Освіта при свічках: оцінки ситуації та необхідність компенсацій

Освіта при свічках: оцінки ситуації та необхідність компенсацій 20.01.2023 15:42 Укрінформ Додатковим випробовуванням для освітнього процесу в період війни стало вимикання електроенергії, які спричинені цілеспрямованими атаками рф на інфраструктурні об’єкти

Навіть на великій відстані від активних бойових дій, у відносно спокійних областях щоденне, навіть планове знеструмлення у дітей і дорослих  породжує тривогу. А тривале перебування в стані невизначеності: будуть уроки чи ні, чи підготуєшся до контрольної, яким буде завершення навчального року — провокує складне для переживання кожним опускання рук від безсилля. Бо що робити, якщо не можеш вплинути на ситуацію?

«Це катастрофа! – каже про блекаут киянка Вікторія Новикова, мама двох дітей. – Бо діти упродовж трьох тижнів при змішаній формі навчання дистанційно намагаються підключатися до zoom-уроків, а графіки вимкнень у школі і вдома – різні,  мобільний інтернет «не тягне». До частково проведених занять, обірваних зникненням світла, вчителі не повертаються – треба надолужувати самостійно: а це й фізика, хімія, математика».

Найбільшою бідою мама 11-класниці називає те, що через вимкнення електроенергії дуже проблематично учням-випускникам  займатися з репетиторами. Бо графіки предметників, які допомагають готуватися до успішного складання підсумкових шкільних випробувань, — дуже щільні ще з початку навчального року. Тож якщо хто пропускає заняття через відсутність світла – вписати їх далі дуже проблематично або й взагалі неможливо.

Юлії Буглак із пристостоличних  Броварів з програмою першого класу сина Юрчика справлятися нескладно. Хоча вважає, що вчителеві простіше було би концентрувати увагу дитини на навчанні. Жінка захопливо розказує, що вчителька доньки знайомих з іншої школи онлайн-заняття з дітьми може переміщати й до вечірнього часу, якщо зникло світло у період уроків за розкладом у першій половині дня.

Для практично кожної учениці й учня більшою чи меншою мірою нині властиві «дивна поведінка», «навмисна впертість», «погіршення характеру».  Бо по краплинці накопуються негативний стресовий досвідів та прогалини в знаннях. Найменші діти, які ще не вміють самостійно організовувати час, часто нудьгують. Сум і смуток огортає підлітків, коли для них не відбулося через блекаут хоча б онлайн-спілкування з друзями на уроках.

Сергій Баняс, директор Кобижчанського закладу середньої освіти на Чернігівщині, без емоцій розповідає,  що ще з до новорічного періоду щодня у них за графіком відсутнє електропостачання  по 6 годин. Періодично на хвилин 60, а то й 90 можуть вимкнути пізніше від попередньо  зазначеного часу. Уточняє: «На менше можуть, на більше – ще ні разу».

Одного дня тимчасове знеструмлення відбувається з 8 до 14, наступного —  з 11 до 17. Навчання у закладі проходить у дві зміни, бо два укриття поза школою, які арендують у магазину й адмінконтори, можуть  вмістити лише 150 осіб. Всього учнів — 430, з яких на очне навчання написали заяви 73, на дистанційне – 52, загалом  вчаться за  змішаною формою. Для екстрених ситуацій школа має два генератори: один подарований доброчинцем ще років п’ять тому, інший нещодавно передав відділ освіти.  «Навчання не може бути таким, як у довоєнний час; не встигаємо провести виховні заходи і скорочуємо уроки художньо-естетичного циклу», — констатує Сергій Михайлович.

На випадок надзвичайних ситуацій територіальні громади ще з минулої осені оснащують школи генераторами різної потужності. Скажімо, у вінницькій за гроші міського бюджету замовили 65 у жовтні. Безперечно, резервні джерела живлення помічні, але забезпечити освітній процес у повному обсязі у школах, як правило,  не здатні.

«З початком повномасштабної війни права дітей на здобуття освіти суттєво порушуються через відсутність доступу до нормальних та безпечних умов здобуття освіти. Діти, що постійно проживають далеко від зони бойових дій, на тимчасово окупованих, деокупованих територіях, територіях, де ведуться бойові дії тощо, мають різні можливості здобувати освіту. Однією з перепон, що перешкоджає здобувати освіту, є блекаути, викликані обстрілами росією нашої енергосистеми», — коментує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Діти, внаслідок блекауту не мають змоги повноцінно навчатися, а педагоги мають проблеми зі здійсненням своїх обов'язків — повноцінно навчати. Це все впливає на якість освіти та призводить до великих освітніх втрат, які потрібно якнайшвидше компенсувати, перконує освітній омбудсмен.

“Зараз дуже важливо, щоб не лише заклади освіти, але й центральна влада усвідомила необхідність, по-перше, оцінити розмір освітніх втрат і, по-друге, активно діяти, щоб ці втрати компенсувати. Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна, тому відкладати компенсацію освітніх втрат на часи “після Перемоги” не буде правильним, оскільки освітні втрати лише посилюватимуться”, — наголошує Сергій Горбачов.

Можна згадати про те, що українці знайомі з віяловими відключеннями електроенергії з  1990-х. Утім нинішні школярі тоді ще не народилися.  У мирний час енергетична криза була більш контрольованою.  Натомість нині складно з розумінням: коли закінчиться жорстока війна росії, яка є першопричиною блекауту й інших катастроф, які випали на долю українських дітей? У багатьох навіть дорослих людей після 24 лютого 2022 року зменшується ресурс рівноваги і цілеспрямованості у повсякденних справах. Однак батьки і вчителі мають слугувати індивідуальними “генераторами” для підтримки дітей уже тепер.  Бо аксіомою є те,  що маємо здолати темряву та перемогти. І здобутими у період Великої російсько-української війни знаннями також.

Валентина Самченко, Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *