Нові правила військового обліку: повістку можуть вручити будь-де

Нові правила військового обліку: повістку можуть вручити будь-де 27.01.2023 19:57 Укрінформ Але через “Дію” повістки не видаватимуть. Водночас ставати на облік потрібно буде з 16 років. І це не все

Нещодавно Кабінет міністрів затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зміни передбачають, зокрема, серйозніший контроль за взяттям на облік, цифровізацію багатьох процесів, обмін даними між різними органами влади, реєстрами та працедавцями громадян, які підлягають обліку тощо.

Укрінформ розповідає про найголовніші новації та найважливіші положення, які передбачає ця постанова (з повним текстом документа, який складається із 89 сторінок, можна ознайомитися за посиланням).

Нова класифікація видів військового обліку

Відтепер військовий облік, окрім поділу на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розділяється також ще на кілька видів.

З урахуванням обсягу та деталізації:

персонально-якісний (передбачає облік персональних та службових даних стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру)
персонально-первинний (облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці – тобто його можуть вести виконавчі органи сільських, селищних, міських рад);
персональний (облік відомостей за місцем роботи (служби) або навчання — покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій).

За призначенням:

загальний— на такому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
спеціальний — це військовозобов'язані, які відповідно до закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Хто має бути на військовому обліку

На військовий облік мають ставати: призовники з 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років; військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, та жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. А також за власним бажанням – жінки, що мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Детальніше щодо першого – коментує адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак: “Треба йти до військкомату не в момент, коли виповнилось 16 років, а в той рік, коли має виповнитися 17 років. Наприклад, якщо у 2022 році хлопцю виповнилося 16, то у 2023 він має стати на військовий облік. Однак ця зміна для постановки на військовий облік не змінює інші норми, відповідно до яких людину можуть мобілізувати або призвати на строкову службу тільки з 18 років”.

За словами юриста, це нічого суттєво не змінює для самих хлопців, але ця зміна потрібна територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), щоб вони могли прогнозувати кількість потенційних призовників та мобілізованих завчасно.

“Постановка хлопців на військовий облік проводиться централізовано – зазвичай школою. Класом направляється група хлопців до військкомату і вони разом стають на облік – просто тепер це відбуватиметься трохи раніше”, – пояснює пан Новак.

Важливо також зазначити, що правила воєнного стану передбачають заборону виїзду за кордон тільки для чоловіків від 18 до 60 років. Тобто для неповнолітніх допризовників жодних обмежень не передбачено: юнаки віком 16 — 17 років, які стоять на військовому обліку, можуть вільно виїжджати за межі України.

Щодо обліку жінок…

Юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін в ефірі “24 каналу” розповів: “Дійсно, жінки-медики, лікарі, медсестри та фармацевти підлягають встановленню на військовий облік. В цьому випадку вони мають ставати на облік так само, як і чоловіки. Відповідно, при зміні свого місця реєстрації має відбуватися також синхронізація цих даних і передача нової інформації про них. Також встановленню на військовий облік підлягають жінки за їхнім бажанням, якщо їхня спеціальність споріднена з військовою справою або певною військовою спеціальністю. В такому випадку за бажанням жінки також можуть стати на військовий облік”.

Проте, за словами експерта, жінки-лікарі, які станом на 30 грудня 2022 року не стояли на військовому обліку, мають право не ставати на цей облік до 2026 року. Такий часовий проміжок, ймовірно, потрібен, щоб був запроваджений Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних.

“А з 2026 року жінки повинні ставати на облік. На роботодавців і органи місцевого самоврядування покладаються ті самі функції стосовно обліку жінок-медиків і фармацевтів, як і щодо чоловіків”, – додав пан Золотухін.

Обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів

Усього — 8 пунктів, а саме:

перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, а у разі виїзду за кордон більше ніж на три місяці – за місцем консульського обліку у закордонних дипломатичних установах України;
прибути на виклик уповноважених органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на службу або збори;
не міняти місце проживання після оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника ТЦК;
протягом 7 днів з дня переїзду на нове місце проживання особисто прибути з паспортом та військово-обліковими документами для взяття на військовий облік;
протягом 7 днів особисто повідомляти органи про зміну персональних даних;
негайно повідомляти ТЦК про втрату військово-облікового документа;
не рідше разу на п'ять років звіряти свої персональні дані з обліковими даними ТЦК;
щороку до 1 жовтня подавати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Облік військовозобов'язаних за кордоном

Якщо призовники, військовозобов'язані та резервісти, виїжджають за кордон менше ніж на три місяці, зніматися з військового обліку в Україні не потрібно. Якщо більше, ніж на три місяці, потрібно особисто прийти до територіального центру комплектування з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

У такому разі треба стати на військовий облік у закордонній дипломатичній установі України. Перебування на консульському обліку можливе лише в одній країні терміном на рік (можна продовжити).

Зарубіжні дипломатичні установи України, у свою чергу, мають:

повідомляти громадян, які перебувають на обліку, досягли призовного віку та не мають відстрочки, про початок чергового призову на строкову військову службу в Україні;
сприяти поверненню військовозобов'язаних та резервістів до України у разі проведення мобілізації та воєнний час (у особливий період) – які механізмами вони мають це робити, у постанові не прописано.

Постанова також покладає на українські закордонні дипустанови ще два важливих зобов’язання:

протягом 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном (або знімається з нього) дипустанова має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України (за місцем їх перебування на військовому обліку);
дипустанови мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку; такі списки дипломати зберігатимуть протягом п’яти років (у формі зазначаються особисті дані, адреса проживання за кордоном, дата взяття на консульский облік чи зняття з нього та орган в Україні, у якому громадянин перебуває на військовому обліку).

Є два важливих моменти.

Експерт з права Вікторія Поліщук: “Постановка на консульський облік не обов’язкова процедура. Відповідно, якщо людина не стала на облік — жодної відповідальності не передбачено”.

Юрист Вікторія Тютюнникова: “В українському законодавстві немає чітко прописаного механізму, який би передбачав процедуру “сприяння” поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час. Однією з класичних форм співпраці між державами є екстрадиція. Але вона застосовується лише до тих, хто скоїв кримінальне правопорушення. Перебування українців за кордоном не злочин. Не зможуть військовозобов’язаних українців і депортувати, бо така процедура не може застосовуватися дипломатичними установами, а лише винятково судом до осіб, які злісно порушують порядок країни, де перебувають. Нашим законодавством також не передбачено відповідальності за неповернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану. Тож єдине, що може загрожувати чоловікам — після повернення додому їх можуть оштрафувати від 3400 до 5100 гривень за неявку до ТЦК та СП у воєнний час відповідно до закону “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку”.

Нові правила військового обліку: прийом на роботу та навчання

На роботу чи навчання можуть приймати лише після підтвердження того, що військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку. Тобто мають перевіряти військово-облікові документи:

для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних – військовий квиток чи тимчасове посвідчення;
для резервістів – військовий квиток.

Олександр Золотухін: “Роботодавець перед тим, як прийняти на роботу працівника, відповідно до положення, яке набрало законної сили, зобов'язаний перевірити, чи кандидат на ту чи іншу посаду перебуває на військовому обліку, де саме, і чи є дані актуальними. Тобто, якщо кандидат на посаду не дає інформацію про свій військовий облік, роботодавець не має права прийняти такого працівника на роботу, оскільки прийняття на роботу буде суперечити постанові Кабміну”.

Водночас, юрист зазначив, що ця норма створює правову колізію, оскільки “неприйняття на роботу буде суперечити Конституції України і гарантованому праву на працю”.

У постанові також прописано, що державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації повинні доводити правила військового обліку до громадян під особистий підпис при прийнятті на роботу (навчання). А також протягом 7 днів після прийняття на роботу, навчання або звільнення, завершення навчання повідомляти ТЦК про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

На вимогу громадян мають сповіщати про необхідність прибути до територіальних центрів комплектування.

Місцева влада може перевіряти дані військовозобов’язаних

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ведуть картки первинного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Щомісяця до 5 числа вони повинні повідомляти територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки, якщо хтось змінив місце проживання чи прибув з мобілізаційним розпорядженням, а також про тих, хто порушує правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом. Також ці органи уповноважені направляти у військкомати для зняття з обліку чоловіків, які вибувають за межі України на постійне місце проживання.

Військовий облік через “Дію”

Новий порядок запровадив можливість обміну даними між Єдиним державним реєстром військовозобов’язаних, призовників та резервістів і різноманітними державними базами даних та реєстрами. Це необхідно для оперативного та актуального обміну інформацією – і це планують робити, зокрема, через портал електронних послуг “Дія”.

Іноді трапляється так, кажуть юристи, що людина опиняється на військовому обліку у двох військкоматах одночасно. Це нововведення покращить комунікацію між військкоматами.

Але є питання – коли Єдиний реєстр і взаємодія між ним та “Дією” запрацює повноцінно.

Наразі обов’язок по створенню механізмів і технічного опису такої взаємодії має встановлюватися Міноборони. Але коли його розроблять – невідомо.

Водночас керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік у коментарі “Українській правді” заявив, що механізм взаємодії військкоматів з Єдиним реєстром уже є: “Це насправді уже працює. Утворився інфопривід, тому що видали постанову, яка впорядкувала інформацію. Є реєстр, є протоколи взаємодії. Єдине що під час воєнного стану військовозобов’язаним заборонено змінювати місце реєстрації (оскільки під час воєнного стану чоловіки можуть змінювати місце проживання тільки з дозволу військкомату, – Ред.), тому цю послугу, яку було презентовано 8 лютого 2022 року й вона працювала, в “Дії” ви наразі не бачите”.

За словами представника Мінцифри, ідея була в тому, що якщо людина хоче змінити місце проживання, їй не треба зніматися з обліку, а потім ставати на облік в іншому місці. І це — однозначний плюс. Це дозволить зберегти час громадянам, які раніше повинні були постійно відстоювати в чергах до військкоматів, які працюють два дні на тиждень по 2-3 години в день. І пришвидшить роботу самих центрів комплектування: замість того, щоб обслуговувати велику кількість людей по однотипних запитах, ТЦК та СП зможуть автоматично вносити цю інформацію вже до облікових справ.

Також у “Дії” з’явиться новий сервіс – відображатиметься електронний військовий квиток, який можна буде показувати замість паперового документа.

“Що стосується військового квитка. Зараз уже вся нормативка включає опції електронного відображення документів і запуску електронних послуг.

Чи зробимо ми його? Так. Які будуть строки – поки невідомо, це питання пропрацьовується з Міністерством оборони. Але сказати, що це якийсь нагальний короткостроковий план по запуску, наразі не можу”, – пояснив Мстислав Банік.

Крім того, у Мінцифрі заспокоюють: повістки через “Дію” не розсилатимуть.

“Дія – це все-таки не спосіб доставки повісток. Основна наша мета – надавати зручні зрозумілі сервіси, а не займатися такими речами, як повістки, щоб швидше їх доставити. Є установлений порядок видачі повісток військовозобов’язаним, він актуалізований і в тій нормативці, яка вийшла. Як бачимо, там питання “Дії” взагалі не стоїть”, – наголосив пан Банік.

Також розробники не планують додавати у “Дію” можливість постановки на військовий облік онлайн.

Повістки: їх можуть вручити будь-де, і це — законно

Зараз законодавством не визначено будь-яких вимог до місця вручення призивній особі повістки. Тобто не передбачено, де саме має відбуватися таке вручення, не встановлено переліку таких місць.

“Вручення повістки в громадських закладах, готелях та ресторанах, на роботі, на блокпостах чи просто на вулиці цілком можливе, і це не порушення закону. Єдина вимога в такому випадку – попереднє встановлення особи на підставі документів, що її посвідчують (паспорт, посвідчення водія) перед врученням їй повістки. Тому чоловік у віці від 18 до 60 років може отримати повістку і в готелі, куди приїхав у відпустку. Незалежно від того, до якої черги мобілізації він належить”, – розповідає Ірина Усіченко, адвокат АО “Місечко та Партнери”.

“Як таких правил вручення повісток немає. Їх можуть видати будь-де – вдома, на роботі, на вулиці тощо, – доповнює юрист Ростислав Кравець.

Усе вище сказане підтверджує начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Роман Горбач. У коментарі інформаційному агентству АрміяInform він зазначив, що повістку не обов’язково повинен вручати представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки: “Так, її може вручити будь-яка посадова особа, передбачена законодавством, – керівник установи, організації та підприємства, де працює призовник, керівник ЖЕКу, ОСББ тощо”.

Не менш важливо, наголошують юристи, аби повістка була вручена особисто і підписана тим, кому вона призначена. Адже трапляються випадки, коли їх отримують дружина, батьки чи сусіди, якщо, наприклад, військовозобов’язаного не було вдома.

“Саме тому, якщо повістка була видана не особисто і на ній немає підпису, отримувач може не з’являтися до військкомату, – звертає увагу Роман Кравець. – Якщо вас запросили телефоном, ви теж можете не прийти. Наше законодавство не передбачає виклик до військкомату телефоном, тому ви не зобов’язані з’являтися”.

Також слід зазначити: ніхто не має права забирати вас силою. Якщо так трапилось, що вас примусово змушують поїхати до військкомату, ви маєте право викликати поліцію.

Ну і — ще два питання.

Перше – чи можна відмовитись від повістки?

Так, законодавство дозволяє відмовитись від повістки, якщо вона заповнена з помилками. Пан Кравець зазначає, що цей документ обов’язково повинен містити:

ПІБ;
рік народження та адресу призовника;
місце роботи;
вид повістки;
дату, час та адресу, коли й куди необхідно з’явитися;
назву органу, печатку, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника військкомату.

“Під час особистого вручення уважно перегляньте повістку, перечитайте, чи інформація заповнена правильно. Якщо знайшли похибку, можете відмовитись від підписання. У такому випадку співробітник військкомату повинен скласти акт про відмову від отримання”, – каже юрист.

Даний акт укладається у присутності свідків, аби було підтвердження причини відмови від отримання повістки. Потім цей акт передають до центру комплектування. В окремих випадках його можуть направити до поліції.

Друге — чи можна не прийти до військкомату після отримання повістки?

Якщо ви особисто отримали повістку та поставили підпис, ви зобов’язані з’явитися у зазначеному військкоматі. Втім, є перелік причин, через які військовозобов’язаний після вручення повістки може не прийти до військкомату. Їх три:

хвороба, яка не дає можливості самостійно рухатися
необхідність догляду за хворою дружиною, чоловіком, дитиною, своїми батьками чи дружини/чоловіка (ці особи мають проживати разом із військовозобов'язаним, також не повинно бути близьких родичів, які здатні взяти на себе догляд).
відкрите кримінальне провадження, застосування адміністративного стягнення або кримінального покарання стосовно військовозобов'язаного або резервіста.

Опісля вручення першої повістки вас не заберуть відразу в зону активних бойових дій. Спочатку вас поставлять на облік та уточнять особисті дані. Потім прийде повістка, аби ви прийшли медкомісію. Лише після її проходження вас можуть призвати на строкову службу.

“Якщо ви не з’явились за першою офіційною повісткою, на вас можуть накласти адміністративний штраф. Коли ж ви пройшли медичну комісію і в подальшому не з’являєтесь до військкомату, вже може бути накладена кримінальна відповідальність за ухилення від проходження військової служби”, – попередив Роман Кравець.

Юрист також додає, що кримінальна відповідальність накладається виключно після проходження медкомісії, якщо призовник не з’явився до військкомату на наступну повістку.

Загалом, станом на сьогодні є три типи повісток: