Як дрони, екороботи та GPS-системи ростять нам врожаї
10.06.2021 10:00
Укрінформ
Чорноземи і бригади з сапами програють смарт-рішенням: автоматизація, супутники та спецдодатки завоювали поля
Великі агрофірми покладатися лиш на природні багатства і робочі руки давно вже не можуть. На допомогу їм прийшли розробники хитромудрих технологій, що дозволяють процеси спростити, уточнити, полегшити, все наперед прорахувати… Рішення, що використовуються нині у світі, вражають. А ще більше вражає й радує, що і наші аграрії задніх не пасуть та на інвестиціях у смарт-рішення останніми роками не економлять. Щоправда, не у кожного вітчизняного господарства на те є кошти… Але на прикладі одного з найбільших і найсучасніших агрокомбінатів Польщі ТОВ “Кєтш” можемо бачити, яким чином на теренах західної сусідки України провідні аграрії навіть на держпідприємстві запроваджують інновації, що дозволяють підвищувати врожайність, а відтак і прибутки, одночасно дбаючи про людей та навколишнє середовище. Таке враження, що й у нас великі масові зміни не за горами.
СІЛЬСЬКЕ НА МЕЖІ З КОСМІЧНИМ
Крістіна Кузнецова, заступниця директора UHBDP (український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва), до пандемії багато подорожувала за кордоном, вивчаючи досвід іноземних інновацій. Вивчати насправді є що. От хоч би й теплиці шейха в Абу-Дабі на пісках посеред пустелі, що особливо вразили експертку: для виробництва овочів і фруктів беруть воду з моря та знесолюють її. Сучасні технології дозволяють вирощувати овочі, зелень, виноград (всього близько 50 видів рослин) без натяку на чорнозем, подача і розрахунок вологи автоматизовані, а для боротьби зі шкідниками (дивно, звідки взялися у пустелі) використовують не хімікати, а, скажімо, органічну суміш часнику. Або ж методики IMP (Integrated Pest Management) – це коли проти шкідників виставляють їхніх природних ворогів: проти фруктових мошок випускають колонію сонечок, що їх з’їдають і гинуть самі, коли закінчується харч.
Крістіна Кузнецова
Крістіна перелічує кілька особливо, на її погляд, вдалих і доречних смарт-рішень, що вже успішно застосовуються в економічно успішних країнах світу. Безпілотні трактори теж у переліку є. «Якось познайомилась із компанією у Німеччині, що пропонує знищувати бур’яни на полі спеціальним лазером. Машина їздить по полю та «відстрілює» будяки – пошкоджує їх і рослини гинуть, – розповідає експертка. – Також у Європі впроваджують для боротьби з бур’янами систему Ecorobotix – автономного робота, якій працює на сонячних батарейках. Здійснює екологічне та економне прополювання, вносить пестициди».
Ecorobotix
Серед побаченого Крістіну особливо вразила іспанська розробка Agrobot: Agricultural Robots – робот, який акуратно збирає полуницю, а ізраїльські технології – вирощування м’яса (білку) з клітин у спеціальних контейнерах. Дуже ефективно спрацьовує додаток зі сканером від «AgroCares», що дозволяє агрономам і фермерам відслідковувати стан родючості ґрунту безпосередньо на полі в період вегетації й перевіряти варіацію стану ґрунту в межах різних зон поля.
Agrobot
AgroCares
Ще одне цікаве рішення – «Лікування по фотографії». Сфотографувавши хвору-кволу рослину, система пропонує можливі «діагнози». Завдяки технології OCR (оптичне розпізнавання символів) та аналізу попереднього накопиченого досвіду, програма може одразу визначити, якою конкретно хворобою пошкоджена кукурудза.
Xarvio field manager
«В Україні доступний українською мовою Xarvio field manager, що розпізнає бур’яни та хвороби, класифікує й підраховує комах, аналізує пошкодження листя, проростання насіння та навіть рівень азоту в рослинах, – розповідає Крістіна. – Хоча, за моїми спостереженнями, поки що не набув широкого застосування: інформація залишається не точною і все одно потрібно око фітопатолога, щоб винести остаточний вердикт».
ДРОН УСЬОМУ ГОЛОВА
Застосування безпілотників у сільському господарстві – це вже окрема сфера. Так, внесення засобів захисту дронами в Китаї, за словами Кузнецової, звична справа. Місцеві органи влади в Китаї заохочують фермерів використовувати дрони та вносити хімію на поля саме ними. Отримання ліцензії пілота дрона займає 15 днів. Компанії, які виробляють та продають дрони, мають центри навчання й видачі ліцензії пілотам.
XAG
«Наприклад, співзасновник агрокомпанії XAG має у своєму флоті 42000 дронів, які здійснюють 1,2 мільйона польотів для проведення польових робіт на добу протягом сезону, – розповідає експертка. – Він стверджує, що внесення пестицидів дронами відбувається в 50 разів швидше, ніж традиційною технікою (обприскувачем)». У Бразилії дрони використовують, щоб зменшити використання гербіцидів на полях, засіяних соєю, каже Кузнецова. Для цього дрон спочатку облітає поля та робить їх високоякісні зображення. Наприклад, за 90 хвилин польоту дрон моделі eBee X облітає до 500 гектарів. На основі зображень створюється мапа зараженості бур’янами, вона використовується для точного внесення гербіцидів. «Цей підхід у середньому зменшив використання гербіцидів на 52% для фермерів у сезоні 2018/19 у Бразилії», – уточнює експертка.
eBee X
В Україні є власна компанія-виробник дронів для обприскування посівів, яка зараз працює над проєктом такого собі «рою» дронів, розповідає Крістіна. «Ідея така: на поле приїжджає машина, в ній, скажімо, 6 «дроників», вони вилітають одночасно і роблять обробку 100-гектарного поля за 20 хвилин (інакше на це витрачалося б 3-5 годин», – пояснює вона.
І взагалі у нас послуга моніторингу дронами вже є досить поширеною, на неї є попит. «Я спостерігаю за розвитком ринку моніторингу дронами через знімки з 2015 року, і на той час необхідно було створювати ринок, розказувати, що взагалі таке – ці знімки та яка з них користь, – пригадує експертка. – Наразі він дуже розвинений – близько 10 компаній пропонують такі послуги».
LoRa
Також українські виробники активно встановлюють датчики для моніторингу полів й управління теплицями (останнім часом ці технології (LORA) знизились в ціні, що зробило їх ще доступнішими для аграріїв). Роль датчиків – збирати інформацію про зволоженість та температуру ґрунту, концентрацію азоту. «Великий мінус – коли по полю іде техніка, є вірогідність пошкодити датчики. В теплицях використовувати простіше, це досить поширено і недорого в Україні, – розповідає Крістіна. – А фермер із телефона може вмикати вентиляцію, провітрювання, опалення, полив, світло».
ЗЕКОНОМИТИ ВДАСТЬСЯ, ЗАМІНИТИ ЛЮДИНУ – НІ
Аграрні інновації в Україні теж не дивина – з 2014-2015 років цей напрям успішно розвивається, каже Сергій Ярошенко, провідний інженер групи сервісу систем точного землеробства МХП-Урожайна країна. «Всі сучасні технології успішно впроваджуються у нас. Навіть часом оперативніше, аніж у Польщі, де підприємства аграрні дрібніші, а їх можливості більш обмежені, аніж в українських агрохолдингів. І ми активніше в інновації інвестуємо», – пояснює він.
Источник: www.ukrinform.ua
