Дмитро Лінартович: Той хто пройшов крізь вогонь Соледару

Дмитро Лінартович: Той хто пройшов крізь вогонь Соледару 11.01.2023 16:10 Укрінформ Актора, барда, викладача Дмитра Лінартовича, вчора було тяжко поранено в бою під Соледаром. Укрінформ публікує кілька штрихів до портрета героя

Відомий український актор і бард, а нині воїн ЗСУ Дмитро Лінартович 10 січня отримав важке поранення і контузію в  найгарячішій нині битві російсько-української Великої війни — у  боях за Соледар на Донеччині. За словами батька воїна, у Дмитра важка контузія й осколкове поранення.

Увечері 10 січня ледве не вся Україна дивилася відео, поширене в телеграм-каналі «Оперативний ЗСУ» , де 44-річний боєць, ставши, як він сам сказав, «трьохсотим», з перебинтованою головою, прямо з ношів, звертається до всіх нас:  «… ми на Богом даній землі! Нас ніколи не зламати! Ми перемагаємо! Слава — Україні!»

Уже близько опівночі батько Дмитра — Костянтин Лінартович, теж актор кіно, звернувся в соцмережі: «Друзі, усім безмежно вдячний за підтримку мого сина Дмитра Лінартовича. Навколо стільки горя, а ми знаходимо час, слова, матеріальну допомогу для кожного. Бо ми — українці! Ми справді незламні! Ми — неймовірна нація! Так, Дмитрові зараз важко, але він козак! Молімося, щоб Бог допоміг йому одужати і щоб наша країна звільнилася від московського фашизму!»

Що ми про нього знаємо? Лише декілька штрихів.

У фільмі Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011) Дмитро Лінартович зіграв головну роль — Івана Додоки (Прототип – реальна людина, Іван Доценко), воєнного пілота родом з Полтавщини, який, потрапивши після Другої світової до Канади, став вождем індіанського племені ірокезів. Що й не кажи – складна роль… Також актор знімався в «Гетьмані» і «Толоці». А нещодавно, 1 грудня, презентував з командою у Києві  фільм «Обмін», де зіграв військового з позивним «Моцарт».

Наприкінці 2022 року Дмитрові Лінартовичу двічі випало по кілька днів бути вдома, у столиці. У перші дні листопада у Києві, коли з передової, де Дмитро воював  майже два місяці, вирвався випадково, на трошки: знадобилося перегнати машину для свого підрозділу.

Тоді ж, буквально дивом — з  учора на сьогодні —  вдалося організувати творчу зустріч з актором-воїном у Національному музеї літератури. Понад годину Дмитро не випускав з рук гітару, співав свої пісні.

…Того ж дня Дмитро Лінартович розповідав  в інтерв’ю “Укрінформу”: «Коли сталося повномасштабне вторгнення, на наступний день я пішов у ТрО. Спочатку, десь тиждень, це був Київ, а потім нас перевели в Київську область. Там дорога на Харківщину, на Бориспільське летовище. Жили в бліндажах і прочісували ліси, конвоювали, стояли на блокпостах».

Далі через Житомирський військкомат, після триденної перевірки стану здоров'я, Дмитро був направлений у десантно-штурмові війська – це еліта армії, будь-якої…  «Я пройшов фахову підготовку розвідника й отримав військову облікову спеціальність «розвідник десантно-штурмових військ». Вишкіл був насиченим, у жорстких умовах. Я витримав все по повній, нас тренували гарно»,  — ділився Дмитро.

Він пішов на фронт з позивним «Світ».

У перші дні 2023 року  в інтерв’ю агенції АрміяInform Дмитро Лінартович розповідав про бої за Бахмут: «Ми захоплюємо й закріплюємо за собою нові позиції, ведемо активну оборону. На боці ворога є і «вагнерівці», і вже «обкатані» війною мобілізовані, є повні дилетанти, які практично не нюхали пороху. Часто буває так, що спочатку росіяни запускають у бій «необкатаних» людей як гарматне м’ясо, а вже потім їхнє місце займають професіонали. (…) Втім, у них зараз настрій уже понурий, бо у них досвідчених вояків день у день дедалі менше».

І ще важливий штрих: Дмитро Лінартович — викладач на кафедрі кінотелемистецтва Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Навчає майбутніх ведучих телебачення сценічної мови, акторської майстерності, навичкам роботи у кадрі. Уже випустив три курси. До речі, викладати у виші  почав п’ять років одночасно з батьком, Костянтином Лінартовичем. А після Перемоги, звісно, йому буде що ще розповісти студентам: правильно, що на час служби за актором-викладачем-воїном  зберігається робоче місце в Інституті журналістики.

Першого вересня трагічного і величного 2022 року, уже в однострої ЗСУ, Дмитро Лінартович  вітав у відео студентів Інституту журналістики та Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка ( вони  в Києві розташовані за однією адресою по вулиці Юрія Іллєнка). Говорив не про війну, а про мирне, по те, як добре що молоді люди прийшли навчатися саме сюди — у найпрестижніший університет України.  Мабуть, це дуже важливо сказати це першокурсникам першого вересня.

«Це одна з основних робіт, окрім того, що знімаємося в кіно, працюємо в театрі, дублюємо фільми для кінотеатрів, пишемо сценарії, влаштовуємо творчі вечори й запускаємо арт-платформи”, —  коментував Дмитро Лінартович.

«Тільки цей викладач міг залетіти на пару з гітарою і розпочати заняття з пісні! Вся група була немов зачарована його фонтануючою енергією!» — розповідає Данило Гайдамаха, донедавна голова Студпарламенту в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

За словами Лінартовича-Світа, спілкуватися зі студентами через соціальні мережі у нього виходить й на війні, хоча й говорять, переважно, не про неї. «Питають: який репертуар взяти, що підтягнути, як удосконалити техніку мовлення? Працюємо в індивідуальному режимі, коли є час між бойовими виходами  — відповідаю на листи студентів».

Кого Дмитро Лінартович радить своїм студентам слухати-читати, як то кажуть, «по життю»? Звісно, Пророка українського, Тараса Григоровича Шевченка.  А ще — Ліну Костенко, Лесю Українку, Івана Франка. Із сучасників: Сергія Пантюка, Бориса Гуменюка, Братів Капранових, Злату-Зоряну Паламарчук…

Ми побажаємо Дмитрові Лінартовичу Перемоги і благополучно на своїй Богом даній землі здолати рани, отримані в бою за Україну.

Валентина САМЧЕНКО, Київ

Фото Євгена Котенка та зі сторінки актора у Фейсбуці

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *