Чи вдасться врятувати золоту антилопу?
20.11.2020 14:40
Укрінформ
Замітки з IV Міжнародного форуму "Креативна Україна"
19-20 листопада у столиці проходить Форум, покликаний допомогти креативним індустріям не лише вижити, а й знайти, відновити себе, розвинути та використати існуючу коронакризу, як імпульс.
На форумі, що триває, звучали й конкретні рецепти по логістиці грантів, які могли б бути стартом для креативних індустрій, і філософсько-футуристичні лекції, де вчені філософи, економісти, менеджери, мистецтвознавці міркували про те, як буде розвиватися креативний сектор у майбутньому. Йшлося і про глобальні зміни, які чекають світ.
Дискусії чергувалися із секторальними панелями на теми медіа, моди, кіно, туризму і бліц-інтерв’ю зі спікерами. Це надавало усьому заходу (де виступали і президент, й профільний єврокомісар, і науковці світового рівня) абсолютної невимушеності, а журналіст, який робив бліц-опитування, щоразу перепитував, чи в одяг українських дизайнерів одягнені спікери. (Переважно так і було).
ПРО ВАГУ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА РОЗБУДОВУ ЕКОСИСТЕМИ
Першим тональність виступів задав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Він так визначив ставлення до креативних індустрій: вони, представники індустрії, не прохачі, вони щось на кшталт золотої антилопи. Якщо сьогодні допомогти їм впоратися з кризою, то вони стануть потужною частиною економіки.
– Ми вперше на такій великій арені за участю єврокомісара ЄС, міністрів з інших кран, президента, віцепрем’єрів, міністра фінансів говоримо про вагу креативної економіки. Тому що, коли ми говорили про креативні індустрії, всі переважно думали, що це такі бідні, занехаяні сфери. А насправді ми не говоримо про те, який внесок вони роблять уже сьогодні в економіку.
Нам потрібно змінити це ставлення – як до діточок з молодшої групи. Ми – величезна і суттєва частина економіки України, крім того, не сировинна – це все створюють люди. Для цих людей уряду треба створити такі умови, щоб вони могли розвиватися. І простягти руку допомоги, аби у цієї сфери було майбутнє. Інакше цього майбутнього не буде: карантин дуже вдарив саме по креативних індустріях – це і туризм, і сфера гостинності, й кіномережі, мода і дизайн.
У зв’язку з епідемією коронавірусу та запроваджені в країні карантинні заходи креативна індустрія України втратила 3 млрд доларів, що становить 2% ВВП. До чого призвів карантин, якщо ми говоримо про креативну економіку? Втрати – три мільярди доларів, це 2% ВВП і ще 300 тисяч робочих місць.
Якщо ми будемо продовжувати в той самий спосіб, нас чекає перспектива не дуже втішна: 10% втрати ВВП або одна третина людей, які втратять роботу. Наразі державні інвестиції, які були залучені в креативну індустрію, втрачаються та марнуються, оскільки немає глядача та слухача. Якщо продовжити рухатись цим шляхом, то держава прийде в нікуди, змарнувавши кошти платників податків. Тож держава повинна сфокусуватись на розвитку, на грантах для інституційної підтримки креативних індустрій.
Необхідно розвивати екосистему креативного підприємництва. Власне, базова, вона вже існує, але поки не функціонує ефективно. Всі ці люди є, і наше завдання — зробити все, щоб згуртуватися навколо створення і розбудови цієї екосистеми креативного підприємництва.
Місце і роль в цьому процесі є для кожного – інноватора та інвестора, творця та громади, соціального підприємця та влади, партнера з розвитку та бізнесу, митців і науки, місцевого самоврядування і стартапів.
Задля чого це? У першу чергу – для людей, бо вони і є головною цінністю цієї екосистеми креативного підприємництва і, безперечно, для збереження нашої спадщини.
СИГНАЛИ ВІП-ГОСТЕЙ: ЩО ОБІЦЯЛИ ПРЕЗИДЕНТ, ДИПЛОМАТИ ТА ЄВРОКОМІСАР
Виступи ВІП-гостей власне для представників індустрій – не лише показник статусності форуму, вони показник ставлення до проблеми, і у словах впливових людей завжди є сигнали. Сигналів від спікерів було чимало.
Володимир Зеленський, президент України:
– Креативність – це не про розваги. Це – фундаменти креативної економіки. Це розуміння використання ресурсів, уміння капіталізувати талант, інтелект, майстерність і продавати всій планеті актуальні рішення як у культурі, так і в медицині, а ще це – можливості для самореалізації.
Цього року в Україні запустили багато ініціатив на підтримку українських креативних індустрій, розвитку туристичної інфраструктури, відновлення культурних пам'яток у межах "Великої реставрації", створення ефективних хабів у регіонах України.
Креативні індустрії – це про зв'язки, вони поєднують у собі різні сектори, різні матеріали, різні формати, напрями, культурне та економічне, традиційне і сучасне, кустарне та інноваційне, минуле та майбутнє. Вироби карпатських майстринь лягають в основу київських фешн-колекцій, а харківський художник розвиває концепцію виставки мурального живопису з книги івано-франківського письменника.
Креативна економіка має стати пріоритетом стратегічного розвитку України, для цього в нас є талановиті люди, унікальний культурний ресурс, у нас є спадщина.
Зараз креативні індустрії нагадують фенікса, що постає з попелу, постає оновленим, молодим, сильним, адаптованим до нового життя, до нової реальності. А держава зробить усе, аби ця реальність для креативних індустрій була комфортною, а умови – максимально сприятливими.
Матті Маасікас, голова Представництва ЄС в Україні:
– Європейський Союз усвідомлює спричинені пандемією COVID-19 виклики для культурного та креативного секторів, тому культурні індустрії завжди будуть у фокусі взаємодії ЄС і України.
Культурний шок – це поняття, яке отримує нові змісти цього року. Разом з індустрією туризму культурні та креативні сектори були найбільше зачеплені коронавірусною кризою…
ЄС дуже активно працює над рішеннями для креативного та культурного секторів. Культура була визначена особливо ураженим сектором, до якого треба застосовувати заходи підтримки у вигляді додаткового фінансування і підтримки секторів та регіонів, які зазнали найбільшого впливу. Цього року ЄС погодив бюджет 2,2 млрд євро на наступні сім років на програму «Креативна Європа». І цей бюджет більший, ніж на попередні сім років, який становив 1,46 млрд євро.
ЄС продовжує підтримувати Україну в царині культури, зокрема у 2018-2020 роках Євросоюз надав нашій країні понад 17 млн євро.
Ми скоригували нашу підтримку з огляду на виклики сьогодення. Наша програма запустила хвилю антикризової підтримки для українських творців та культурних підприємців у розмірі 800 тис. євро… Ми намагаємося швидко мобілізувати додатковий пакет допомоги в розмірі 190 млн євро для підтримки сектору охорони здоров'я та сектору малого бізнесу, який включає в себе креативну індустрію, а також громадянське суспільство. Культурні індустрії завжди будуть у фокусі нашої взаємодії і підтримки. Я сподіваюсь, що все це відбуватиметься на базі спільних цінностей, які ми поділяємо з Україною.
Марія Габріел, єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді:
– З початку кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, ЄС докладає зусилля з підтримки культурної спадщини та креативного сектору, зокрема, в рамках співробітництва з Україною та іншими важливими партнерами, що дозволило зберегти існуючі та започаткувати нові проєкти у цій сфері. Європейська сторона з початку кризи вживає адресні заходи з підтримки креативного сектору. Це стосується фінансової підтримки та горизонтальних заходів, які розширили можливості у наданні державної підтримки та у гнучкому використанні структурних фондів для захисту робочих місць і працівників, котрі постраждали від кризи. У цьому контексті створений інструмент відновлення «Нове покоління ЄС», посилені або скориговані програми підтримки креативної та культурної індустрії. Серед них такі, як Creative Europe, Erasmus, Horizon Europe, REACT-EU, Invest-EU, Digital Europe та інші.
У рамках програми Erasmus+, ми виділили 100 млн євро для розвитку проєкту «Креативне партнерство», який має поєднати ініціативи у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та культури з креативними секторами. Відповідно, Horizon Europe, наша нова рамкова програма з досліджень та інновацій, вперше буде також містити розділи культури, креативності та інклюзивного суспільства.
Ці зусилля мають привести до формування нової Спільноти знань та інновацій (Knowledge and Innovation Community – KIC) у рамках Європейського інституту інновацій та технологій та до створення справжньої креативної екосистеми.
Існуюча співпраця між ЄС і Україною у сфері культури є дуже доброю, оскільки Угода про асоціацію ЄС-Україна надає можливість брати участь у різних культурних програмах та обмінах.
Зокрема, завдяки програмі Creative Europe українська письменниця Гаська Шиян, яка виборола Європейську літературну премію 2019 року, змогла перекласти, опублікувати та поширити свої твори.
Вже у цьому році за підтримки цієї програми Одеський міжнародний кінофестиваль був представлений онлайн, завдяки чому протягом 17 днів його заходи подивилися більше 270 тис. глядачів. Ще одним вдалим прикладом взаємодії з європейськими платформами є спільний проєкт Центру мистецтв у Львові, який був створений на території старої фабрики і перетворив це приміщення в осередок освітніх і культурних проєктів та ініціатив.
Україна вже не перший рік бере активну участь у транскордонній програмі з підтримки та збереження культурної спадщини, в рамках якої відібрані та до кінця року будуть повністю реалізовані 22 спільні проєкти за участю Польщі, Білорусі й України.
Прикладом успіху, як зауважила єврокомісар, є участь України у схемі мобільності ЄС, так званій i-Portunus, в рамках якої український проєкт «Ізоляція» є серед найбільш успішних. Минулого року в рамках цього проєкту 19 українських митців змогли здійснити подорож за кордон, у свою чергу, Україна прийняла у себе 14 міжнародних митців. Україна також бере активну участь у низці флагманських програм, на зразок FLIP (Finance, Learning, Innovation and Patenting – Фінанси, навчання, інновації та патентування), в якій зареєстровані понад 26 тис. користувачів, або у Європейській мережі креативних хабів.
Крістіна Квін, Тимчасова повірена у справах США в Україні:
– Усвідомлення українцями унікальності власної культури розширює можливості взаємодії між США та Україною в культурній сфері.
Українці самі починають розуміти, наскільки унікальною є їхня культура, і починають ділитися нею за межами України. Це розширює можливості взаємодії між нашою та вашою країнами у культурній сфері. Як ви знаєте, я з Каліфорнії – розваги та культура "вмонтовані" у ДНК каліфорнійців, і я бачу тут, в Україні, схожу на Каліфорнію динаміку. Всесвітньовідомий український "Щедрик" став надзвичайно популярною різдвяною колядкою в США. Окрім того, американці дедалі більше починають цікавитися пісенним конкурсом "Євробачення", який двічі вигравала Україна. Вишиванки все частіше з'являються на подіумах і демонструють багату традицію української вишивки світові. Україна – це також "кулінарна Мекка": у вас дуже багато молодих нових шеф-кухарів, які створюють нові цікаві раніше невідомі страви. Ми також бачимо підвищену увагу до такої традиційної страви, як борщ, яка зараз претендує на сертифікацію ЮНЕСКО. Такі українські шеф-кухарі, як Євген Клопотенко, допомагають світові оцінити унікальну кулінарну традицію України… Покоління глядачів побачили американську історію і наші традиції через силу культурних продуктів. Ми бачимо, що те саме відбувається в Україні".
ШОУ МАЄ ПРОДОВЖУВАТИСЯ, ТА ЯК ЦЬОГО ДОСЯГАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ
Джон Вітінгдейл, член парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, державний міністр медіа та даних у DCMS (Департамент цифрових технологій, культури, медіа та спорту):
– Коронакриза значно вплинула на сферу культури та ЗМІ у Великій Британії. Лондон намагається підтримати культуру, зокрема розробляючи інвестиційний пакет підтримки на суму 6 млрд фунтів стерлінгів.
Культурні установи залежні від глядачів, які через пандемію COVID-19 не можуть їх відвідувати. Оскільки ці заклади не працюють, то уряд Великої Британії намагається їх підтримати. За його словами, влада розробила інвестиційний пакет для підтримки цієї сфери на суму 6 млрд фунтів стерлінгів.
Ця сума дозволяє організаціям та компаніям протриматися на плаву.
Лондон розробив пакет підтримки для спортивних організацій – уряд намагається заохочувати глядачів до онлайн-подій, перегляду трансляцій матчів тощо.
Сабріна Ґільдехаус, Генеральна директорка компанії GILDEHAUS
– Творчий промисел – тверда валюта майбутнього. Цінності епохи у часи карантину – це окрема тема. Як змінюються пріоритети. Перший з них. Наш дім — наш гральний майданчик. Ми багато часу перебуваємо вдома, тож стає важливим – що у нас вдома. Що носимо ми, що вдома на виду. Сім’я зараз – центр гравітації. Стає надважливим здоров’я. Світ споживання змінюється.
Взаємодія з клієнтом… Бути фірмою-активатором, змусити фоловерів діяти, побудова альянсів та співтворчості… Не втрачайте аспект домашності…
Не ставити в пріоритет продажі, а – фактор залученості. Щоб напряму комунікували. Сталість, відновлюваність, чесні меседжі — ось запорука розвитку.
МАЙЖЕ КАВАБРЕЙКИ ТА ЯК ДОПОМОГТИ ОДНЕ ОДНОМУ
Для тих учасників, хто мав час і можливість слухати — були доступні всі панелі (а панелі збирали за півдня понад три тисячі переглядів).
Деякі панелі набули форми дружніх розмов, де, наприклад, один дрібний підприємець (дівчина) розповіла, як у плані експерименту під час карантину перевела виставковий бізнес в Інстаграм і як вдалося зберегти ключових гравців в їхній компанії.
Деякі лекції містили конкретний рецепт для, наприклад, кіновиробників. Шукайте цікаву історію (це від гуру кіно Біла Гуттентага), це крутіше, ніж спецефекти. Людей чіпляють історії.
На туристичних панелях чітко розповідали про візію, стратегію та проєктну діяльність привабливих локацій. Я думаю, що відверта історія туристичного чиновника Рівненщини, який казав, що, розкручуючи регіон, вони радилися зі Львовом щодо того, як варити-продавати-розкручувати каву та джаз-фестивалі.
ПОСТСКРИПТУМ
Такі форуми, як цей – і для тих, хто є частиною ринку креативних індустрій, і для аналітиків, і для чиновників та для випадкових глядачів — корисні тим, що дають і серйозну надію, й серйозні імпульси, і керівництво до дії.
Так, світ змінюється до невпізнанності. Але є гарні новини. Для телевізійників – це те, що у нас прекрасний персонал і ми вміємо робити кіно, а відсутність коштів урівнює наших кіновиробників із багатьма закордонними фахівцями.
Для представників фешн-індустрії гарна новина – у тому, що сьогодні практично кожен український чиновник є лобістом української моди, голосуючи за неї гаманцем, і зростає аудиторія, яка полює саме за українською модою.
Для туристичної галузі гарна новина – у тому, що є величезний попит на внутрішній туризм, і вітчизняні чиновники, й європейські партнери охоче допомагають розкручувати українські локації та кожну фортецю, кожен замок переводити у цифровий формат.
А крім того, кожен із представників креативної індустрії міг усвідомити і власну вагу, і власну значущість.
Олена Мігачова, Київ
Фото з відкритого доступу
Источник: www.ukrinform.ua
