Без паніки: що насправді буде, якщо росія підірве греблю Київської ГЕС » Інформаційні новини світу
Главная » Україна » Без паніки: що насправді буде, якщо росія підірве греблю Київської ГЕС

Без паніки: що насправді буде, якщо росія підірве греблю Київської ГЕС

Без паніки: що насправді буде, якщо росія підірве греблю Київської ГЕС 23.09.2022 10:32 Укрінформ Апокаліпсис в Києві відміняється. Про це Укрінформу розповіли науковці, які навесні цього року зробили докладні розрахунки

Кілька днів тому під час масованого обстрілу ворогом гідротехнічних споруд Кривого Рогу великі обсяги води потрапили в річку Інгулець – у місті були підтоплені десятки будинків. Потім так само постраждала Харківщина — росіяни обстріляли Печенізьку дамбу. рашисти свідомо б'ють по критичній інфраструктурі України, розраховуючи спричинити техногенну катастрофу.

Звісно, все це напружило українців, які принагідно,  згадали давні свої страхи та відповідні газетні публікації. Зокрема про те, що станеться зі столицею, якщо ворог поставить на меті розбомбити греблю Київського водосховища.

Нагадаємо деякі апокаліпсичні прогнози, які сколихнули соціальні мережі. Київський еколог Василь Кредо стверджував, що у разі прориву київської дамби Канівська, Кременчуцька та інші дамби Дніпровського каскаду буде зруйновано, що, своєю чергою, може спровокувати аварію на Запорізькій АЕС.

Як саме це можливо? Еколог налякав, що першою – за 3 хвилини після аварії — 4-метрова хвиля накриє Оболонь. Ще через 2 хвилини вода дістанеться Троєщини, через 10 – Подолу, через 15 – Русанівки.

Постраждає й інша територія території України – майже 30 прибережних міст, сотні селищ та сіл будуть підтоплені.

І взагалі, київська гребля – споруда аварійна, адже побудована ще у 1960-х роках…

Залишимо за дужками, навіщо все це було розганяти екологу. Краще вислухаємо думку фахівців.

Про науковців, які зробили розрахунки

Прокоментувати страшні прогнози ми попросили професора Інституту радіології довкілля Фукусімського університету, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Марка Железняка. Саме він із командою інших науковців Інституту проблем математичних машин і систем НАН України  (ІПММС) навесні цього року зробили докладні розрахунки й спрогнозували характер підтоплення територій Київщини у випадку руйнування греблі Київського водосховища.

Попри те, що кілька останніх років Марк Йосипович працює в Японії, це не заважає йому взаємодіяти зі своїми колегами з ІППМС НАНУ, де він працював раніше. В Японію вчений був запрошений для прогнозування радіаційного стану річок після Фукусімської аварії на АЕС у 2013 році. Дослідженнями в цій галузі він займається з травня  1986 року, коли  розробляв прогнози радіаційного забруднення Дніпра і Прип’яті після аварії на ЧАЕС. Звісно, вчений  слідкує й за всім, що відбувається в його професійній галузі в Україні. Після численних публікацій з апокаліпсичними прогнозами щодо Київської ГЕС, науковець опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці докладний пост про те, якими насправді можуть бути не надумані, а реальні наслідки прориву греблі Київської ГЕС внаслідок тої ж ракетної атаки.

До вашої уваги – найголовніше з цієї публікації, а також — коментарі Марка Железняка та Олексія Іщука, розробника картографічного модуля згаданої гідродинамічної математичної моделі.

– У пана Кредо є лише один спосіб переконати світ у своїй професійній кваліфікації, — каже Марк Йосипович – показати власні публікації не на невідомих інтернет-ресурсах, а у наукових журналах. У сьогоднішньому інтернет-світі все прозоро – входиш до Google Scholar або Scopus.

Вбиваєш ім'я «фахівця», яким цікавишся, і знаходиш і його публікації, і його рейтинг у науковому світі. І якщо він нульовий – немає такого фахівця у науці. У цього «еколога» – нуль, висновки робіть самі.

Так, не можна заплющувати очі на те, що проблема ракетних ударів по греблі Київської ГЕС існує, продовжує науковець. І розповів, що розрахунки щодо наслідків руйнування при затопленні Києва робили ще в 60-ті роки, коли будувалась Київська ГЕС. Потім вони уточнювалися.

– У 2010 році в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України нами була розроблена сучасна на той період двовимірна чисельна модель затоплення Києва при високих паводках, — продовжує Марк Железняк. —  Вона була встановлена в Українському гідрометеорологічному центрі, й відтоді щовесни її використовують для розрахунків зон затоплень при прогнозованих паводках. У 2020-2021 роках відбулося суттєве оновлення моделі.

– Коли почалася війна, у перші ж тривожні тижні наша команда у взаємодії з Укргідрометцентром почала робити розрахунки різних варіантів прориву греблі, головним чином, зусиллями наукового співробітника ІПММС Максима Сорокіна та ГІС-аналітика (ГІС —  геоінформаційна система – Ред.) Олексія Іщука, — каже професор  Железняк. — Результати цієї роботи у квітні цього року опублікувала на своєму сайті Національна академія наук України.

Тепер – про реальні розраховані ризики прориву греблі Київської ГЕС

До речі, з ними може ознайомитися кожен за посиланням. Ці розрахунки були зроблені для двох варіантів  — якщо розмір прорану (вимоїна, що утворюється при прориві водним потоком напірної гідротехнічної споруди – Ред.) становитиме 280 і 100 метрів. Перший варіант характеризує максимальне, практично неможливе руйнування всієї греблі.

– Київська ГЕС складається, зокрема, з бетонної греблі та земляної дамби, — продовжує Олексій Іщук. —  280 метрів – саме така довжина бетонної частини. Тобто це максимальні руйнування, які можуть статися, тому що земляну дамбу взагалі практично неможливо підірвати. А руйнації від, скажімо так, звичайного попадання ракет – це не більше 100 метрів.

На те, що може статися — дивіться на двох картах, приведених нижче.

Зони підтоплення Київщини внаслідок руйнування греблі Київської ГЕС на 280 і 100 метрів. Як бачимо, велика вода йде існуючим руслом Дніпра

– Так, затоплення можливе, але апокаліпсис скасовується, — підкреслює професор Железняк. —  Не буде на Оболоні чотириметрового водяного валу, яким страхає пан Кредо, відбудеться лише несуттєве підтоплення прирічкових районів. Ні про які затоплення Троєщини, Подолу, Русанівки взагалі не йдеться.  Із зон житлової забудови Києва найбільш постраждають Русанівські сади, висота підйому води тут може сягати  3 метрів. Тобто, хто не встигне виїхати, хоча підйом до максимуму триватиме годинами, має піднятися на другий поверх свого чи сусідського будинку. До речі, проблема затоплення Русанівських садів при екстремально високих паводках була б закрита, якби добудували там нарешті протипаводкову дамбу на невеликій ділянці на початку берегової лінії садів… Затопить Труханів острів, Гідропарк – але ж вони часто потерпають від весняних паводків. Можуть частково постраждати Осокорки — як і на Русанівських садах, там теж є люди, які постійно проживають в цій місцевості, але туди й хвиля прийде пізніше, і рівні затоплення в цілому будуть нижчими ніж на Русанівських садах

– Це навіть не загрожуватиме тим, хто побудував свої палаци в Конча-Заспі  та намив для цього досить високі острови, — доповнює ГІС-аналітик, Олексій Іщук.

Олексій Іщук повторює, що саме житлових масивів можливий прорив греблі  не торкнеться за будь-яких сценаріїв. Скажімо, коли будували Оболонь, намили кілька метрів піску і вже на цій «платформі» зводили споруди.  Затопити там може лише невеличкі пляжі та кущі, що знаходяться в низині. Поділ на сьогодні захищає дуже висока набережна, яка там побудована. (Роботи почалися ще в 30-ті роки, а в 80-ті їх було закінчено. Ред.). Стосовно високої та якоїсь «особливо швидкісної» хвилі – її взагалі не буде за жодних обставин. Перепад, який існує між київським водосховищем і Дніпром нижче за течією – невеликий, хвиля там просто розтечеться. І під Північним мостом ніколи не підніметься більше, ніж на півтора-два метри.

На відміну від  Київської ГЕС, у світі дійсно є гідротехнічні споруди, які можуть привести до великих катастроф. Наприклад, дамба в Сан-Дієго, висота якої 80 метрів…

Професор Железняк  відповів і на запитання, які можуть з’явитися у читачів. Отже…

1. А як ви можете довести, що розрахунок на ваших картинках правильний?

– Ми проводили порівняння розрахунків із параметрами історично зафіксованих зон затоплень міста  Києва при високих паводках. Це – неспростовні аргументи.

2. Чи враховує модель сучасну міську забудову у зонах потенційних затоплень Києва?

– Так, у 2021 році наша команда отримала від  КМДА сучасну топографію територій в зоні ризику затоплень. Тобто все це в розрахунках враховано.

3. Чи може ваша команда зробити подібні розрахунки для інших ГЕС Дніпровського каскаду?

– Звичайно, якщо отримаємо необхідну інформацію  — сучасну топографію та інше.

4. Чи можна в цих розрахунках побачити свій район, вулицю, будинок?

– Розрахунки були зроблені з адресною прив'язкою за рівнем максимального затоплення для КОЖНОГО БУДИНКУ в частині Києва, що затоплюється. Є цифрова карта таких розрахунків. З урахуванням величезного суспільного інтересу до проблеми, який продемонструвала реакція Фейсбук спільноти на мій пост, можемо після відповідної програмної підготовки викласти її в Інтернет доступі, наприклад, на вебресурсах КМДА, якщо нам буде надано таку можливість. 

І ще одне. Що стосується бетонної частини споруд Київської ГЕС, усі фахівці в один голос стверджують, що вона була побудована із запасом міцності мінімум років на сто. А пройшло від завершення будівництва – менш як 60.

Отже, апокаліпсис справді скасовується.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*