9 місяців Великої війни: зима не принесе тиші. ЗСУ гнатимуть ворога. Передусім — з Луганщини

9 місяців Великої війни: зима не принесе тиші. ЗСУ гнатимуть ворога. Передусім — з Луганщини 24.11.2022 15:04 Укрінформ Аксіома: у зимових битвах перемагає той, хто краще оснащений. ЗСУ, на відміну від ворога, забезпечені всім необхідним, тож — без варіантів

Перебіг ситуації на фронтах уже рівно 9 місяців — тема №1 в Україні. Українцям критично важливо знати, чого слід очікувати в перспективі зими. Що відбуватиметься на Донбасі, чи вийдуть ЗСУ через Запорізьку область до Азовського моря, або ж — чи форсуватимуть Дніпро на Херсонщині. Скажемо так, існують різні прогнози. Втім, на 100% можемо бути впевнені у тому, що зима точно не поставить ситуацію на фронті на паузу. Бої взимку не стихнуть — наші воїни продовжать звільняти тимчасово окуповані території. Зрештою, після витіснення окупантів з Херсона Україна не демонструє жодних ознак припинення наступу на зиму або того, що війна зайде в глухий кут.

“Ті, хто зараз говорять про можливу "паузу в бойових діях", напевно, ніколи не засмагали в січні на Південному березі Криму”, — недвозначно натякнули у Міноборони.

То які очікування, що відбуватиметься на фронтах у найближчі три місяці? Зрештою, із чим входимо у зимовий період, наскільки наше військо добре підготовлене й забезпечене усім необхідним?

Почнемо з останнього питання…

ЗСУ добре підготовлені до зими, а для ворога — вона стане критичним випробуванням

Зимові холоди — це випробування, яке створить більш сприятливі умови для того, хто краще до нього підготується.

ЗСУ має досвід війни взимку, починаючи з 2014 року. А партнери з НАТО обіцяють достатню кількість теплого одягу і засобів обігріву.

«Ми багато зробили, щоб підготувати українців до битв узимку і дати їм можливість продовжувати чинити тиск на наших супротивників протягом зимових місяців», — заявив глава Міноборони США Ллойд Остін за підсумками листопадового засідання антипутінської коаліції у форматі “Раштайн”.

А наскільки ворог готовий до холодів?

Нагадаємо, що ще в березні військові рф страждали від обморожень кінцівок через погане взуття, одяг і відсутність обігріву. Адже вони розраховували за три дні пройти маршем по Хрещатику… Тобто, якщо ситуація із забезпеченням в російській армії не зазнала змін, то зима для них стане критичним випробуванням. Якщо судити з російських пабліків, то так воно і є.

“Наразі є достатньо підстав вважати, що українська армія буде готова до зими краще за російську. І якщо ця різниця буде відчутною, тоді можна сподіватися на те, що російські військові не будуть відрізнятися бойовим духом і не зможуть ефективно тримати оборону», – каже аналітик Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов.

На тому, що в ЗСУ рівень підготовки до зими значно вищий і якісніший, ніж в окупантів — наголошує також військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко: “У мене немає жодних сумнівів, що наша армія матиме взимку перевагу над ворогом”.

Тобто “зимова кампанія” не стане на паузу. Навпаки, у Генштабі переконують, що не можна зупинятися взимку, бо саме рф від цього виграє: накопичить додаткові ресурси й створюватиме нам весною чимало проблем.

“На ворога треба тиснути. Зрештою, нагадаю, що саме взимку відбувалися багато історичних битв. Наприклад, війна Фінляндії проти Радянського союзу, битва за Сталінград, — перелічує пан Коваленко. — А в сучасній історії України — 2014-15 рр. — бої за Дебальцеве. Ну, не забуваймо, що й повномасштабне вторгнення рф також відбулося взимку, причому за досить суворих погодних умов”.

Щодо можливих напрямків атакувальних дій ЗСУ цієї зими…

На думку більшості експертів, у наступні три місяці бачитимемо активності майже на кожному театрі воєнних дій — і південному, і східному: на Луганщині, Запоріжчині, лівобережній частині Херсонщини.

Зокрема, інтенсивні події прогнозуються в Луганській області.

Луганщина: каскадний обвал оборони окупантів

Найбільш перспективно виглядає Сватове. На цьому напрямку, за словами експертів, у російських військ катастрофічна втрата боєздатності

“Зараз на Сватівському плацдармі російські окупаційні війська мають непросту ситуацію. У підрозділів 55 мотострілецької бригади та 3 мотострілецької дивізії втрата боєздатності – вище 30%. І навіть не 40%, а трохи вище. А деякі підрозділи небоєздатні в особовому складі та техніці на 60%”, — каже Олександр Коваленко.

До кінця 2022 року можна очікувати відступ рашистів до Старобільська, це понад 50 кілометрів углиб Луганщини

Аналітик Defense Express Іван Киричевський вважає, що на Луганщині у росіян немає ким дірки закривати.

“Зараз рф перекидає туди військових з Херсонщини, тобто з правого берега, звідки вони відходили неорганізовано, з пригніченим моральним духом. Відповідно, йти в атаку, наступати такі війська не готові, але ж їх саме для цього російське командування й перекидає на Луганщину. Великої результативності від російських окупантів біля Сватового не варто очікувати, вони не зможуть затримати просування ЗСУ”, — переконує Киричевський.

Отже, до кінця року можна очікувати відступ рашистів до Старобільська, це понад 50 кілометрів углиб Луганщини.

“На сьогодні ЗСУ сформували у цій локації такі умови, що, певен, до кінця 2022 року ми звільнимо Сватове, — каже експерт. — А якщо ми його звільнимо, то це означатиме каскадний обвал оборони російських військ аж до Старобільська. І це як мінімум”, — прогнозує він.

Відносно інших напрямків, то прогнозується, що вони не будуть настільки ж інтенсивними в цей період. Однак, уже на початку 2023-го багато чого може змінитися.

Запоріжчина та Донеччина: є шанси на звільнення Мелітополя, а от Маріуполь — під питанням

Після того, як завершиться один з етапів контрнаступу на Луганському плацдармі — в українського командування може змінитися орієнтир або на Донецький, або на Запорізький напрямки.

“Я не виключаю, що в першому кварталі 2023 року, але не раніше, в тимчасово окупованій частині Запорізької області сформуються для ЗСУ достатні умови для того, щоб розпочати активні контрнаступальні дії”, — стверджує Олександр Коваленко.

До речі, про Запоріжжя та перший квартал наступного року нещодавно також говорив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.

Втім, є ще й інші міркування.

Наприклад, деякі експерти вважають, що до кінця поточного року ЗСУ можуть прорватись до Мелітополя та оточити його. І якщо їм це вдасться — тоді вся оборона росіян на півдні рухне.

“Мелітополь – це ключ до Півдня України”, — наголошує військовий експерт Юрій Федоров.

“Питання звільнення Маріуполя поки що не на часі. А от деокупація Мелітополя, на мою думку, вірогідно можлива до січня. Хоча росіяни роблять з нього доволі сильний укріпрайон”, – звертає увагу полковник запасу Олег Жданов.

Те, що в Запорізькій області окупанти концентрують свої сили — правда. Основна їх маса знаходиться саме в р-ні Мелітополя. Але штурмові наступальні дії ворог проводити не здатен. Потенціал втрачено. Наприклад, рашисти більше п'яти місяців намагаються окупувати Бахмут, в той час як за ті ж п'ять місяців ЗСУ звільнили понад 8,5 тис. кв. км Харківщини і майже 6 тис. кв. км Правобережної Херсонщини.

“На Запорізькому напрямку вони можуть імітувати наступальні дії, але загрози окупації великих територій немає. Навпаки, досить довгий і тривалий період часу там ведуться виключно артилерійські дуелі. Причому ЗСУ роблять упор на нівелювання можливостей здійснення російськими військами наступальних операцій у цій локації. Тобто знищують об'єкти, які могли б підтримувати наступальні операції”, — запевняє Олександр Коваленко.

Лівобережна Херсонщина: поки Дніпро навряд чи форсуватимемо

Після звільнення правобережжя Херсонщини українським військовим не обов’язково форсувати Дніпро, щоб продовжувати звільняти південь від російських окупантів. Експерти вважають, що достатньо просто зайняти артилерійські позиції поблизу Херсона і з іншого боку, від Запоріжжя, і поступово витискати ворога. Для цього варто використати переваги високого правого берега, який є ідеальною позицією для артилерії.

Простіше кажучи, йдеться про вже знайому нам «тактику тисячі бджолиних укусів», коли замість одного масованого удару з чисельними ризиками і жертвами у наступаючої сторони, відбувається поступове виснаження противника через десятки точкових атак по базах, складах і переправах.

Після звільнення правобережжя Херсонщини українським військовим не обов’язково форсувати Дніпро, щоб продовжувати звільняти південь від російських окупантів

«Потрібно там виставити артилерійські вали й нищити ворога на лівому березі. Форсувати річку зараз – це самогубство, вона легко прострілюється. І це нікому не потрібно. Україна дбає про життя своїх солдатів. Це в Радянській армії, на яку орієнтується сучасна російська, під час Другої світової війни кидали солдатів на форсування річок (Того ж Дніпра. Втрати йшли на сотні тисяч. — Ред) під щільним вогнем», – каже військовий експерт Петро Черник.

ЗСУ будуть переправлятися тоді, коли ворог буде посунутий від Дніпра на таку відстань, що не зможе завдавати артилерійських ударів. Тобто, на понад 50 кілометрів. У ворога є установки 2С7 “Піон”, які можуть стріляти активно-реактивними снарядами на відстань до 40 км, а в окремих випадках і на 50 км.

“Якщо хоч один снаряд долітає до середини річки — це ризик, який абсолютно себе не виправдовує», — переконує пан Черник.

Поки не бачить сенсу у форсуванні річки Дніпро й Олександр Коваленко: “ЗСУ це не вигідно на сьогоднішній день”.

Наші військові облаштують свої позиції для того, щоб постійно вогневим напором впливати на російських окупантів на лівому березі, нівелювати їх можливості обстрілу Херсона.

“Спершу треба позбавити росіян можливості використовувати ствольну та реактивну артилерію по правобережжю, — акцентує оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Лівобережна Херсонщина практично до самого Скадовська буде прострілюватися українською високоточною далекобійною ствольною артилерією. Та частина окупантів, яка перебуватиме в радіусі дії нашої артилерії — вони самогубці”.

Виснажувати “бджолиними укусами” ворога ми будемо протягом найближчого місяця-півтора. А потім, вже у першому кварталі 2023 року, лівобережна Херсонщина опиниться, як висловилися фахівці, “в зоні більшої операційної уваги з боку ЗСУ”.

“Як і у випадку із Запоріжжям, на лівобережній Херсонщині, вглиб території, створяться сприятливі умови для проведення нашими військами контрнаступальних дій. Там сформується так званий буфер, в якому зможуть діяти ЗСУ”, — резюмував Олександр Коваленко.

Такі наразі прогнози на початку 10-го місяця Великої війни. ЗСУ уже не раз доводили, що їм до снаги реалізація найсміливіших задумів командування. Переможемо!

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *