Українські медичні настанови та протоколи потрібно оновлювати, коли зʼявляються нові міжнародні рекомендації – нардеп
Медичні протоколи в Україні не оновлюються попри нові міжнародні рекомендації щодо лікування бульозного епідермолізу. Шведська компанія Molnlycke зберігає монополію на ринку медичних пов’язок через застарілі настанови.
Медичні настанови та протоколи повинні оперативно оновлюватися, якщо зʼявляються нові міжнародні рекомендації. Про це в ексклюзивному коментарі УНН зазначила член комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Яна Зінкевич.
Контекст
Раніше у коментарі УНН член профільного комітету Ради Валерій Зуб розповів, що комітет ВР України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування працює над розробкою механізму динамічного оновлення національних протоколів для адаптації до нових доказових методів лікування та змін у міжнародній медичній практиці
Деталі
“Якщо загалом говорити, то це виглядає як логічна ідея. Тому що протокол ТССС (Tactical Combat Casualty Care – протокол, який описує порядок, вимоги та положення, що регулюють надання медичної допомоги пораненим бійцям безпосередньо на полі бою – ред.) оновлюється раз в рік. Тобто, цілком доречно оновлювати наші протоколи тоді, коли з’являються нові міжнародні рекомендації, а не раз на 5 років, як зараз”, – зазначила Яна Зінкевич.
Вона додала, що підтримає ініціативу щодо оперативного оновлення медичної документації, якщо “там все буде нормально прописано”.
Додамо
Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран “людей-метеликів” виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад пʼять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином “людей-метеликів” в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.
Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні “людей-метеликів”. “Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність”, – йдеться у документі.
Економічна доцільність зокрема повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.
Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілий ряд виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю. Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.
Але в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і вперто говорять про те, що виключно шведські повʼязки можна застосовувати пацієнтам з бульозним епідермолізом.
Нагадаємо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки “Орфанні захворювання України”, яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу “Орфанних захворювань України” та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.
Источник: www.unn.com.ua
