МОЗ має переглянути настанови і протоколи лікування разом із фахівцями – Дмитрієва
МОЗ має переглянути настанови і протоколи лікування разом із фахівцями – Дмитрієва.
Робочі групи Міністерства охорони здоровʼя повинні проаналізувати чинні настанови та протоколи лікування на предмет необхідності їхнього оновлення і приведення у відповідність до міжнародної практики. Це в ексклюзивному коментарі УНН зазначила заступниця голови комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва.
Контекст
Медичні протоколи в Україні потребують постійного оновлення, щоб відповідати сучасним міжнародним стандартам лікування. Чинне законодавство передбачає їхній перегляд раз на п’ять років, однак прогресивні напрацювання необхідно впроваджувати швидше. Член комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб повідомив УНН, що комітет працює над розробкою механізму динамічного оновлення національних протоколів для адаптації до нових доказових методів лікування та змін у міжнародній медичній практиці.
Деталі
“Я переконана, що питання оновлення медичних настанов та протоколів лежить у площині виконавчої гілки влади та лікарів. Тому, тут, перш за все, доцільно дати можливість врегулювати дане питання на рівні Міністерства охорони здоров’я, проаналізувати діючі настанови на рівні робочих груп з залученням фахівців”, – вважає Оксана Дмитрієва.
Водночас, за словами нардепа, ініціатива щодо зміни процедури оновлення медичних настанов на більш оперативну на засіданнях комітету з питань здоровʼя нації поки не обговорювалась.
“Зі свого боку – як народний депутат я готова долучатися до обговорення”, – зазначила Дмитрієва.
Українські пацієнти заручники системи: чому МОЗ має оновити медичні протоколи вже зараз21.01.25, 17:39 • 142642 перегляди
Додамо
Член профільного комітету ВР Валерій Зуб розповів, що, наприклад, є деякі протоколи щодо лікування раку, які діють ще з 2007 року та з 2015 року. Ще один приклад застарілої медичної документації – настанови та протоколи з лікування бульозного епідермолізу.
Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран “людей-метеликів” виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад п’ять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином “людей-метеликів” в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.
Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології, радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні “людей-метеликів”. “Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність”, – ідеться у документі.
Економічна доцільність, зокрема, повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як-от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.
Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілу низку виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю. Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.
Але в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і вперто говорять про те, що виключно шведські повʼязки можна застосовувати пацієнтам з бульозним епідермолізом.
Нагадаємо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки “Орфанні захворювання України”, яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу “Орфанних захворювань України” та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.
Источник: www.unn.com.ua
