Неприборкуваний видобуток ресурсів руйнує екосистеми країн, що розвиваються. Вчені закликають скоротити споживання, але є й інший варіант.
Понад 11 тисяч учених і екологів випустили в цьому місяці звернення, у якому заявили про “надзвичайну кліматичну ситуацію”. У їхній доповіді говориться, що кліматична криза настала і посилюється швидше, ніж вважалося раніше.
Вони попереджають, що, якщо не вжити термінових заходів для скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, людство очікують “невимовні страждання”. Одним з таких заходів може стати вуглецевий ринок. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Чим брудніше, тим дорожче
Кліматична криза і фінансова криза 2008 року – дві сторони однієї медалі. Обом дала життя одна й та сама токсична риса панівної у світі економічної моделі – зневажливе ставлення до майбутнього, пише Project Syndicate.
Захист людства як від екологічних, так і від фінансових збитків вимагає вкрай нового підходу до розвитку – такого, який не приносить завтрашній день в жертву дня сьогоднішнього.
У певному сенсі обидві кризи можна віднести до однієї і тієї ж події – створення нового міжнародного порядку після Другої світової війни. Всесвітній банк і Міжнародний валютний фонд заохочували швидку глобалізацію, що характеризується різким збільшенням експорту ресурсів.
Неоліберальна економічна система стимулювала безпрецедентне зростання економіки і розвиток, але у неї виявилися серйозні недоліки, оскільки фінансові інновації випереджали регулювання. У підсумку фінансова індустрія розширила свій вплив на економіку, що призвело до кризи 2008 року. Але система практично не змінилася.
Що стосується екології, то неприборкуваний видобуток ресурсів руйнує екосистеми країн, що розвиваються, у той же час сприяючи швидкому зростанню споживання ресурсів, включаючи енергію в розвинених країнах.
Борг Землі. Закінчуються відновлювані ресурси
Сьогодні, незважаючи на те, що країни з розвиненою економікою складають менше 20 відсотків світового населення, вони споживають близько 70 відсотків світової енергії, і більшу її частину (87 відсотків) одержують з викопних видів палива.
При цьому країни, які найбільшою мірою сприяли зміні клімату, наприклад Сполучені Штати, часто стоять на шляху ефективних дій, спрямованих на скорочення викидів і мінімізацію шкоди природі.
Опір зазвичай зводиться до одного міркування – поточного економічного процвітання. Тому вирішенням проблеми може стати не скорочення споживання, а заміна енергії, отриманої на основі викопного палива, на енергію з відновлюваних джерел.
Ключем може стати глобальний вуглецевий ринок. Кіотський протокол від 1997 року став спробою використовувати систему ринкових квот, щоб встановити плату за викиди вуглекислого газу.
Як працює: обмеження допустимого рівня викидів парникових газів змушує дорожче платити за забруднення навколишнього середовища, що має на меті підштовхнути промисловість до переходу від використання викопного палива до інвестування в чистіші технології.
Незважаючи на те, що деякі країни від нього відмовилися, а багато які, як США, підписали, але не ратифікували, створена Кіотським протоколом модель вуглецевого ринку допомогла зробити чисту енергію більш прибутковою, а брудну – менш вигідною.
Цю модель застосовують багато економічних гігантів: Китай, Євросоюз і кілька американських Штатів, у тому числі Каліфорнія.
Вартість світових ринків квот на CO2 злетіла на 250 відсотків у минулому році, зараз вона перевищує 178 мільярдів доларів щороку.
Відроджений глобальний вуглецевий ринок допоможе розрубати гордіїв вузол економічного зростання і погіршення стану навколишнього середовища, пише в статті Грасіелла Чичильніські, професор економіки і статистики Колумбійського університету, яка залучена до розробки Кіотського протоколу.
Більш того, його створення і використання практично нічого не буде коштувати, стверджує вона.
Схеми з ринково ефективними пропозиціями будуть привабливі для розвинених країн, а країни, що розвиваються, підтримають їх, оскільки обов’язкові обмеження викидів будуть застосовуватися тільки до держав з високим і середнім рівнем розвитку економіки, як це було у випадку з Кіотським протоколом.
Потенціал світового вуглецевого ринку продовжує зростати. У минулому році національні академії наук, інженерії та медицини США і Міжурядова комісія зі зміни клімату повідомили, що використання “технологій негативних викидів”, які виводять CO2 з повітря, можна безпечно збільшити для уловлювання і зберігання значної частки загальних викидів.
Людина стала причиною нового вимирання. Що робити
У цього процесу є шанси стати настільки рентабельним, що виловлений CO2 можна було б вигідно продати на вуглецевому ринку.
Звісно, викиди CO2 – далеко не єдиний фактор, що сприяє кліматичній кризі. Але можна створити й інші види зелених ринків.
Ще до Кіотського протоколу Чиказька торгова палата запустила приватний ринок прав на викиди діоксиду сірки. На цей час ООН розглядає можливість використання аналогічних ринків для захисту біорізноманіття і водозборів.
Надаючи гравцям можливість купувати і продавати права на використання загального надбання планети, такі зелені ринки природним чином поєднують ефективність і справедливість.
“У нас є інструменти, щоб зупинити і навіть обернути зворотно зміну клімату. Настав час зібратися разом і скористатись ними”, – підбиває підсумок Чичильніські.
Источник: www.ua.korrespondent.net
