Випереджаючи ворога: як Сухопутні війська перехоплюють технологічну ініціативу 23.06.2026 12:20 Укрінформ Що змінилося у «сухопутці» за рік під командуванням Геннадія Шаповалова
Останній рік став для Сухопутних військ ЗСУ періодом активного розвитку, трансформації та пошуку нових рішень, продиктованих сучасною війною. Під керівництвом генерал-майора Геннадія Шаповалова тривала системна робота над посиленням бойових спроможностей, впровадженням технологічних інновацій та вдосконаленням підготовки особового складу.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Геннадій Шаповалов
У війні, де перевагу дедалі частіше визначають швидкість ухвалення рішень і темпи впровадження нових технологій, Сухопутні війська послідовно нарощують свій потенціал. Йдеться не лише про розвиток безпілотних і роботизованих систем, а й про оновлення підходів до навчання військовослужбовців, управління підрозділами та застосування озброєння на полі бою.
Військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко наголошує, що одним із головних чинників стійкості української армії залишається її здатність швидко адаптуватися до нових викликів. За його словами, повномасштабна війна стала безперервним процесом пошуку й удосконалення методів ведення бойових дій, які дали змогу Україні ефективно протистояти противнику, що має значно більші територіальні, людські, фінансові та ресурсні можливості.
«У цьому протистоянні були різні фази та етапи формування нових методів ведення війни, які давали нам можливість вистояти проти ворога, що переважає Україну територіально, кількісно, технологічно, фінансово та економічно. За багатьма параметрами Росія мала значно більше можливостей для захоплення й окупації України, ніж ми – для опору цьому тиску. Проте саме високий рівень адаптивності став однією з ключових переваг нашої армії. Здатність швидко реагувати на виклики дає нам змогу сьогодні не лише ефективно оборонятися, а й поступово виснажувати противника настільки, що вже йому доводиться переходити до оборони, а в окремих випадках він втрачає можливість утримувати свої позиції», – наголосив експерт.
ЕРА ДРОНІВ ТА РОБОТІВ
Сухопутні війська ЗСУ стали світовим лідером у розвитку безпілотних технологій.
За останній рік повітряними дронами Сухопутних військ знищено та пошкоджено понад 65000 одиниць ворожої техніки, уражено понад 153000 окупантів. Близько 75% усіх цілей уражаються саме літальними безпілотниками.
«Сухопутні війська як найчисленніший вид Збройних сил є найбільшим споживачем ресурсів на полі бою, зокрема технологій. Сьогодні це дрони, штучний інтелект і сучасні засоби РЕБ. Історично війна завжди була рушієм технологічного прогресу. Перша світова війна принесла на поле бою танки. Друга світова – ядерну зброю. А ця війна принесла масштабне застосування штучного інтелекту та дронів усіх типів: повітряних, наземних, надводних, підводних» (з інтерв’ю командувача Сухопутних військ Укрінформу).
Дрони фактично інтегровані на всіх рівнях (від піхотного батальйону до корпусу) та є надважливою складовою частиною артилерії, розвідки, ППО та інженерних підрозділів Сухопутних військ.
Наземний роботизований комплекс (фото: 157 окрема механізована бригада)
Воїни Сухопутних військ встановлюють рекорди в галузі застосування безпілотних технологій. Так, наприклад, навесні 2026 року український пілот, Герой України Роман Харченко з позивним «Халк», який служить в окремій президентській бригаді, збив українським дроном-перехоплювачем два «шахеди» на відстані 500 кілометрів від нього. Це стало першим таким випадком у світі.
Герой України Роман Харченко (фото: окрема президентська бригада)
Улітку цього року воїни Сухопутних військ встановили ще один рекорд. Військовослужбовці 47 окремої механізованої бригади з позивними «Ямба» та «Пʼятий» за 5 годин знищили 26 російських безпілотників «Гербера» під час масованої атаки РФ. Дронарі працювали без перепочинку всю ніч, постійно споряджаючи перехоплювачі для ліквідації повітряних цілей.
Ямба і Пʼятий (кадр з відео Армія Медіа)
Величезний пласт роботи на фронті сьогодні виконують за допомогою наземних роботизованих комплексів. Від початку застосування в підрозділах Сухопутних військ НРК перевезли понад 10 тисяч тонн вантажів. Наземними роботами вже евакуйовано приблизно 1400 військовослужбовців. Загалом наші наземні дрони подолали понад 370 тисяч кілометрів.
Оператор запускає FPV-дрон (фото: окрема президентська бригада), дрон-перехоплювач (фото: 21 окрема механізована бригада)
«Безумовно, варто відзначити розвиток і застосування безпілотних систем. На мою думку, справжній розквіт цієї компоненти припав саме на останній рік. Ми змогли не лише взяти під контроль тактичний рівень так званого малого неба, а й перейти до системної роботи на рівнях Deep Strike та Middle Strike. Це допомогло створити максимально несприятливі умови для російських окупантів не тільки в середній тиловій зоні на тимчасово окупованих територіях, а й безпосередньо на території Російської Федерації. Тому еволюція української безпілотної компоненти є дуже показовою», – коментує Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
АРТИЛЕРІЯ
Сухопутні війська ефективно адаптували тактику ведення бою, об'єднавши сучасну західну високоточну артилерію з комплексними безпілотними рішеннями.
«Сьогодні на полі бою практично немає місця "вчорашнім" рішенням. Те, що працювало ще пів року тому, далеко не завжди спрацьовує тепер. Швидкість ухвалення рішень стала основним фактором» (з інтерв’ю Геннадія Шаповалова Укрінформу).
За останній рік у Сухопутних військах посилився й артилерійський складник. Створено 5 нових артилерійських бригад. Стало більше вітчизняних зразків озброєння. Завдяки підтримці міжнародних партнерів в артбригадах Сухопутних військ зʼявилися РСЗВ M142 HIMARS. Через активне використання ворогом засобів радіоелектронної боротьби для глушіння GPS-навігації ракет за останній рік українські артилеристи суттєво змінили тактику застосування – тепер удари HIMARS координуються в реальному часі за допомогою нових розвідувальних безпілотників та оптичних систем.
КОРПУСНА СИСТЕМА
Під час повномасштабного російського вторгнення зросла чисельність Сил оборони. Отже, для ЗСУ було обрано корпусну систему як таку, що існує в багатьох країнах-партнерах України в НАТО (зокрема, у США, Великій Британії, Франції, а ще – в Австралії, Новій Зеландії, навіть у Китаї, – ред.). Вона себе виправдала, добре зарекомендувала. Тепер у Збройних силах України налічується 18 армійських корпусів, з яких 13 – у складі Сухопутних військ.
«Надзвичайно важливими стали й зміни, пов’язані з переходом на корпусну систему. Вона прийшла на заміну, м’яко кажучи, не надто ефективній моделі, заснованій переважно на бригадному принципі, адже саме стики між бригадами часто залишалися найбільш уразливими ділянками, – наголошує Олександр Коваленко. – Якщо росіяни діють проти бригади силами загальновійськової армії, то протяжність і кількість стикових зон у бригад значно більша, ніж у такого масштабного військового об’єднання. Саме тому для нас було важливо переходити або до дивізійної, або до корпусної системи. Ці моделі багато в чому схожі, але ми обрали саме корпусну».
За словами експерта, це, безумовно, стало одним із ключових напрямів розвитку Сухопутних військ і надало нам більше можливостей на полі бою, насамперед в обороні та протидії противнику. «Саме тут можна побачити, як змінилася загальна концепція нашої оборонної стратегії. Зріс рівень протидії російським накатам і штурмовим діям. Відповідно, сьогодні ми спостерігаємо один із найнижчих показників просування противника за тривалий час. Російські війська перебувають у вкрай невигідній ситуації, а ефективність їхніх наступальних дій дедалі більше нівелюється», – зазначив Коваленко.
СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ
«Ми спостерігаємо певний поділ між тими, хто "у пікселі", і тими, хто "у цивільному". Частину цієї напруги створює втома від війни, але значну частину навмисно підживлює ворог через фейки, маніпуляції, інформаційні кампанії. Їм вигідно, коли українці сваряться між собою, замість того щоб разом протистояти агресору.
Кожному українцеві потрібно розуміти – без поповнення війська нам буде дуже складно стримувати ворога, ми можемо втратити державу» (з інтерв’ю командувача Сухопутних військ Укрінформу).
Система підготовки новобранців суттєво вдосконалена: БЗВП сьогодні триває 51 день, за нею – 14-денний адаптаційний період безпосередньо в бойовому підрозділі.
Підготовка тепер відбувається на базі полків і бригад. Це дає змогу одночасно навчати й злагоджувати підрозділи. Кожен інструктор тепер не просто передає досвід, він вивчає сильні та слабкі сторони рекрута і дає персональні рекомендації командуванню для максимального розвитку найсильніших навичок. Рекрути паралельно проходять і навчання, і злагодження. Важливо, що і рівень СЗЧ за такої системи зменшується.
БЗВП в 44 окремій механізованій бригаді (фото: 44 окрема механізована бригада)
Особлива увага приділяється стандартам підготовки в навчальних центрах, адже навчальні центри Сухопутних військ готують військовослужбовців для майже всіх Сил оборони України.
Для командування Сухопутних військ бойові підрозділи – це замовник і контролер якості. Тому відбувається постійний збір зворотного звʼязку від них. Якщо бригада чи полк дає чіткі зауваження («Це працює, а це ні»), програму коригують. Постійний розвиток – це необхідність, адже ситуація на фронті також змінюється постійно.
Заняття в рамках БЗВП (фото: 151 Навчальний центр)
Крім того, відбувається постійний обмін досвідом. Інструктори з навчальних центрів вирушають до бойових підрозділів для отримання актуальних знань. Водночас інструктори з бойових бригад прибувають до навчальних центрів, щоб поліпшити свої навчально-методичні знання. Так досягають однакового рівня досвіду в інструкторсько-викладацькому складі, стандартизують та адаптують навчальний процес під реальні завдання.
Підготовка воїнів – це не лише БЗВП. До складу Сухопутних військ входить кілька вищих військових навчальних закладів. Вони готують офіцерів для всіх Сил оборони України. За цим напрямом також відбувається постійний обмін досвідом. Курсанти отримують актуальні знання, що спираються на практику ведення новітньої війни з використанням усіх сучасних технологій. Вже на першому курсі здобувачі освіти вивчають безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані комплекси, працюють з віртуальною реальністю.
«Молоді люди з навичками у сфері комп’ютерних ігор, робототехніки, програмування досить швидко адаптуються до керування дронами різних типів та розроблення технологічних рішень. Їхній досвід "з комп’ютера" переноситься на реальний полігон і поле бою. Вони швидко опановують інтерфейси, логіку управління, здатні працювати в стресових умовах й ухвалювати рішення за секунди» (з інтерв’ю Геннадія Шаповалова Укрінформу).
Окремим напрямом роботи в процесі навчання є безпека тих, хто навчається. Адже ворог не нехтує й ударами по навчальних центрах, і по вищих військових навчальних закладах. Геннадій Шаповалов приділяє цьому аспектові особливу увагу. Конкретні аспекти в Сухопутних військах не озвучують – задля безпеки. Командувач підготовки командування Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Дмитро Красильников в інтерв’ю сайту NV.UA розповів, що в навчальних центрах, які найбільш наближені до лінії бойового зіткнення, весь особовий склад намагаються селити під землею: «Ми суттєво підвищили рівень безпеки особового складу під час проведення навчань. Це серйозно впливає на якість проведення занять, але безпека передусім. Ми порахували, що в одному з наших навчальних центрів втрата навчального часу за один цикл становила 18 навчальних днів з 51. Це впливає на розклад занять, але інакше не можна, адже це безпека військовослужбовців».
Отже, сьогодні Сухопутні війська – це структура, яка одночасно зосереджена на збереженні життя особового складу, підвищенні ефективності управління та впровадженні нових технологічних рішень на полі бою.
«Перше – це якісне комплектування особового складу. Те, що є частиною моєї кадрової політики. Друге – підготовка. Системна, якісна, з урахуванням усіх реалій, які нам диктує поле бою, реальний бойовий досвід. І третє – це технології. Розвиток усіх сучасних технологій: розвиток безпілотної складової частини, РЕБ, інженерія, автоматизовані системи управління» – так визначає три засадничі завдання для себе командувач Сухопутних військ.
Фото надала пресслужба командування Сухопутних військ
ЗСУ Військові Дрон Війна з Росією Артилерія БЗВП
Источник: www.ukrinform.ua