Скандал з позбавленням Зеленського ордена Білого Орла: усе, що відомо на цей час Софія Рожик
Скандал з позбавленням Зеленського ордена Білого Орла / Колаж 24 Каналу, фото Getty Images
Відносини між Україною та Польщею загострилися через присвоєння підрозділу ССО почесного найменування на честь Героїв УПА. На тлі свого невдоволення польський президент позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
- 1 Що відомо про позбавлення відзнаки?
- 2 Що сталося згодом?
- 3 Як відреагувала Україна?
- 4 Як відреагували інші польські політики на цей скандал?
- 5 Що говорять експерти?
Усе, що відомо про цей інцидент на даний момент, реакції українських та польських політиків, розповідає 24 Канал.
Що відомо про позбавлення відзнаки?
Зеленський був удостоєний найвищої державної нагороди Польщі, ордена Білого Орла, ще 5 квітня 2023 року. Його вручив тодішній президент Польщі Анджей Дуда під час візиту українського лідера до Варшави.
Однак нинішній президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення цієї відзнаки, критикуючи рішення Зеленського присвоїти одному з українських підрозділів почесне найменування на честь Героїв УПА. Навроцький назвав це додатковим стимулом для російської пропаганди.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал до своїх обраних джерел у Google
8 червня у Польщі відбулося засідання капітули ордена, на якому розглядалося питання щодо цієї відзнаки. Навроцькому було передано висновок для прийняття остаточного рішення.
Згодом польські ЗМІ почали повідомляти, що в оточенні польського президента розглядають можливість тимчасової паузи у кілька днів для ухвалення рішення, аби дати Україні змогу відреагувати на ситуацію.
Ключовою умовою, яка могла б вплинути на рішення Навроцького, у Варшаві називали зміну назви одного з підрозділів.
Попри це, вже 19 червня президент Польщі позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
У польсько-українських відносинах існують межі, які не можна перетинати… Ми не можемо забувати нашу історію. Ми не можемо відмовлятися від нашої пам’яті та від гідності наших жертв. Саме так ми усвідомлюємо наш обов’язок перед тими, хто вже не може говорити сам за себе. Саме так ми розуміємо значення Ордена Білого Орла,
– наголосив Навроцький.
Водночас він заявив, що це рішення “не спрямоване проти української нації та не означає зміни стратегічного курсу політики безпеки Польщі”. Також, за його словами, нічого не змінилося в польській підтримці України у боротьбі з Росією.
Що сталося згодом?
Після оголошення рішення Навроцького щодо Зеленського низка українських посадовців вирішили відмовитися й від своїх польських нагород.
Так, глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що не бачить можливості зберегти надану йому в жовтні 2022 року високу державну нагороду Республіки Польща – Командорський хрест із зіркою Ордена “За заслуги перед Польщею”. Невдовзі він поверне її Польщі.
Сибіга назвав рішення позбавити президента України ордена Білого Орла “стратегічною помилкою”, від якої виграє лише Москва.
Нам прикро, що емоції взяли гору у Варшаві та змусили польських політиків вдатися до невиправданих, імпульсивних і зневажливих кроків стосовно не стільки Президента Зеленського, скільки насамперед Української держави. Річ не в орденах, а у ставленні. Ми завжди виступали за підхід взаємної поваги – навіть коли йдеться про складні та проблемні теми. А це передбачає, що ми поважаємо рішення одне одного, навіть коли не згодні з ними. “Погоджуємося не погоджуватися”, як то кажуть. Ми ніколи не прагнули цього конфлікту. Натомість протягом півтора року активно працювали над врегулюванням розбіжностей, деполітизацією історичних питань, розблокуванням фахової, наукової роботи, пошуково-ексгумаційних робіт і перепоховань на запит польської сторони, відновленням діяльності Конгресу істориків,
– написав він.
Глава МЗС наголосив, що жоден президент іншої країни не диктуватиме Україні її історію.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов також заявив, що відмовляється від Золотого офіцерського хреста ордена “За заслуги перед Польщею”, яким його нагородив у 2025 році польський президент.
Рішення Польщі він назвав “недружнім кроком” і додав, що Україна дасть оцінку цій події, а також продовжить боротьбу, захищаючи всю Європу, зокрема й самих поляків.
Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн. Наші народи мають давні взаємини та різні сторінки історії – як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не грубих політичних спекуляцій. Україна не вказує жодному іншому народу, як вивчати свою історію. Тож і ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять та гідність,
– написав Буданов.
Як відреагувала Україна?
У МЗС України закликали шукати шляхи до об’єднання та не давати можливості російській пропаганді розхитувати відносини між країнами.
Вже відбулася низка пошуково-ексгумаційних робіт та перепоховань з дотриманням християнських традицій. Також нині, навіть попри загострення, триває чергова пошукова робота на території колишнього села Гута-Пеняцька на Львівщині.
Звісно, ми розуміємо, що зараз спостерігається загострення. Знову з’явився контекст історичних дебатів. Але хочу звернути увагу, що за останні півтора року проведено колосальну роботу для досягнення порозуміння навіть з найскладніших питань історичного минулого. Цю роботу розблокували міністр Андрій Сибіга та Радослав Сікорський ще наприкінці 2024 року,
– зазначив Тихий.
А ексглава МЗС Кулеба, вже після оприлюднення рішення, зазначив:
Не тим б’єш, Навроцький. Рейтинг і ненависть до українців засліплюють очі, якими треба бачити реальну загрозу для Польщі. Але з нею воює Україна, а не президент Навроцький. Українці, зберігаймо спокій. На все свій час.
Відразу послідувала реакція Центру протидії дезінформації при РНБО.
Глава ЦПД Коваленко зауважив, що використання історичної травми як інструменту внутрішньої політики – радше ознака слабкості позиції, ніж принциповості.
“Шкода, що такої принциповості не було продемонстровано щодо Смоленської трагедії. Історія все розсудить”, – додав він.
Ще раніше міський голова Львова Садовий зазначав, що Володимир Зеленський, отримуючи найвищу державну нагороду Польщі з рук Анджея Дуди, заявив, що приймає її від імені українського народу та українського війська.
Цікаво буде подивитися, як пан Навроцький їхатиме забирати цю нагороду в українських військових. Наразі він, наскільки відомо, не наважувався перетинати український кордон. Війна проявляє всіх: і тих, хто безпосередньо в ній, і тих, хто спостерігає збоку,
– написав Садовий.
Він зауважив, що Україна завжди пам’ятатиме “неймовірний порив польського народу” та його допомогу з перших днів повномасштабної війни. Поляки також є серед загиблих на війні від рук Росії.
Дії Навроцького також залишаться у пам’яті.
“Хіба що вистачить мудрості припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни та власною кров’ю виграє для всього цивілізованого світу час на підготовку до непростих викликів майбутнього”, – підсумував Садовий.
Як відреагували інші польські політики на цей скандал?
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше закликав обидві сторони зберігати спокій та не вдаватися до “ескалації”.
Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Президент України має нарешті це усвідомити. Поляки також. Поки не пізно,
– писав він у соцмережі Х раніше.
А вже 19 червня, після оприлюднення рішення, він додав:
Конфлікт між Польщею та Україною подобається Путіну та шокує наших союзників. Завдання президентів Зеленського та Навроцького – пом’якшувати емоції, а не розпалювати напруженість. Лінія фронту лежить деінде.
Тим часом Марцін Пшидач, голова Бюро міжнародної політики, заявляв, що Зеленський повинен зателефонувати Каролю Навроцькому та попросити вибачення.
На його думку, рішення Зеленського нібито може бути пов’язане із запланованими виборами в Україні та бажанням українського президента побудувати власний політичний наратив, а також “розділити польську політичну сцену”.
На тлі скандалу Пшидач навіть пригрозив, що “певні елементи можна змінити” у допомозі Україні, тобто зменшити її. А ще – запропонував повернутися до законопроєкту Навроцького про покарання за “пропаганду бандеризму”, який у 2025 році не підтримав Сейм.
Рішення української сторони про надання військовим підрозділам звання “Героїв УПА”, а по суті – бандитів під прапором УПА, є в Польщі неприйнятним. Це викликало загальне обурення. Звідси й анонс конкретних кроків з боку пана президента,
– казав він.
А от експрезидент Анджей Дуда, який і вручав нагороду, заявив, що це було “в інший час і за інших умов”.
Він додав, що відтоді змінилися як обставини, так і поведінка українського лідера.
Звісно, президент (Навроцький – 24 Канал) вислухає думку капітули й, без сумніву, ухвалюючи рішення, врахує всі обставини та факти. А вони різні – не всі пам’ятаються, не всі широко відомі й не всі помітні в нинішній атмосфері,
– зазначав Дуда раніше.
Тим часом Радослав Сікорський пропонував почати позбавлення ордена Білого Орла не з президента України. Так, міністр закордонних справ Польщі навів приклади, коли нагороду вручали одіозним історичним постатям.
Серед них – російська імператриця Єкатерина II, фашистський диктатор Королівства Італія з 1922 по 1943 роки Беніто Муссоліні та польський політик, міністр оборони (2015 – 2018) Антоній Мацеревич.
Колишній глава Міністерства закордонних справ Польщі Яцек Чапутович зауважував, що дії Навроцького негативно впливають на міжнародний імідж Польщі та завдають шкоди її народові.
Що говорять експерти?
Кандидат політичних наук, директор East European Council Антон Найчук в ексклюзивній колонці для 24 Каналу зазначав, що тема історії України вчергове стала об’єктом політизації, яка набуватиме дедалі більших масштабів з наближенням виборів до польського парламенту восени 2027 року.
У виграші у цій ситуації залишається лише Росія. Під власні цілі цю ситуацію вже активно використовують агенти впливу російської пропаганди в Польщі.
Зокрема, представники партії “Конфедерація польської корони” закликають припинити допомогу Україні, висуваючи традиційні російські наративи: “Україна втягує Польщу у війну, яка не потрібна полякам”.
А Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру “Ділова столиця”, виділив 5 причин скандалу. Одна з них – багаторічна кампанія “Волинська різня”, започаткована ще за часів Януковича Вадимом Колісниченком. За останні 14 років ця історія вийшла за межі історичного дискурсу і стала одним з ключових наративів польського ресентименту.
Довідково. Ресентимент – це стан глибокої образи, заздрості та прихованої ворожості, що виникає через відчуття власного безсилля. Людина постійно подумки повертається до своїх невдач і звинувачує в них когось іншого.
Ще одна причина – відносно невелика частина польського суспільства не має бажання визнавати українців рівними собі.
А політолог Володимир Фесенко розповів 24 Каналу, що вся історія навколо присвоєння почесного найменування “імені Героїв УПА” та Волинської трагедії може завдати удару по відносинах України та Польщі. Тут важливо діяти мудро.
Так, на його думку, ситуація навколо УПА та Волинської трагедії – лише привід для жорсткої критики України. Основна проблема – негативне ставлення значної частини польського суспільства до українських мігрантів.
Тим часом засновник аналітичної платформи Resurgram Дмитро Корнієнко наголосив, що Україна проводить свою політику національної пам’яті. Їй важливо мати власних героїв та історичних постатей. І це жодним чином не стосується Польщі.
Источник: www.24tv.ua