Ресторан “Татарка” в Одесі опинився у центрі скандалу: власник погрожував депортацією кримським татарам Вероніка Соцкова
Гучний конфлікт навколо закладу в Одесі / Колаж 24 Каналу (Фото “Татарка”)
У Одесі виник серйозний конфлікт, пов’язаний з новим рестораном мережі “Татарка”. Підставою стали висловлювання засновника закладу Володимира Бірюкова під час суперечки з користувачами соцмереж.
Про це повідомляє видання “Главком”.
З чого почався конфлікт?
Суперечка розпочалася після відкриття нового закладу мережі “Татарка” в Одесі. Користувачі соціальних мереж почали активно обговорювати концепцію ресторану, його назву та використання кримськотатарської тематики.
За словами тих, хто коментував, демонстрація культури та меню ресторану виявляє зневажливе ставлення до кримськотатарської культури.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
“Мої запитання до ваших закладів, “Татарка, Кримська кухня”, завжди викликають сумніви, адже у кримських татар свинина відсутня в раціоні через релігійні переконання. У вашому меню вона присутня. Це свідчить про іншу кухню або іншу назву. Це неетично. Поки весь цивілізований світ бореться за захист корінних народів та деколонізацію, в Україні розквітає власний, внутрішній “гастрономічний колоніалізм”. Особи, які не є носіями культури, великі ресторанні мережі та бізнесмени без жодного кримськотатарського коріння використовують наше ім’я, наші страви, упаковують їх у дешеву обгортку шароварщини та заробляють на цьому мільйони”, – написала одна з коментаторок.
Під час обговорення засновник мережі Володимир Бірюков вступив у дискусію з критиками.
З нетерпінням чекаємо на весь народ. Готуйтеся до депортації,
– висловився бізнесмен.
Висловлювання бізнесмена щодо кримських татар / Скріншот із соціальних мереж
Саме його заяви викликали найбільший резонанс та стали предметом гострої суспільної реакції.
Як відреагували представники кримськотатарського народу?
Історія швидко набула широкого розголосу та вийшла за межі локального конфлікту в соціальних мережах. До обговорення долучилися громадські діячі, журналісти та представники кримськотатарської спільноти.
Зокрема, ситуацію прокоментував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
В українському суспільстві, яке вже протягом дванадцяти років ціною великих людських та матеріальних втрат протистоїть російській агресії, такі погрози є неприпустимими. Сьогодні, коли Крим – невід’ємна частина Української держави та Батьківщина корінного кримськотатарського народу – перебуває під російською окупацією, де щоденно відбуваються репресії та переслідування кримських татар та етнічних українців, погрози новими “депортаціями” мають бути безжально покарані у повній відповідності до національного законодавства України. Так і буде, не сумнівайтеся. Ми нікому не дозволимо глумитися над пам’яттю жертв геноциду кримськотатарського народу, а тим паче – погрожувати його повторенням, – написав він.
Український журналіст кримськотатарського походження Айдер Муждабаєв також відреагував на висловлювання Володимира Бірюкова.
Він звернувся до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора із закликом дати правову оцінку цим заявам та розглянути можливість відкриття провадження за статтею про розпалювання національної ворожнечі. На його думку, такі висловлювання можуть містити ознаки публічних закликів до повторення депортації кримськотатарського народу.
Що відбулося далі?
Після хвилі критики Володимир Бірюков оприлюднив відеозвернення, в якому перепросив за свої слова та заявив, що не мав наміру образити кримських татар.
За словами підприємця, його висловлювання були емоційною реакцією під час дискусії та не відображають його справжнього ставлення до кримськотатарського народу.
“Я хочу попросити вибачення у всіх, кого могли образити мої слова. Я з повагою ставлюся до кримськотатарського народу та його історії. Мені прикро, що мої висловлювання викликали таку реакцію”, – заявив Бірюков.
Він також наголосив, що не підтримує будь-які прояви дискримінації та поважає право людей на власну думку.
Однак навіть після публічного вибачення дискусія навколо ситуації не припинилася. Частина користувачів вважає, що вибачення були необхідним кроком, тоді як інші переконані, що подібні заяви взагалі не повинні лунати у публічному просторі.
Що слід знати про депортацію кримських татар?
Депортація кримських татар стала одним із найтрагічніших злочинів радянського режиму проти цілого народу. За наказом Йосипа Сталіна у період з 18 по 21 травня 1944 року радянська влада примусово виселила з Криму майже весь кримськотатарський народ.
Офіційною підставою для депортації влада назвала нібито “масову зраду батьківщини” під час Другої світової війни. Однак історики та правозахисники наголошують, що ці звинувачення були колективним покаранням і не мали належних доказів.
За різними оцінками, з Криму було виселено понад 190 тисяч людей. Їх перевозили у товарних вагонах до віддалених регіонів тодішнього СРСР, зокрема до Узбекистану, Казахстану та районів Сибіру. Дорога тривала тижнями, а люди перебували в надзвичайно важких умовах без достатньої кількості їжі, води та медичної допомоги. Тисячі кримських татар загинули під час транспортування або в перші роки життя на засланні через голод, хвороби та важкі умови праці.
Повернутися на батьківщину більшість із них змогла лише через десятиліття після депортації. У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Щороку 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв цього злочину.
Читають зараз:”Росіяни націлилися на заводи, які роблять ракети”: Зеленський розкрив плани ворога
Источник: www.24tv.ua