Наблизимось до збиття 100% цілей, – полковник запасу сказав, що для цього потрібно Раїса Торчишник
Полковник запасу висловився про необхідні кроки / GettyImage
Нова масована атака на Київ знову виявила характер російських ударів та обмеження наявних систем протиповітряної оборони. Ворог продовжує атакувати цивільну інфраструктуру, а певна частина повітряних цілей все ж долає українську ППО, навіть при високому відсотку їх збиття.
Полковник ЗСУ у відставці, льотчик-інструктор та військовий аналітик Роман Світан в ефірі 24 Каналу розповів, як можна суттєво покращити цей показник. За його словами, для цього Україні потрібна зміна підходу до формування системи ППО.
Російський терор проти мирного населення у Києві
У ході цієї атаки Росія продемонструвала не військову, а терористичну логіку. Метою є тиск на українське суспільство, а також завдання удару по військово-політичному керівництву через створення атмосфери страху та виснаження населення. Саме тому під прицілом опиняються не військові об’єкти, а місця масового проживання людей.
Важливо! Після потужної атаки на Київ у ніч проти 24 травня 2026 року кількість загиблих зросла до 3 осіб. Станом на 25 травня повідомлялося про 91 пораненого, серед яких 3 дітей, а вже 26 травня під час рятувальних робіт у напівзруйнованому будинку знайшли фрагменти тіла жінки, яку вважали зниклою безвісти.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Київ для такої тактики ворог обирає зокрема через його близькість до кордону. Для російських сил це один з найзручніших напрямків, де можна поєднати масований удар із значним психологічним ефектом. Тому столиця й надалі залишатиметься однією з основних цілей для подібних атак.
Тут немає нічого військового. Стоїть терористична задача, що має на меті геноцид – тиснути на українське військово-політичне керівництво та українське суспільство,
– зазначив Світан.
Під час таких обстрілів ураження зазнають об’єкти водопостачання, медичні заклади, школи, торговельні центри, станції метро та інша цивільна інфраструктура. Росія цілиться саме туди, де це завдає найбільшого болю мирному населенню, демонструючи, що для неї важливий не військовий результат, а масштаб руйнувань та паніки.
Удари спрямовувалися переважно по інфраструктурних об’єктах. Це чистий тероризм у найчистішому вигляді,
– підкреслив полковник запасу.
На цьому тлі особливо виразно постає інша проблема: навіть при високому відсотку збиття, певна частина цілей все одно досягає своєї мети. І головне питання полягає в тому, як перебудувати систему ППО, щоб таких проривів було якомога менше.
Бар’єрна ППО для захисту від дронів і крилатих ракет
Під час цієї атаки Росія застосувала близько 600 дронів та 90 ракет. За даними, на які посилався Світан, із 600 дронів вдалося знищити 549, що становить приблизно 90% уражень. Однак, для такого масштабу атаки цього виявилося недостатньо, адже навіть кілька десятків цілей, що прорвалися, призводять до прямих влучень у місті.
Світан розповів, як Україна може посилити свою ППО проти дронів і ракет: дивіться відео
Він звернув увагу, що ситуація з крилатими ракетами виглядала гірше. З 54 таких ракет було збито 44, тобто 10 пролетіли, що становить понад 20%. Цей показник свідчить про необхідність посилення нинішньої моделі захисту не точково, а по всій лінії перехоплення.
Якщо створити фронтову ППО, не об’єктову, а саме бар’єрну, вона здатна перехоплювати 95 – 98% цілей на крилі, а далі добивати їх за допомогою авіації або зенітно-ракетних комплексів,
– заявив Світан.
Його логіка полягає в тому, що дрони та крилаті ракети слід перехоплювати ще на підльоті, а не лише прикривати окремі міста чи об’єкти в останній точці їхнього маршруту. Така система забезпечує щільніше прикриття простору та надає більше часу для знищення тих цілей, які подолали перший рубіж оборони.
Необхідно робити акцент не на виробництві дронів-перехоплювачів. Їхня ефективність становитиме близько 20%, натомість основну увагу слід приділити виробництву ракет малої дальності з інфрачервоними головками самонаведення,
– наголосив полковник запасу.
Він вважає, що саме це є оптимальним рішенням для протидії аеродинамічним цілям, зокрема дронам та крилатим ракетам. Ущільнення фронтової системи ППО та збільшення кількості таких засобів дозволить суттєво підвищити відсоток їх збиття.
Якщо ми ущільнимо фронтову систему ППО, ми зможемо уникнути уражень і принаймні наблизитись до стовідсоткового збиття російських цілей на крилі,
– зазначив Світан.
Йдеться про систему, де перший рубіж відповідає за бар’єрне перехоплення, а до роботи потім долучаються авіація та зенітно-ракетні комплекси. Таким чином, на його думку, Україна зможе значно підвищити відсоток знищення саме тих цілей, що летять “на крилі”.
Балістичні ракети залишаються найскладнішою загрозою
Навіть якщо Україна посилить свій захист від дронів та крилатих ракет, проблема з балістичними ракетами нікуди не зникне. Такі цілі не перехоплюються тими самими засобами, що й аеродинамічні, тому для їх протидії необхідні або спеціальні протибалістичні комплекси, або системи, здатні знищувати ракети наведення ще до їх запуску.
Одним із варіантів є використання систем типу “Ліра”, які застосовують спуфінг та підміняють дані із супутників. Це ускладнює точне націлювання ракети, але таких засобів бракує, і вони не забезпечують прикриття всієї території країни.
Проблема з балістикою залишається. Балістичні ракети, як-от “Орешник” чи “Іскандер”, можна перехоплювати лише за допомогою протибалістичних комплексів,
– сказав Світан.
Звичайних зенітно-ракетних комплексів Україна не має в достатній кількості, щоб повністю захистити весь простір від подібних ударів.
Якби такі системи були розгорнуті по всій території та забезпечували прикриття всієї країни, можливо, балістика не була б такою точною,
– підкреслив полковник запасу.
Таким чином, навіть ефективна робота ППО проти дронів та крилатих ракет не усуває головного ризику, оскільки балістика продовжує становити найскладнішу загрозу.
Як протидіяти ударам “Орешником”?
Світан вважає, що лише оборони недостатньо, адже проти балістичних ударів Україні потрібен ще й інструмент стримування. Він наголошує на необхідності дзеркальної відповіді, яка змусила б Росію враховувати ризики для власних найчутливіших точок, насамперед для Москви.
Для нас є важливою можливість завдавати дзеркальних ударів, а ще краще – балістикою по Москві. Це оптимальний варіант,
– заявив Світан.
Він нагадав, що Україна досі не розробила таку зброю, хоча війна триває вже багато років. На його думку, варто звернути увагу на іранський досвід, де було зроблено ставку на велику кількість балістичних ракет та удари по найвразливіших точках противника. Такий підхід надав би Україні додатковий аргумент проти спроб залякування “Орешником”.
Сам “Орешник”, на думку експерта, Росія використовує не лише проти України, але й як сигнал для Європи. У звичайному спорядженні він не виглядає більш небезпечним за інші російські ракети, а за точністю удару “Кинджал” навіть серйозніший. Однак загроза залишається, тому й захист від таких ударів має бути окремим.
Протидіяти “Орешнику” можна кількома шляхами. Один із них – розгортання систем типу THAAD, тобто позаатмосферного перехоплення,
– пояснив полковник запасу.
Він зазначив, що такі ракети необхідно перехоплювати ще до розкриття бойової частини. Ще один варіант він бачить у протиракетному “зонті” Aegis, але такий захист Україна зможе отримати лише після вступу до НАТО. Паралельно Києву потрібно переконувати партнерів у необхідності передачі систем THAAD, пояснюючи, що вони захищатимуть не лише Україну, а й дипломатичні об’єкти країн-союзниць.
Що відомо про тиск на українську ППО?
ISW повідомляє, що під час масованої атаки 24 травня Росія знову застосувала знайому тактику: спочатку перевантажувала українську ППО великою кількістю дронів, а вже потім завдавала ракетних ударів. У звіті зазначено, що українські сили збили 91,5% безпілотників та 81,5% крилатих ракет, а сам удар став наймасованішим за кількістю ракет з грудня 2024 року.
В Повітряних силах наголосили, що Росія постійно збільшує кількість одночасно запускаємих “Шахедів” та змінює тактику їх застосування. В один із днів було зафіксовано пуск 741 безпілотника, з яких до цілей дійшли лише 23. Однак саме масштаб таких нальотів робить роботу ППО дедалі складнішою.
Після атаки на Київ в Повітряних силах також пояснили, що комбіновані атаки важко відбивати через одночасне застосування різних засобів ураження, різні параметри польоту та погодні умови. Окремо було наголошено, що для захисту великого міста потрібні значні ресурси ППО, а стовідсотковий захист від таких ударів наразі не може гарантувати жодна країна.
Володимир Зеленський заявив, що питання протиповітряної оборони наразі є найпріоритетнішим у роботі з партнерами. Він також закликав продовжувати роботу над стійкістю українських міст, спільними оборонними рішеннями та відновленням громад після російських атак.
Читають зараз:Швеція готує передачу Україні бойових літаків JAS 39 Gripen
Источник: www.24tv.ua