ТСН розслідувала, як світова спільнота реагує на залучення Мінська до російських ядерних навчань та причини призупинення переговорів зі США.
Пастка Путіна чи в гра Трампа: чому ядерний шантаж Білорусі перетнувся з інтересами США / © ТСН.ua
За повідомленнями російського міноборони, до масштабних навчань ядерних сил залучено ракети, літаки, надводні та підводні човни, а також 64 тисячі військових. Росіяни вперше залучили до цих маневрів Білорусь, доставивши туди ядерні боєприпаси. Білоруські війська відпрацьовували застосування балістичної системи «Іскандер-М». Ці дії мали бути помічені як Пекіном, так і Брюсселем.
Про це йдеться у репортажі ТСН.
«Вони (росіяни) чудово розуміють західний менталітет, знають, як це може налякати наших партнерів», — пояснює міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Зазвичай подібні навчання називаються «Грім» і проводяться в жовтні. Тож чому цього разу їх перенесли на травень? Росіяни вже порушували свій графік, виводячи ядерні носії в лютому 2022 року, після чого розпочали повномасштабну атаку.
Аналітики вважають, що залучення Мінська цього разу може свідчити про те, що Путін остаточно взяв Лукашенка під свій контроль.
«Питання лише в тому, наскільки Путін бачитиме відсутність альтернатив у цьому сценарії, адже його рейтинги падають, і він вже домовився з Сі про подальший тиск на Європу через східний фланг НАТО», — зазначає експерт Тарас Жовтенко.
Минулого року 23 російські дрони вторглися на 300 кілометрів углиб Польщі рівно за тиждень після повернення Путіна з Пекіна.
Цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Києву відомо про 5 ймовірних сценаріїв розширення війни через північний напрямок. Атака може бути здійснена з території Білорусі, Брянської області або проти однієї з країн НАТО. Однак найбільшу загрозу вбачають не в прямому наступі зараз, а в ракетних ударах з білоруської території.
Чи є це збігом, але саме після оголошення росіянами ядерних маневрів, США здійснили запуск міжконтинентальної балістичної ракети з космічної бази на узбережжі Тихого океану.
Як пояснив американський генерал, це було зроблено для підтвердження справності та боєготовності. А наприкінці тижня Дональд Трамп несподівано повідомив, що погодив відправку 5 тисяч американських військ до Польщі, хоча раніше не хотів цього робити.
«Відданість союзників статті 5 є непохитною. Якщо хтось необдумано наважиться напасти на нас, відповідь буде нищівною», — запевнив у свою чергу генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
На думку аналітиків, американці також не зацікавлені в тому, щоб Путін зараз втягував Білорусь у нову ескалацію. Адміністрація Трампа за останній рік налагодила відносини з Мінськом, оскільки Вашингтону наразі потрібен білоруський калій. Цього місяця США навіть звернулися до Литви, Польщі та України з проханням скасувати санкції проти білоруського калію та дозволити його транзит. Цим Вашингтон прагне закрити дефіцит, що виник внаслідок блокади Ормузької протоки, де заблоковані не тільки нафта, а й добрива для всього світу. Крім того, зараз увага Трампа зосереджена на Ірані. Нову атаку проти якого американський лідер відклав за лічені години до її початку.
Зачекати, бо з’явився шанс на укладання угоди. США нібито попросили союзники на Близькому Сході зробити це. Але за тиждень, як і за попередні місяці, сторони так і не змогли узгодити 2 найскладніші питання: свободу судноплавства та вилучення збагаченого урану. Попри це, державний секретар США заспокоює заявою про прогрес.
«Я не хочу перебільшувати, але певний рух є, і це добре. Основні принципи залишаються незмінними. Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю», — запевнив голова Держдепу Марко Рубіо.
Марко Рубіо цього тижня вперше від початку війни в Ірані зустрівся із союзниками по НАТО у Швеції. Майбутній саміт в Анкарі він назвав найважливішим. Мовляв, лідерам там доведеться реагувати на «розчарування» Трампа.
З партнерами на тому ж майданчику проводив переговори і очільник українського МЗС, зокрема щодо загрози з Білорусі.
«(Переговори) зокрема пов’язані з використанням інфраструктури в Білорусі для завдання ударів по території України. І я дуже сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи наших партнерів на випередження для мінімізації та нейтралізації цієї загрози», — зазначив глава МЗС.
Але з Марко Рубіо український головний дипломат не перетнувся. Сибіга заявив журналістам, що переговорний процес під американським керівництвом призупинено. Подібна заява прозвучала і від Марко Рубіо — він назвав зустрічі без прогресу непотрібними.
Тим часом Євросоюз прагне визначити свого спецпредставника з питань мирних переговорів. Серед кандидатів розглядають колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі, екс-канцлерку Німеччини Ангелу Меркель або чинного президента Фінляндії Александра Стубба. Останній має добрі контакти як з Трампом, так і з Києвом. Але цього, ймовірно, не вистачить, щоб надати переговорам нового імпульсу цього літа.
Бо в цей сезон американці зануряться у свої вибори, росіяни, ймовірно, посилять мобілізацію, ну а Китай з Європою, скоріше, спостерігатимуть, готуючись до своїх операцій.
Раніше ТСН.ua зібрав усю інформацію про можливий наступ з Білорусі та Брянської області на Київ і Чернігів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати