- 1
- 2
- 3
- 1
- 2
- 3
У той час як російські танки та бійці ПВК “Вагнер” (нині відомої як “Африканський корпус”) намагаються закріпитися в регіоні Сахель з використанням сили, у цифровому просторі континенту триває не менш наполеглива боротьба. Її основна зброя – не боєприпаси, а брехлива інформація, прихована під виглядом “незалежної журналістики”. Лідером тут є медіа “Африканська ініціатива”, що належить компанії “Ініціатива-23”.
Вони офіційно називають себе “інформаційним мостом між Росією та Африкою”, що протистоїть “західному неоколоніалізму”. Однак за гучними заявами про незалежність криється велика мережа впливу, яка безпосередньо підконтрольна російським розвідувальним службам. Команда 24 Каналу проаналізувала персонал цього “медіа” та з’ясувала, що журналістські посвідчення їхніх співробітників є лише зручним маскуванням для оперативників та агентів спецслужб Росії.
Ми розповімо, яким чином ці утворення на місцях проводять систематичну дискредитацію західних місій з гуманітарної допомоги, підривають довіру до міжнародних медичних програм і самостійно організовують “спонтанні” антизахідні демонстрації. Ви побачите, як Кремль формує в Африці альтернативну реальність, де досвідчені шпигуни перевтілюються в правозахисників, перетворюючи кожне повідомлення на зброю проти демократичного світу.
Шпигунські ігри під прикриттям незалежного медіаоб’єднання
Штат агентства “Африканська ініціатива” – це не журналісти, а спеціалісти з проведення операцій впливу, які роками накопичували досвід у країнах колишнього радянського блоку (Прибалтика, Україна, Балкани). Дослідження показує їхні тісні зв’язки з Міноборони РФ і МЗС, а також роботу в прокремлівських медіа, що створює для них видимість “професійної репутації”.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Логотип агентства Африканська ініціатива / Вебсайт агентства
Основна частина керівництва – це вихідці з колишніх структур Євгена Пригожина. Вони по суті переробляють і адаптують старі методи ПВК “Вагнер”, які вже продемонстрували свою дієвість в Африці.
Найголовніше, що працівники підтримують тісні контакти з російськими спецслужбами. Це доводить, що “Африканська ініціатива” – це лише маскування, яким неофіційно керує розвідка РФ для поширення дезінформації. Цей факт ще 12 лютого 2024 року офіційно підтвердив Держдепартамент США.
Повідомлення щодо руйнівної діяльності “Африканської ініціативи” / Держдеп США
Показовим прикладом такої подвійності є головний редактор Артем Куреєв. Перш ніж “перекваліфікуватися” в експерта з Африки, він отримав значний досвід проведення інформаційних операцій у Європі як штатний офіцер спецслужб.
Фото Курєєва / Російські соціальні мережі
“Африканську ініціативу” було засновано Сергієм Анатолійовичем Волковим, однак є серйозні підстави вважати цю особу вигаданою фігурою (“мертвою душею”). Особа Волкова не залишає жодних цифрових чи документальних слідів до 2022 року: про нього немає згадок у відкритих реєстрах, відсутні телефонні номери чи будь-яка попередня активність.
Його паспортні дані (серія 4523, № 026307, виданий 30.03.2022 ГУ МВС Росії по Москві) з’явилися тільки напередодні запуску проєкту. Єдиною реальною зачіпкою є адреса реєстрації: місто Москва, вулиця Чичеріна, будинок 8, корпус 2, квартира 1092. Саме за цією адресою проживає Опришко Михайло Сергійович (11.07.1981), який є ідентифікованим штатним працівником Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (ГРУ).
Такий збіг дозволяє з упевненістю стверджувати, що Сергій Волков – це всього лише “паперовий фантом”, створений російськими спецслужбами. Використання вигаданої особи та сфальшованих документів є типовим елементом конспірації ГРУ.
Ще одна адреса пов’язана з Волковим: місто Москва, вулиця Бакунінська, будинок 50, споруда 3, квартира 22. На цю квартиру замовляв їжу Ананьєв Кирило Миколайович, який є працівником IT-компанії, що надає свої послуги різним державним структурам Росії, зокрема Федеральній службі охорони.
На сьогоднішній день керівником Африканської ініціативи є Артем Куреєв, який одночасно обіймає посаду головного редактора пропагандистського ресурсу та керує організацією “ІНІЦІАТИВА-23”. Через свою деструктивну діяльність, зокрема організацію скоординованих дезінформаційних кампаній у Європі та Африці, у грудні 2024 року Куреєва було внесено до санкційних списків Європейського Союзу.
У 2013 році Куреєв брав участь у конференції ОБСЄ з людського виміру, де представлявся заступником керівника центру “Балтійський простір” при московському “Міжнародному інституті новітніх держав”. Цей аналітичний центр, що спеціалізується на збереженні російського впливу на пострадянському просторі, неодноразово згадувався в розслідуваннях як можливе “прикриття” для російських спецслужб. Доказом цього є дані Bellingcat: у той самий період, коли там працював Куреєв, одну з ключових посад в інституті займав Олег Іванніков (позивний “Оріон”) – високопоставлений офіцер ГРУ, причетний до збиття рейсу MH17. Отже, біографія Куреєва показує безперервність його зв’язків із військовою розвідкою РФ та систематичну роботу з дестабілізації європейського інформаційного простору.
Також у санкційних списках Бельгії він зазначений як агент саме ФСБ, а не ГРУ.
Збиття рейсу MH17 – велика авіакатастрофа, що трапилася 17 липня 2014 року, коли пасажирський Boeing 777 компанії Malaysia Airlines був збитий російським зенітно-ракетним комплексом “Бук” над окупованою частиною Донецької області, що спричинило смерть усіх 298 цивільних осіб на борту. Міжнародна слідча група (JIT) та Окружний суд Гааги у 2022 році офіційно підтвердили, що зброя належала 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил РФ і була доставлена з території Росії. На сьогоднішній день ключові юридичні події зосереджені в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) та Міжнародному суді ООН: у січні 2023 року ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за порушення прав людини на окупованому Донбасі, включно зі збиттям літака, а в січні 2024 року Суд ООН визнав РФ винною в порушенні частин конвенції про фінансування тероризму через ненадання інформації про осіб, причетних до злочину.
Іншим важливим функціонером системи є Віктор Луковенко або Віктор Васільєв, хоч ІПН однаковий в обох особистостей, але паспорти різні. Колишній в’язень, засуджений у 2011 році за вбивство на расовому підґрунті, він пройшов шлях від блогера в “Проєкті Лахта” Євгена Пригожина до агента, завербованого полковником ГРУ Денисом Смоляніновим. Луковенко займався психологічними спецопераціями та вербуванням в Україні напередодні повномасштабного вторгнення, а згодом був відряджений до Африки, де керував осередком “Африканської ініціативи” в Буркіна-Фасо.
Фото Васільєва /Радіо Свобода
Після формального виходу з проєкту в липні 2024 року через “низьку зарплату”, Луковенко зосередився на створенні клону організації – “Центральноазійської ініціативи” в Киргизстані. Однак у квітні 2025 року його діяльність там закінчилася арештом: місцеві правоохоронці підозрюють вже Васільєва (друга особистість Луковенка з паспортом прикриття) та співробітника “Російського дому” в Оші у вербуванні найманців для участі у збройних конфліктах за кордоном.
Важливо зауважити, що в санкційних списках вказаний Луковенко, а ось вже Васільєв не потрапив туди.
Вагомою фігурою у структурі “Африканської ініціативи” є заступник головного редактора Максим Рева.
Фото Реви / Соціальні мережі
Громадянин Естонії, який представляє себе як журналіст і політолог, Рева має давню репутацію проросійського пропагандиста в країнах Балтії. Свою руйнівну діяльність він розпочав ще у 2007 році як один із лідерів організації “Нічний дозор”, що відповідала за організацію масових заворушень у Таллінні під час подій “Бронзової ночі”. Хоча тоді йому вдалося уникнути покарання через брак доказів, Рева переїхав до Росії, де продовжив працювати на державні медіаресурси та отримав громадянство у 2014 році.
Згідно зі звітами Департаменту охоронної поліції Естонії (KAPO), Максим Рева безпосередньо брав участь у російських гібридних операціях в Україні, починаючи з 2014 року. У травні 2022 року естонська влада офіційно анулювала його посвідку на проживання через відкриту підтримку повномасштабного вторгнення.
У своїх висловлюваннях Рева транслював найбільш радикальні кремлівські наративи, стверджуючи, що “денацифікацію України варто було почати ще 20 років тому”, та звинувачуючи українське керівництво в “етноциді російськомовного населення”.
Спецслужби характеризують Реву як активного учасника пропагандистської мережі, що займається розпалюванням ворожнечі та поширенням дезінформації. Зокрема, встановлено його тісні зв’язки із Сергієм Середенком – засудженим в Естонії за шпигунство агентом, роботу якого координував Артем Куреєв. Роль Реви в “Африканській ініціативі” є логічним продовженням його діяльності як досвідченого агента впливу, що спеціалізується на створенні штучних конфліктів та просуванні інтересів Москви на міжнародній арені.
Ще однією ключовою заступницею головного редактора “Африканської ініціативи” є Анна Замараєва – випускниця історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, чия кар’єра тісно пов’язана зі структурами покійного Євгена Пригожина. Замараєва пройшла шлях від муніципальної депутатки від партії ЛДПР та помічниці голови бюджетного комітету Законодавчих зборів Санкт-Петербурга до активної учасниці тіньових політичних операцій.
Фото Замараєвої / Російські соціальні мережі
Згідно з розслідуванням центру Dossier Center, заснованим на витоку тисяч внутрішніх документів “імперії Пригожина”, Замараєва входила до групи політтехнологів, які таємно маніпулювали муніципальними виборами в Санкт-Петербурзі у 2019 році. Вона працювала в одній команді з відомими агентами впливу, зокрема з підсанкційним у ЄС Максимом Шугалеєм – президентом “Фонду захисту національних цінностей”, що був підрозділом пропагандистського “Проєкту Лахта”.
Найбільш показовим етапом її біографії перед призначенням в “Африканську ініціативу” стала робота в “ПВК Вагнер Центрі”. З 2022 року і щонайменше до липня 2023 року Замараєва обіймала посаду офіційної речниці центру, відповідаючи за комунікацію з медіа та блогерами. Її перехід до керівництва африканським медіа-проєктом ГРУ лише підтверджує спадковість кадрів між колишніми структурами Пригожина та чинними операціями російської воєнної розвідки.
Колектив “Африканської ініціативи” складається з людей із абсолютно різним минулим: від колишніх опозиціонерів до родичів кадрових розвідників та осіб із бази “Миротворець”. Зокрема, у команді працюють Олександр Холодов, який раніше фінансував фонд Навального, та журналіст Максим Солопов, що проходив через затримання на мітингах у РФ.
Фото Холодова / Російські соціальні мережі
Фото Солопова / Російські соціальні мережі
Поруч із ними за французький напрямок відповідає Ольга Касатонова – випускниця МГІМО та донька офіцера ГРУ.
Фото Касатонової / Російські соціальні мережі
Специфічний досвід мають і інші співробітники: Віталій Ієвлєв (25.08.1972) та Ірина Коваль-Лескова (09.12.1968, громадянка України та РФ) знаходяться в базах “Миротворця” через зв’язки з незаконними збройними формуваннями та пособництво агресії. Поки Дмитро Нікітін, відомий у професійних колах як “продажний журналіст”, займається медійним супроводом, Дмитро Отт, який офіційно числиться торгово-комерційним агентом, організовує в Малі турніри з рукопашного бою.
Фото Отта на турнірі з рукопашного бою в Малі / Соціальні мережі
Фото Нікітіна / Соціальні мережі
Ще двоє – Бєлоногов Андрій та Юнін Сергій, вірогідно, відповідають за “Русскій дом” в Малі. Про них ми згадували у нашому матеріалі про шпигунську мережу Росії за кордоном.
Таке поєднання кадрів дозволяє організації виконувати як вузькоспеціалізовані перекладацькі та журналістські завдання, так і координувати офлайн-заходи в регіоні Сахелю.
Як комарі стали “біологічною зброєю” США в пропаганді російських організацій в Африці
В основі стратегії російського впливу на континенті лежить розбудова мережі недержавних організацій (НДО) – формально незалежних об’єднань активістів, журналістів та митців, що діють за зразком “Alliance française”. Якщо оригінальна французька мережа поширює мову та культуру через добровільні об’єднання, то російські структури копіюють цю форму для просування геополітичних інтересів Кремля “чужими руками”, створюючи враження, що антизахідні наративи походять від самих африканців.
Центральним елементом цієї системи є організація “Африканська ініціатива” (African Initiative) у Буркіна-Фасо, яка керує медіапроєктами, музичним лейблом Afrin Records та радіопрограмою “Російська година” на популярній станції Savane FM. Найбільш агресивним інструментом цієї мережі стала маніпуляція страхом під час спалаху лихоманки денге наприкінці 2023 року. Поки офіційна російська медична делегація на чолі з генералом Валерієм Васильєвим демонструвала “братню допомогу”, мережа НДО розгорнула масштабну теорію змови, звинувачуючи західні гуманітарні проєкти, як-от фонд Білла Гейтса та ініціативу Target Malaria, у навмисному поширенні хвороби.
Пропаганда стверджувала, що генетично модифіковані комарі є “біологічною зброєю США”, візуалізуючи це через вуличні графіті з зображенням комарів-роботів під американським прапором. Ця кампанія мала на меті змусити африканські уряди відмовитися від західної медицини на користь російських послуг.
Про рівень впливу недержавних організацій в Буркіна-Фасо, які пов’язані з Африканською ініціативою, а отже з Росією, можна судити за ситуацією, що складається з е-візами. Цей тип віз на папері є, але реально її отримати майже неможливо. Команда 24 Каналу з власних джерел дізналася, що з вирішенням цієї проблеми досить успішно допомагає Ініціатива-23.
Подібні методи впливу використовують і місцеві осередки в інших країнах: малійська організація “Perspective sahélienne” (Сахельська перспектива) у Бамако, яка через “Російську школу журналістики” готує кадри для інформаційної війни.
Логотип Сахельської перспективи / Телеграм
Та нігерійська структура “Ensemble main dans la main Niger-Russie” (Разом рука об руку Нігер-Росія / EMMNR), що спеціалізується на організації зрежисованих антизахідних вуличних акцій.
Логотип EMMNR / Телеграм
Така екосистема дозволяє Москві формувати лояльне середовище, яке захищає інтереси РФ під виглядом боротьби за справжній суверенітет.
Майбутнє Сахелю в полоні російських спецоперацій
Діяльність “Африканської ініціативи” – частина повномасштабної операції з експорту хаосу, де журналістика використовується лише як маскування для штатних розвідників і найманців. Аналіз внутрішньої діяльності цієї структури показує, що Кремль успішно поглинув та інтегрував залишки “імперії Пригожина” у структуру ГРУ та ФСБ, створивши гібридну машину, яка однаково ефективно впливає і через цифрові дезінформаційні віруси, і через підконтрольні мережі недержавних організацій.
Те, що ми спостерігаємо сьогодні в країнах Сахелю, є небезпечним прикладом інструменталізації гуманітарних криз: використання смертельних хвороб, як лихоманка денге, для поширення теорій змови показує, що Москва готова ставити під загрозу життя тисяч людей заради руйнування міжнародної довіри до медицини та Заходу в цілому.
Кадрова політика агентства, де в одному офісі працюють доньки високопоставлених генералів, перекуплені ліберальні активісти та засуджені бойовики, підкреслює цинізм і водночас масштабність цієї експансії. Створюючи “альтернативну реальність” через клоновані інституції, як-от “Російські доми” чи псевдокультурні центри, Кремль фактично будує в Африці нову залізну завісу, за якою справжній суверенітет замінюється повною залежністю від російських спецоперацій.
Читають зараз:
Источник: www.24tv.ua