Дональд Трамп під час перемовин з Сі Цзіньпіном опиниться у вразливій ситуації через конфлікт з Іраном, в якому США не мають змоги перемогти. Таким чином, нового «розподілу світу» очікувати не слід.
Вперше за майже дев’ять років Дональд Трамп відвідує Китай з офіційним візитом. Джо Байден, перебуваючи на посаді американського президента, зустрічався з Сі Цзіньпіном на самітах АТЕС (Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці) та G20. А зустрічі чиновників адміністрації Байдена з китайськими колегами як в Китаї, так і в Анкоріджі завершувалися гучними суперечками перед телекамерами. Не можна стверджувати, що попередня зустріч Трампа і Сі в жовтні 2025 року на саміті АТЕС була особливо сердечною та доброзичливою. Однак завершилася вона все ж торговельним затишшям між Америкою та Китаєм.
На відміну від 2017 року, коли Дональд Трамп прибував до КНР під час свого першого президентського строку, цього разу його становище на переговорах з Сі Цзіньпіном буде значно менш міцним. Ще одна війна проти Ірану, наслідки якої адміністрація Трампа заздалегідь повною мірою не продумала, відчутно послабила імідж не тільки самого Трампа, а й повагу до США та віру в їхні гарантії безпеки. Американські бази та війська в інших державах більше не є чимось недоторканним від ракетних і дронових атак. Крім того, ескалація на Близькому Сході засвідчила світові, що США не готові до війни нового зразка.
Тому не варто надто сподіватися на наслідки візиту Трампа до Китаю. Хоча у Вашингтоні й натякають, що можуть відновити торговельну війну з Пекіном вже в липні цього року, Сі знає, що Трамп навряд чи на це зважиться. Минулого року в Пусані лідери США та Китаю домовились про торговельний спокій рівно на рік. І цей строк добігає кінця якраз у листопаді, коли в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу США. Через війну з Іраном і подорожчання нафти вперше за три роки підйом зарплат американців більше не обганяє інфляцію, а рейтинги Трампа і республіканців швидко падають.
Зважаючи на слабке становище Трампа, яких поступок намагатиметься досягти Сі? Чи обговорять лідери США та Китаю Україну та тиск на Росію? І як Тайвань може стати предметом торгу? Читайте у статті ТСН.ua.
Торгівля в обмін на Тайвань: на що погодиться Трамп
Дональд Трамп разом з першою леді Меланією прилетять до Пекіна в середу, 13 травня, ввечері за місцевим часом (за Києвом це буде день). Разом з американським президентом до Китаю вирушають 16 топменеджерів найбільших американських компаній: Ілон Маск (Tesla, SpaceX), Тім Кук (Apple), Келлі Ортберг (Boeing) та інші. Щоправда, під час візиту до КНР у 2017 році Трампа супроводжували 29 керівників великих фірм.
З огляду на публікації в американській пресі, адміністрація Трампа очікує, що китайська сторона оголосить про закупівлю приблизно 500 літаків Boeing 737 MAX, американських сільськогосподарських товарів та збільшення імпорту американської нафти та скрапленого газу. Щодо літаків, то угода видається більш можливою. Останнє велике замовлення Китай робив ще під час візиту Трампа у 2017 році — 300 літаків на $37 млрд. КНР може також заявити про збільшення закупівель американського зерна, кукурудзи та м’яса.
Проте щодо сої, що є дуже важливим питанням для американських фермерів (особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу, бо вони є виборцями Трампа і республіканців), як пише Reuters, Пекін навряд чи погодиться збільшити квоту імпорту, узгоджену минулого року в Пусані. Те саме стосується і нафти. Китай імпортує підсанкційну російську та іранську нафту. А на початку травня цього року Пекін «дозволив» китайським компаніям і банкам не зважати на американські санкції проти п’яти китайських НПЗ, які купують іранську нафту. Крім того, попри блокаду Ормузької протоки, Іран дозволяє прохід танкерам та суднам, пов’язаним з Китаєм.
Варто також згадати, якою була основна торгова домовленість Трампа та Сі на саміті АСЕАН у жовтні 2025 року: США зменшили мита на китайські товари на 10% — від 57% до 47%, й відмовилися від введення 145% тарифів; Китай у відповідь на рік призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів.
Якби цієї домовленості не було, від 1 грудня 2025 року всі компанії, які мають будь-який зв’язок з американською оборонкою, не змогли б отримати ліцензії Пекіна на експорт рідкоземельних елементів. А це величезний удар не лише по американській, а й по всім ОПК західних країн. КНР контролює приблизно 70% їхнього видобутку та ще 90% переробки. Монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) колись мала щодо нафти.
ТСН.ua вже неодноразово писав, що рідкоземельні елементи є у всьому, чим ми користуємося щодня: мобільні телефони, комп’ютери, автомобілі тощо. Однак зараз, коли світ по суті вступив у нову гонку озброєнь, рідкоземи надзвичайно важливі для ОПК будь-якої держави. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземельних елементів. Ракети «Томагавк», які Україна просила у США, підводні човни, радіолокаційні системи, розумні бомби, БПЛА — все це містить рідкоземи, без яких на сьогодні сучасна армія неможлива.
Разом з цим експерти американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), які нещодавно повернулися з Китаю, Тайваню та Японії, наголошують, що за тиждень до візиту Трампа Пекін дає зрозуміти, що «правильне розв’язання проблеми Тайваню матиме вирішальне значення для всіх інших питань у відносинах між США та Китаєм». І найважливіше в цьому контексті, звісно, постачання Тайваню американської зброї. У грудні 2025 року адміністрація Трампа оголосила про найбільший пакет продажу зброї Тайваню на $11 млрд: системи ППО, ракети, морське озброєння та засоби стримування можливої десантної операції Китаю. Навряд чи США відмовляться від підтримки Тайбея в обмін на якісь поступки з боку КНР. Проте, як припускають багато експертів, і позиція Пекіна теж не буде поблажливою щодо багатьох питань порядку денного.
Вісь зла: Китай-Росія-Іран і війна Трампа
Коментуючи свій візит до Китаю (який, до речі, мав відбутися на шість тижнів раніше — в березні), Трамп спрогнозував, що питання Тайваню Сі підніматиме більше, але також вони обговорять «прекрасну країну Іран». Нещодавно чиновники США визнали, що під час активної фази війни проти Ірану Москва передавала Тегерану супутникові розвіддані для ударів по американських військових об’єктах та військах у країнах Перської затоки. Так само, як під час російських масованих ударів наприкінці минулого року фіксувалася активність китайських супутників над об’єктами української енергетики.
Росія також постачала Ірану «шахеди», пальне, продовольство та медикаменти, й готувалася до передачі 5 тис. дронів невеликого радіуса дії з оптоволоконним управлінням, які важко виявити й заглушити. Ба більше, в інтерв’ю CBS News, яке вийшло якраз напередодні візиту Трампа до Китаю, прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу прямо сказав, що Пекін надав Тегерану певну підтримку та окремі компоненти для виробництва ракет. Нетаньягу також натякнув, що знає більше й про інші види допомоги, але не може про це говорити. На запитання ведучого чи непокоїть це прем’єра Ізраїлю, той відповів: «Я мовчу, коли це необхідно».
У вівторок, 12 травня, CNN опублікував великий репортаж з Китаю про тіньову мережу китайської нафтопереробки, що фінансує Іран. Це порти, трубопроводи та НПЗ у провінції Шаньдун та її прикордонних територіях, що переробляють підсанкційну іранську сиру нафту на газ, дизель та нафтохімічну продукцію. Китай є найбільшим покупцем іранської нафти. Водночас, світове зростання цін на енергоносії теж б’є по китайському бюджету. Тож Сі Цзіньпін може бути зацікавлений у тиску на Тегеран щодо досягнення домовленості з Вашингтоном. Минулого тижня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі приїздив до Пекіна. Якраз у цей час Тегеран знову передав американцям свій «мирний» план. Трамп його відхилив. Проте це не означає, що за посередництва КНР позиція Ірану не стане більш сприятливою.
Як і в Пекіні, так і у Вашингтоні заявили, що головним пріоритетом переговорів Трампа та Сі, які заплановані на четвер, 14 травня, буде торгівля і Тайвань. Тому не варто очікувати, що сторони будуть детально обговорювати війну Росії проти України. Пекін погодиться почати підштовхувати Москву до принаймні довгострокового перемир’я лише якщо сам Сі Цзіньпін постане в ролі головного «миротворця». Навряд чи Трамп, який вже закінчив десять світових війн, дасть йому таку можливість, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу США.
Китай вже давно став головним рятувальним кругом Росії. За допомогою «партнерства без обмежень» із Пекіном Москва обходить переважну більшість західних санкцій, імпортуючи понад 90% підсанкційних технологій саме через КНР. До того ж в Китаї, як і в Північній Кореї, за численними повідомленнями, Росія вже давно створила виробництва ударних безпілотників великої дальності.
Тож, щоб протистояти утвореній осі зла країн CRINK (Китай, Росія, Іран та Північна Корея), США мають діяти разом із союзниками. Проте адміністрація Трампа вважає, що нормальні відносини з Європою їй більше не потрібні. Обурюючись на європейських союзників щодо їхньої відмови приєднатися до війни проти Ірану та розблокування Ормузької протоки, Пентагон оголосив про виведення 5 тис. американських військових з Німеччини.
Експерти британського Chatham House наголошують, що Трамп поставив під сумнів НАТО і став на бік Росії в її цілях щодо України та досягнення капітуляційних поступок з боку Києва. А зараз він не може легко завершити війну з Іраном. Аналітики нагадують, що це відбувається на тлі переваги Китаю, коли минулого року Трамп був змушений відмовитися від тарифів після того, як Пекін погрожував припинити імпорт критично важливих для західних ОПК рідкоземельних елементів. Тож, як наголошують американські аналітичні центри, перший за дев’ять років візит Трампа до Китаю — це радше про збереження статус-кво, ніж про вирішення проблемних питань. До того ж, одразу після візиту Трампа до Китаю Сі Цзіньпін особисто прийматиме Путіна в Пекіні.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати