Чому Франція та Німеччина проти повноцінного входження України до ЄС: політолог вказав причини Раїса ТорчишникаОсновні положення
- Європейський Союз погодив нову позику для України на 90 мільярдів євро, з можливістю оперативного початку перерахувань.
- Політолог Вадим Денисенко підкреслив, що питання приєднання України до ЄС є складнішим, ніж фінансова допомога, і передбачає більш реалістичну стратегію переговорів.
Євросоюз затвердив нову позику для України на суму 90 мільярдів євро, при цьому перші транші можуть бути здійснені найближчим часом. Водночас питання входження України до ЄС залишається значно важчим, ніж надання матеріальної підтримки.
Політолог Вадим Денисенко в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Києву не слід сподіватися на швидке повноцінне членство. На його думку, Україні нині необхідна більш практична тактика переговорів із Євросоюзом.
Поможет ли заем ЕС Украине в настоящий момент?
Євросоюз затвердив позику для України на 90 мільярдів євро на наступні два роки, а також схвалив 20 пакет санкцій щодо Росії. У Раді ЄС заявили, що транші за позикою мають розпочатися якнайшвидше, а Володимир Зеленський говорив про роботу над першим траншем уже у травні чи червні.
Нагадуємо! Євросоюз завершив узгодження ключових рішень щодо позики Україні на 90 мільярдів євро. 22 квітня Рада ЄС прийняла останній основний законодавчий акт, який відкриває шлях до траншів вже у другому кварталі 2026 року. Кошти мають бути спрямовані на найбільш гострі бюджетні потреби, зокрема потреби оборонно-промислового комплексу.
Для України це співпало ще з однією важливою зміною у європейській політиці. Після програшу Віктора Орбана нова влада Угорщини, на думку Денисенка, не перешкоджатиме антиросійським ініціативам ЄС, і Росії буде складніше впливати на європейській арені через Будапешт.
Мадьяр не ставитиме перепон антиросійським ініціативам Європейського Союзу. Тому це величезний плюс,
– пояснил политолог.
Водночас українсько-угорські відносини не зміняться миттєво і не стануть одразу стабільними. Денисенко зазначив, що ситуація все ще залишатиметься далекою від ідеалу, хоча перехід від різко негативного стану до нейтрально-негативного вже має значення.
Згодом необхідно працювати досить довго і не один місяць, щоб цей нейтральний негатив перетворити на нейтральність.
– добавил он.
Українсько-угорський напрямок вимагатиме тривалої роботи. Йдеться не про швидке перезавантаження, а про поступове зниження напруги у відносинах.
Угорщина не визначає вступ України до ЄС
Навіть якщо Угорщина не перешкоджатиме Україні в Євросоюзі, це не відкриває шлях до стрімкого членства. Денисенко пояснив, що питання приєднання зараз упирається не в Будапешт, а в позицію Франції та Німеччини, які відкрито заявляють про відсутність швидкого сценарію. У подібній ситуації угорці можуть зовсім нічого не робити, оскільки рішень Парижа та Берліна вже достатньо, щоб повноцінне входження не просувалося в темпі, на який розраховує Україна.
Є Франція та Німеччина, які кажуть, що Україна незабаром до ЄС не вступить і швидкого вступу не буде,
– пояснил политолог.
Денисенко порівняв це з очікуваннями щодо НАТО у 2022 – 2025 роках. Тоді Україна багато говорила про швидкий вступ до Альянсу та витрачала дипломатичні зусилля на сценарій, який, за його оцінкою, не мав реалістичного шансу.
Зараз ми намагаємося грати в гру, що Україна вступить до ЄС у 2027 році, хоча нам уже прямим текстом кажуть, що цього не станеться.
– подчеркнул он.
Натомість Денисенко пропонує говорити про угоду про обмежене членство в ЄС. Подібний формат, за його словами, має супроводжуватися чітким планом повного вступу і може бути конструктивнішим, ніж вимога прийняти Україну до Євросоюзу найближчим часом.
Чому Франція та Німеччина не підтримують швидкий вступ України?
Франція та Німеччина пов’язують свою позицію не лише з політикою, а й із внутрішньою готовністю України до членства. Денисенко пояснив, що Євросоюз звертає увагу на цілий комплекс реформ, які Київ ще має провести. Для європейців це залишається частиною вимог, без яких повноцінний вступ не просуватиметься швидко.
У нас є безліч аспектів, за якими ми не готові до вступу до Європейського Союзу з погляду європейців,
– пояснив політолог.
Український аргумент про те, що країна захищає Європу і платить за це життям, не стає вирішальним. Денисенко зазначив, що європейці відповідають на це фінансовою підтримкою, але не готовністю оперативно відчинити двері до ЄС.
Ми можемо багато говорити про несправедливість і матимемо рацію. Але треба йти в ті речі, яких можемо досягти,
– подчеркнул он.
Проблема не зводиться лише до роботи депутатів чи ухвалення окремих законів. Денисенко нагадав про нереформовані суди, недореформовану поліцію, ГБР і ширшу управлінську кризу, яка підживлює корупцію і гальмує виконання вимог ЄС.
Последние новости о займе ЕС и санкциях против России
- ЕС запустил формальное письменное утверждение и займа, и 20-го пакета санкций в отношении России. Ранее оба решения тормозила Венгрия, но после изменения политической обстановки в Будапеште процедуру удалось разблокировать.
- 20-й пакет санкцій все ж таки погодили, але без однієї важливої заборони. Євросоюз поки не запроваджує повної заборони на морські послуги для російських суден, які перевозять нафту та нафтопродукти. Це рішення відклали до координації з країнами G7, хоч сам принцип такого обмеження вже підтримали.
- Україна розраховує отримати перший транш якнайшвидше і спрямувати кошти насамперед на армію та підготовку до зими. Володимир Зеленський заявив, що пріоритетом залишаються закупівля озброєння, систем ППО та захист енергетики. 2026 року Київ розраховує отримати 45 мільярдів євро з цього пакету, з яких найбільша частина має піти на оборонні можливості.
Читають зараз: У Росії злетіли Ту: що відомо про активність стратегічних бомбардувальників