Фахівці застерігають, що цивільні наукові експедиції насправді створюють оперативний простір для китайських субмарин.
Китайське дослідницьке судно Dong Fang Hong 3 / © Getty Images
Китай направив десятки дослідницьких кораблів для ретельного нанесення на карту морського дна в стратегічно важливих зонах Світового океану. Пекін акумулює відомості, що матимуть вирішальне значення для проведення підводної війни супроти США та їхніх союзників.
Про це йдеться у статті Reuters.
Китай здійснює картографування морського дна
Китай упроваджує велику програму з картографування морського дна та моніторингу підводного середовища в Тихому, Індійському й Північному Льодовитому океанах, збираючи докладні знання про умови, котрі, на думку експертів, є визначальними для ведення підводної війни проти США та їхніх партнерів.
Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3, що належить Океанічному університету Китаю, протягом 2024 – 2025 років працювало поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі, а також у ключових районах Індійського океану — це підтверджують дані стеження. У жовтні 2024 року судно інспектувало китайські підводні датчики біля Японії, здатні фіксувати об’єкти під водою, і знову повернулося туди в травні наступного року. У березні 2025 року воно курсувало між Шрі-Ланкою та Індонезією, вивчаючи підходи до Малаккської протоки — одного з найважливіших пунктів світової торгівлі.
Офіційно судно займалося вивченням донних відкладень і клімату, проте наукові публікації свідчать, що воно також виконувало масштабні глибоководні дослідження. За оцінками військово-морських аналітиків і представників ВМС США, такі відомості — отримані шляхом картографування та встановлення датчиків — дозволяють Китаю ефективніше використовувати власні підводні човни та відстежувати субмарини ймовірного противника.
Dong Fang Hong 3 є лише частиною більш широкої програми, до якої залучено десятки суден і сотні сенсорів. У рамках розслідування Reuters було проаналізовано державні та академічні документи Китаю, а також понад п’ять років маршрутів 42 дослідницьких суден у трьох океанах за допомогою системи від новозеландської компанії Starboard Maritime Intelligence.
Китайські дослідження в океанах мають військовий компонент
Незважаючи на те, що частина досліджень має цивільне призначення — наприклад, для рибальства чи пошуку корисних копалин — аналітики з підводної війни вважають, що вони мають і військовий аспект.
Для отримання даних про рельєф морського дна судна пересуваються за щільними маршрутами, скануючи поверхню. Дані відстеження підтверджують, що така діяльність ведеться у значних зонах трьох океанів.
Щонайменше вісім суден безпосередньо здійснювали картографування, а ще 10 були обладнані відповідною технікою — це підтверджують китайські державні ЗМІ, університетські описи та урядові повідомлення.
«Ці відомості можуть бути надзвичайно цінними для підготовки бойового простору для китайських підводних човнів. Будь-який досвідчений підводник докладає значних зусиль, щоб зрозуміти середовище, в якому він діє», — зауважив колишній командувач підводних сил Австралії Пітер Скотт.
Зібрана інформація також вказує, що Китай зосереджує ці роботи у стратегічно важливих областях — поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та біля американських військових об’єктів на атолі Вейк.
«Масштаби цієї діяльності свідчать, що йдеться не лише про ресурси. Безсумнівно, Китай має намір розвинути океанський флот із можливістю далеких операцій, значною мірою орієнтований на підводні сили», — сказала експертка з безпеки Університету Західної Австралії Дженніфер Паркер.
Експерти також підкреслюють, що навіть цивільні дослідження інтегруються у військові програми — це частина політики «цивільно-військового злиття», яку підтримує влада Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном.
Разом з тим китайські міністерства оборони, закордонних справ і природних ресурсів не надали коментарів щодо цієї діяльності, як і Пентагон.
Китайські дослідження в океанах викликають занепокоєння США
Виступаючи перед комісією Конгресу США, контрадмірал Майк Брукс заявив, що Китай значно розширив масштаби досліджень, які «дозволяють забезпечити навігацію підводних човнів, їх маскування та розміщення сенсорів або озброєння на морському дні». За його словами, така активність викликає серйозне занепокоєння.
США також відновили власні програми вивчення океану, однак переважно використовують військові судна, які можуть вимикати системи відстеження. Китайські цивільні судна також іноді це роблять, тож реальні обсяги їхньої діяльності можуть бути ще більшими.
Це перший випадок, коли настільки детально описано масштаби китайських підводних досліджень одразу у трьох океанах. Раніше повідомлялося лише про окремі регіони — поблизу Гуаму, Тайваню та в Індійському океані.
«Вражає розмах китайських морських досліджень», — зазначив експерт із морської стратегії Раян Мартінсон. За його словами, раніше ВМС США мали значну перевагу в знанні океанського середовища, але зараз Китай поступово її зменшує.
«Це викликає серйозне занепокоєння», — додав він.
Інформація, яку збирає Китай, важлива для використання та протидії підводним човнам
Інформація про морське дно та характеристики води, яку збирає Китай, є критично важливою як для використання підводних човнів, так і для протидії їм. Зокрема, вона допомагає уникати зіткнень і краще маскувати субмарини.
Водночас ці дані необхідні й для їхнього виявлення: зазвичай підводні човни ідентифікують за звуками або сигналами сонарів, причому поширення звуку значною мірою залежить від підводного рельєфу. На рух звукових хвиль і самих субмарин також впливають температура води, її солоність і течії.
Наймасштабніші роботи Китай розгорнув на схід від Філіппін
Наймасштабніші океанографічні роботи Китай розгорнув на схід від Філіппін — уздовж так званого Першого острівного ланцюга, який тягнеться від Японії через Тайвань до Борнео та здебільшого перебуває під контролем союзників США. Ця лінія фактично виступає природним бар’єром між прибережними морями Китаю та відкритими водами Тихого океану.
«Вони бояться бути замкненими в межах Першого острівного ланцюга», — зазначив Пітер Ліві, колишній військово-морський аташе Австралії у США та нинішній президент Австралійського морського інституту. За його оцінкою, такі роботи свідчать про прагнення Пекіна краще вивчити морське середовище, щоб «вирватися за його межі».
Дані відстеження також підтверджують, що китайські дослідження охоплюють акваторії навколо Гуаму — де розміщена частина американських ядерних підводних човнів.
Крім цього, китайські судна працювали поблизу Гаваїв — ще одного ключового військового центру США; досліджували підводний хребет на північ від бази в Папуа-Новій Гвінеї, до якої нещодавно отримали доступ американські військові; а також діяли в районі острова Різдва — австралійської території на маршруті між Південно-Китайським морем і важливою базою підводного флоту Австралії.
Активність Китаю не обмежується цими зонами. Він також активно вивчає значні частини Індійського океану — критично важливого маршруту для постачання нафти та інших ресурсів із Близького Сходу й Африки.
«Китай має вразливості через залежність від морської торгівлі», — зазначила Дженніфер Паркер. За її словами, такі дослідження можуть свідчити про наміри Пекіна розширити використання підводного флоту в Індійському океані.
Китайські судна також здійснювали картографування морського дна на захід і північ від Аляски — у районі важливого морського шляху до Арктики. Пекін розглядає Арктику як стратегічний напрям і має намір стати полярною наддержавою вже у 2030-х роках.
Масштаб цих досліджень і розвиток підводних спроможностей країни є «ознакою його перетворення на провідну морську державу», зазначив колишній командир підводного човна Том Шугарт.
Китайський проєкт «Прозорий океан»
Приблизно 2014 року науковець Ocean University У Лісінь висунув ідею масштабного проєкту «прозорого океану» — системи сенсорів, яка мала б забезпечити Китаю повну картину стану води та її руху в окремих районах. Як повідомляє Китайська академія наук, ініціатива швидко отримала щонайменше 85 млн дол. фінансування від влади провінції Шаньдун.
Реалізація почалася в Південно-Китайському морі, де, за даними університету, вже створено систему моніторингу, що охоплює глибоководні ділянки.
Контрадмірал США Майк Брукс заявив у Конгресі, що Китай формує підводні мережі спостереження, які «збирають гідрографічні дані — температуру води, солоність, течії — для покращення роботи сонарів і забезпечення постійного спостереження за підводними човнами в ключових районах, таких як Південно-Китайське море».
Після цього китайські вчені поширили проєкт на Тихий та Індійський океани. У Тихому океані, за офіційними даними, було розгорнуто сотні сенсорів, буїв і підводних систем для відстеження змін температури, солоності та руху води — зокрема на схід від Японії, Філіппін і в районі Гуаму.
В Індійському океані створено мережу сенсорів навколо Індії та Шрі-Ланки, включно з підводним хребтом Ninety East Ridge — одним із найдовших у світі, який розташований поблизу підходів до стратегічно важливої Малаккської протоки.
За словами китайських дослідників, ця система вже забезпечує країну даними про стан океану та підводні процеси в режимі реального часу.
Втім, частина експертів ставить під сумнів можливість стабільної передачі таких даних у реальному часі через технічні обмеження. Водночас навіть із затримкою така інформація залишається цінною, адже може допомогти у виявленні американських підводних човнів.
Чимало сенсорів розміщено у стратегічно чутливих районах. Зокрема, у протоці між Тайванем і Філіппінами — важливому маршруті для американських субмарин — Китай уже встановив сучасні системи спостереження.
Офіційно китайські науковці заявляють, що ці пристрої використовуються для моніторингу клімату та стану океану. Водночас ще 2017 року чиновники провінції Шаньдун прямо зазначали, що проєкт «прозорого океану» спрямований на «забезпечення морської оборони та безпеки», і порівнювали його з аналогічними військовими ініціативами США.
Засновник програми У Лісінь нині керує цією мережею через Національну лабораторію морських наук і технологій у Ціндао, серед партнерів якої — Академія підводного флоту ВМС Китаю. На запити журналістів він не відповів.
Нові типи бойових можливостей Китаю
У комплексі ці дослідження та системи моніторингу надають Китаю потужні інструменти для виявлення підводних сил противника та ефективного розгортання власних субмарин у найважливіших і найбільш спірних акваторіях світу.
«Це демонструє здатність Китаю діяти далеко від своїх берегів», — зазначив експерт із морської безпеки Коллін Кох. За його словами, країна вже сформувала доволі чітке розуміння морського середовища, в якому планує діяти як у мирний, так і у воєнний час.
Китайські науковці також підкреслюють стратегічне значення цих досліджень. Зокрема, дослідник Чжоу Чунь заявив, що його робота дозволила побачити «швидкий розвиток морської оборони та військових можливостей нашої країни».
У перспективі, за його словами, ці напрацювання мають бути спрямовані на «перетворення найсучасніших науково-технічних досягнень на нові типи бойових можливостей для наших військово-морських сил».
Китай готується до війни — останні новини
У березні військова авіація Китаю відновила активні польоти біля Тайваню після двотижневої паузи: було зафіксовано 26 літаків за добу. Перерву аналітики пов’язують із можливою зміною стратегії тиску, кадровими чистками в армії КНР або підготовкою до візиту президента США Дональда Трампа до Китаю. Повернення літаків відбулося на тлі різкої критики Пекіна на адресу президента Тайваню Лая Цінде через його заклики до посилення оборони. Попри авіаційну паузу, китайські кораблі постійно перебували біля острова.
Китай запропонував Тайваню «мирне возз’єднання», обіцяючи стабільні енергопостачання на тлі нестабільності через війну на Близькому Сході. В КНР заявили, що це покращить рівень життя на острові. Проте Тайбей відхилив пропозицію, наголосивши на власному суверенітеті та диверсифікації джерел енергії (зокрема через імпорт зі США). Попри обіцянки, Китай не відмовляється від погроз силою, а експерти розцінюють ці заяви як черговий етап політичного тиску та використання глобальної енергокризи як інструменту впливу.