Сполучені Штати посилили зв’язки з Білоруссю після визволення політв’язнів. Чи відбудеться рандеву з Трампом.

США мають намір запросити Лукашенка до Білого дому / © Associated Press
Адміністрація президента США Дональда Трампа обмірковує варіант запрошення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до Білого дому чи резиденції Мар-а-Лаго. Мова йде про спробу встановити комунікацію із союзником Росії.
Про це інформує Financial Times.
Як інформує видання, перемовини стосовно ймовірної зустрічі Трампа з Лукашенком тривають уже декілька місяців.
Про це повідомив спецпредставник США з питань Білорусі Джон Коул, проте остаточного рішення поки що немає.
«Попереду ще багато роботи, але я гадаю, що ми до цього дійдемо», — зауважив він.
Сам Лукашенко раніше повідомляв, що одержав запрошення до Мар-а-Лаго для обговорення «великої угоди».
Обмін: політв’язні в обмін на послаблення санкцій
Після повернення Трампа до влади США інтенсифікували зв’язки з Мінськом. У контексті цього процесу було досягнуто визволення сотень політичних ув’язнених у Білорусі в обмін на часткове пом’якшення санкцій.
Зокрема, звільнено близько 500 політичних бранців, зокрема і відомих опозиційних діячів. Також США дали згоду зняти частину обмежень із фінансового сектору Білорусі та окремих фірм. Навіть більше, на волю вийшли декілька громадян США та десятки іноземців.
США можуть і в подальшому знімати санкції з Мінська
У Вашингтоні акцентують, що подальше полегшення санкцій залежить від дій Мінська, зокрема зупинення політично вмотивованих арештів.
Разом із тим у США не конкретизують, чи будуть встановлені конкретні умови для особистої зустрічі Трампа та Лукашенка.
Разом з тим експерти видання скептично оцінюють можливість віддалення Білорусі від Росії, враховуючи давні та міцні зв’язки Лукашенка з очільником РФ Володимиром Путіним.
А у Вашингтоні наголошують, що теперішні кроки мають передусім гуманітарний характер і направлені на визволення політв’язнів та поступове налагодження діалогу.
Зараз в білоруських в’язницях, за інформацією правозахисників, залишаються приблизно 900 політичних в’язнів.
