Відчайдушний рекрутинг: як Москва шукає вояків на Глобальному Півдні
Автор колонки: Юрій Федоренко
Служба зовнішньої розвідки України повідомляє: уряди Кенії, ПАР, Нігерії, Ботсвани та Лесото б’ють на сполох – їхні громадяни зникають у напрямку Росії. Деякі африканські та азійські столиці все більш відкрито звинувачують Москву в широкомасштабному вербуванні.
Основні тези
- Росія використовує прикриття у вигляді цивільного працевлаштування та культурних ініціатив для залучення іноземців до військових дій.
- Уряди ряду країн, зокрема Кенії, Непалу, Індії та інших, посилюють нагляд і дипломатичний супротив проти рекрутингу їхніх громадян для військової служби у Росії.
Автор колонки: Юрій Федоренко
Служба зовнішньої розвідки України повідомляє: уряди Кенії, ПАР, Нігерії, Ботсвани та Лесото б’ють на сполох – їхні громадяни зникають у напрямку Росії. Деякі африканські та азійські столиці все більш відкрито звинувачують Москву в широкомасштабному вербуванні.
Найближчим часом частина цих держав має намір посилити контроль за агентствами зайнятості, переглянути міграційні домовленості та обмежити зв’язки з російськими освітніми та культурними інституціями. Йдеться не про окремі випадки, а про розвинену мережу. Про це пише Юрій Федоренко.
Читайте також Чому Росія так боїться, що Китай приєднається до мирних переговорів
Як Росія набирає майбутніх солдатів по всьому світу
За даними СЗР, громадяни з 36 африканських країн воюють на стороні Росії. Український проєкт “Хочу жити” оцінював загальну кількість завербованих іноземців у понад 10 тисяч до осені 2025 року. Британські чиновники вказували на залучення близько 17 тисяч військових з Північної Кореї, а також інших держав Азії та Латинської Америки. Географія злочинної рекрутингової мережі – від Непалу та Індії до Куби та Колумбії.
Механізм вербування цинічний та багатогранний. Часто це маскування під цивільну роботу: шукають охоронців, шоферів, будівельників.
Програми на зразок Alabuga Start нібито обіцяють роботу молодим жінкам 18 – 22 років, а насправді залучають їх до виготовлення військової продукції, зокрема, БпЛА.
Одночасно застосовуються “м’які” засоби – стипендії, мовні курси, мережа “культурних” центрів, медіа Sputnik і RT. Додаються приватні військові компанії, місцеві посередники, військово-технічна співпраця. Навіть розширення присутності російської церкви в Африці діє як канал формування лояльних мереж.
Реакція урядів стає більш суворою. Кенія відкрито закликала Росію припинити рекрутинг. Непал, Індія, Шрі-Ланка, Йорданія через дипломатичні канали вимагали припинити набір їхніх громадян. На початку 2026 року вербувальники почали розповсюджувати список з понад 30 країн, громадянам яких “не рекомендується” укладати контракти з армією Росії.
До нього потрапили переважно африканські, арабські та інші країни – від ПАР і Туреччини до Бразилії та Ірану. Невідомо, хто і на якому рівні прийняв рішення про список, але очевидно, що сама його поява стала результатом певних дипломатичних поступок.
Є й позитивна новина
Той факт, що Росія збудувала широку рекрутингову мережу в країнах Глобального Півдня – погана новина. Але є й гарні новини.
-
По-перше, це свідчить про те, що на болотах швидко вичерпується кількість потенційних найманців.
-
По-друге, національні уряди країн Глобального Півдня почали усвідомлювати рівень російського цинізму та стали чинити дипломатичний опір кремлівському беззаконню.
Загальний висновок такий: невичерпність людського ресурсу на болотах – міф, який в режимі нон-стоп розвінчують Сили оборони України, зокрема, Сили безпілотних систем, на які припадає кожен третій “примусово демобілізований” окупант. Результат, як кажуть, на табло: втрати особового складу противника три місяці поспіль перевищують темпи контрактного набору.
Працюємо в цьому напрямку далі. Якщо потрібно – до останнього окупанта. Слава Україні!
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Читають зараз:В Україні вперше випробували балістичну ракету FP-7
Источник: www.24tv.ua