Відчайдушний рекрутинг: як Москва шукає вояків на Глобальному Півдні
Автор колонки: Юрій Федоренко
Служба зовнішньої розвідки України повідомляє: уряди Кенії, ПАР, Нігерії, Ботсвани та Лесото б’ють на сполох – їхні громадяни зникають у напрямку Росії. Деякі африканські та азійські столиці все більш відкрито звинувачують Москву в широкомасштабному вербуванні.
Основні тези
- Росія використовує прикриття у вигляді цивільного працевлаштування та культурних ініціатив для залучення іноземців до військових дій.
- Уряди ряду країн, зокрема Кенії, Непалу, Індії та інших, посилюють нагляд і дипломатичний супротив проти рекрутингу їхніх громадян для військової служби у Росії.
Автор колонки: Юрій Федоренко
Служба зовнішньої розвідки України повідомляє: уряди Кенії, ПАР, Нігерії, Ботсвани та Лесото б’ють на сполох – їхні громадяни зникають у напрямку Росії. Деякі африканські та азійські столиці все більш відкрито звинувачують Москву в широкомасштабному вербуванні.
Найближчим часом частина цих держав має намір посилити контроль за агентствами зайнятості, переглянути міграційні домовленості та обмежити зв’язки з російськими освітніми та культурними інституціями. Йдеться не про окремі випадки, а про розвинену мережу. Про це пише Юрій Федоренко.
Як Росія набирає майбутніх солдатів по всьому світу
За даними СЗР, громадяни з 36 африканських країн воюють на стороні Росії. Український проєкт “Хочу жити” оцінював загальну кількість завербованих іноземців у понад 10 тисяч до осені 2025 року. Британські чиновники вказували на залучення близько 17 тисяч військових з Північної Кореї, а також інших держав Азії та Латинської Америки. Географія злочинної рекрутингової мережі – від Непалу та Індії до Куби та Колумбії.
Механізм вербування цинічний та багатогранний. Часто це маскування під цивільну роботу: шукають охоронців, шоферів, будівельників.
Програми на зразок Alabuga Start нібито обіцяють роботу молодим жінкам 18 – 22 років, а насправді залучають їх до виготовлення військової продукції, зокрема, БпЛА.
Одночасно застосовуються “м’які” засоби – стипендії, мовні курси, мережа “культурних” центрів, медіа Sputnik і RT. Додаються приватні військові компанії, місцеві посередники, військово-технічна співпраця. Навіть розширення присутності російської церкви в Африці діє як канал формування лояльних мереж.
Реакція урядів стає більш суворою. Кенія відкрито закликала Росію припинити рекрутинг. Непал, Індія, Шрі-Ланка, Йорданія через дипломатичні канали вимагали припинити набір їхніх громадян. На початку 2026 року вербувальники почали розповсюджувати список з понад 30 країн, громадянам яких “не рекомендується” укладати контракти з армією Росії.
До нього потрапили переважно африканські, арабські та інші країни – від ПАР і Туреччини до Бразилії та Ірану. Невідомо, хто і на якому рівні прийняв рішення про список, але очевидно, що сама його поява стала результатом певних дипломатичних поступок.
Є й позитивна новина
Той факт, що Росія збудувала широку рекрутингову мережу в країнах Глобального Півдня – погана новина. Але є й гарні новини.
-
По-перше, це свідчить про те, що на болотах швидко вичерпується кількість потенційних найманців.
-
По-друге, національні уряди країн Глобального Півдня почали усвідомлювати рівень російського цинізму та стали чинити дипломатичний опір кремлівському беззаконню.
Загальний висновок такий: невичерпність людського ресурсу на болотах – міф, який в режимі нон-стоп розвінчують Сили оборони України, зокрема, Сили безпілотних систем, на які припадає кожен третій “примусово демобілізований” окупант. Результат, як кажуть, на табло: втрати особового складу противника три місяці поспіль перевищують темпи контрактного набору.
Працюємо в цьому напрямку далі. Якщо потрібно – до останнього окупанта. Слава Україні!
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті – напишіть нам на скриньку [email protected]
Читають зараз:В Україні вперше випробували балістичну ракету FP-7