Наближається чергове 24 лютого, і Україна вступає у п’ятий рік протистояння повномасштабній російській агресії. Західні медіа та аналітичні центри оприлюднили свої прогнози щодо подальшого розгортання подій. І вони навряд чи потішать Україну.
Більшість європейських лідерів відкрито стверджують, що Росія не здобуває перемоги у війні, а її економіка все більше дає тріщини. А за лаштунками – скоріше підтримують невигідну для України угоду, яку лобіює адміністрація Трампа, оскільки не мають власного плану дій щодо Росії. На четвертий рік широкомасштабного російського вторгнення випав початок другої президентської каденції Трампа, який визволив Путіна з міжнародної ізоляції та змусив Україну відновити прямі перемовини з Росією за посередництва США. Протягом цього року зустрічі з росіянами відбулися в Туреччині, ОАЕ та Швейцарії. Також пройшов особистий саміт Трампа та Путіна на Алясці. Однак припинення конфлікту все це так і не наблизило.
Більш того, передвиборча обіцянка Трампа про «мир за 24 години» перетворилася на трагічний рік для України. Внаслідок інтенсивних російських ракетних і дронових атак кількість жертв серед мирного населення збільшилася на 26%. Київ у 20-градусні морози опинився на межі гуманітарної катастрофи. Проте США просто проігнорували це. Росія не понесла жодної відповідальності за це. Натомість спецпредставник Трампа Стів Віткофф, який бере участь у переговорах США, України та Росії, запевняє, що Путін завжди був з ним щирим, і не виключив можливості особистої зустрічі Зеленського з Путіним найближчим часом.
Відправляючи російську делегацію на переговори, Путін просто виграє час, запевняючи Трампа, що Росія перемагає на полі бою. Україна йде на перемовини, щоб не втратити США за столом переговорів, які хоча б продовжують постачати Києву зброю, за яку платить Європа через натовський механізм PURL, і надають свої розвідувальні дані. Європа, залишаючись роз’єднаною, також тягне час, збільшуючи свій оборонний потенціал. Голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер публічно заявив те, про що давно говорили за закритими дверима: «Поки Україна обороняє Європу, небезпека (для самої Європи – Ред.) не така вже й велика».
Отже, які сценарії розвитку ситуації протягом п’ятого року повномасштабної війни Росії проти України розглядають західні ЗМІ та експерти? Читайте у статті ТСН.ua.
Продовження війни та переговорів: США йдуть з Європи
The Wall Street Journal та The New York Times у своїх публікаціях роблять висновок, що миру у 2026 році не буде. Путін має намір продовжувати воювати, оскільки вважає, що перемагає, навіть якщо знадобиться до двох років, щоб встановити повний контроль над Донбасом. Як відомо, для припинення вогню Кремль вимагає, щоб Сили оборони України залишили Донецьку та Луганську області, які російська армія повністю не контролює. Адміністрація США неодноразово натякала, що цілком не проти такого розвитку подій. В Європі ж постійно підкреслюють, що Україні вирішувати, на що погоджуватися, а на що – ні.
Швидка угода виглядає малоймовірною. Київ дотримується позиції «стоїмо там, де стоїмо». США пов’язують надання гарантій безпеки з «територіальними поступками» – відходом української армії з Донбасу. Для України, за словами старшого наукового співробітника Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень Джека Вотлінга, територія Донбасу є захисним рубежем, тому в разі порушення перемир’я Україна опиниться в значно більш вразливому військовому становищі.
«Росіяни вірять, що можуть продовжувати бойові дії до 2027 року, і розглядають поточний процес переговорів як спосіб розколоти трансатлантичний альянс. Європа переозброюється, але це вимагає часу. Тому багато європейських країн вважають, що раптове припинення вогню на невигідних умовах піддасть континент серйозним загрозам», – додає Джек Вотлінг.
У грудні 2025 року в Мюнхені проводилися військові навчання. Відпрацьовувався сценарій нападу Росії на Литву, де німецький Бундесвер до 2027 року має розмістити 5-тисячну танкову бригаду. Отже, якщо у війні проти України досягається режим припинення вогню, Росія може, наприклад, провести навчання в Білорусі та залишити там 15 тис. військових з технікою, і потім дуже швидко окупувати одне з литовських міст. Власне, схожий сценарій розігрувався і навесні 2025 року, коли під час імітації бою підрозділ з 10 українських військових з використанням дронів розбив два батальйони НАТО.
Тому Європа повинна нарешті об’єднатися і збільшити допомогу Україні та посилити санкційний тиск на Росію. В умовах, коли адміністрація Трампа дотримується курсу на зближення з Москвою, Євросоюзу необхідно усунути розбіжності та знайти механізми, як обходити вето Угорщини та інших країн, не чекаючи, поки в цих країнах на наступних виборах зміниться влада. Зрештою, адміністрація Трампа відкрито заявляє, що звичайний захист Європи – це проблема самої Європи, а США готові продовжувати забезпечувати лише ядерне стримування.
Припинення вогню: Трамп і негаразди в Росії
За словами керівника Офісу президента України Кирила Буданова, який бере участь у тристоронніх переговорах України, США та Росії, подібні війни, як повномасштабна війна Росії проти України, не завершуються самі по собі. Отже, є два варіанти: справедливе рішення або повернення війни в більш масштабних і небезпечних формах. Україна зосереджена на мирних переговорах, які не тільки зупинять війну, а й захистять українців від повторення російської агресії.
«Не секрет, що переговори проходять непросто. Але ми точно рухаємося вперед і наближаємося до моменту, коли всім сторонам доведеться приймати остаточні рішення: продовжувати цю війну чи переходити до миру. Сподіваюся, що справедливість все ж таки переможе», – додав Буданов.
ТСН.ua вже повідомляв, як на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції деякі експерти висловлювали думку, що вже влітку Путіну доведеться вибирати: погоджуватися на припинення вогню або продовжувати війну на виснаження. Такі оцінки базуються на двох припущеннях: глибоких економічних проблемах у російській економіці та посиленні тиску Трампа на Україну на тлі наближення проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року. Без гучних перемог, як-от всередині США чи на міжнародній арені, республіканці можуть втратити Палату представників, адже восени американці переобиратимуть її повний склад.
«Трампу важко збагнути справжні мотиви Путіна. Для Трампа нинішні переговори – це геополітична угода з нерухомості. Путін не прагне укладати угоди. Він хоче забезпечити собі місце в історії. Путін глибоко переконаний, що він виконує історичну місію – виправляє несправедливість розпаду Радянського Союзу та відроджує Російську імперію. Щоб досягти цього, він переконав себе, що повинен знищити Україну як державу і як націю», – зазначає науковий співробітник Atlantic Council Пітер Дікінсон.
Експерти підкреслюють, що Путін не зацікавлений в досягненні угоди. Поки Китай та інші країни «осі зла» допомагають Росії, а Індія та Туреччина досі суттєво не зменшили закупівлі російської сирої нафти, Москва продовжуватиме війну. Щоб підтримувати минулорічний темп тиску на фронті, Росії доведеться мобілізувати щонайменше 300 тис. нових солдатів. Аналітики досі сперечаються, чи продовжить Кремль контрактний рекрутинг на основі грошової винагороди, чи оголосить другу хвилю мобілізації (перша була у вересні 2022 року, що призвело до втечі понад мільйона росіян за кордон).
Кремль готовий до реалізації обох варіантів. Генерал-майор ЗС Австралії у відставці Мік Раян наголошує, що якість російського особового складу продовжує погіршуватися, а модель поповнення російської армії, яку використовує Москва з 2022 року, майже вичерпала себе. За словами старших наукових співробітників Hudson Institute Люка Коффі та Джана Касапоглу, Росія навчилася використовувати переговори як зброю, щоб виграти час, вичерпати терпіння Заходу та поглибити розбіжності між США та Європою.
«Поки витрати на продовження війни залишаються контрольованими, Кремль має мало стимулів для ведення переговорів з добрими намірами. Якщо Трамп хоче змінити розрахунки Москви, Росію потрібно змусити відчути, що ціна війни стає неприйнятно високою», – зазначають експерти.