Центральна Азія
У Казахстані на 15 березня 2026 року призначено республіканський референдум щодо ухвалення нової Конституції, повідомляє centralasia.media.
Ініціатором реформи виступив президент Касим-Жомарт Токаєв, який позиціонує зміни як продовження політичних перетворень 2025 року.
Проект фактично є новою редакцією Основного закону: зміни зачіпають 77 статей, або близько 84% чинного тексту.
Від реформ до інституційної зрілості
Новий проект Конституції розглядається не як точкове оновлення, бо як комплексна модернізація всієї державної системи. Його мета – завершити перехід від етапу становлення державності до етапу зрілого інституційного розвитку, де ключовими стають правова визначеність, баланс влади та системна відповідальність.
Документ закріплює не лише основи суверенітету, а й механізми його реалізації — із чітко визначеними повноваженнями, процедурами та межами влади.
Нова архітектура політичної системи
Серед ключових змін:
- перехід до однопалатного парламенту;
- посилення ролі Курултаю у системі влади;
- створення нового інституту – Қазақстан Халиқ Кеңесі (Народна рада) з правом законодавчої ініціативи;
- запровадження посади віце-президента.
Ці рішення спрямовані на підвищення керованості та розширення участі суспільства у політиці.
Баланс влади та запобігання концентрації повноважень
Конституція зберігає президентську форму правління, але посилює механізми стримувань та противаг.
Призначення суддів Конституційного суду, членів ЦВК та Вищої аудиторської палати відбуватиметься президентом за згодою Курултаю. Це формує систему спільної відповідальності та знижує ризики концентрації влади.
Посилення ролі Конституційного суду
Конституційний суд закріплюється як незалежний орган, що забезпечує верховенство Конституції.
Його рішення стають остаточними, а норми, визнані неконституційними, втрачають чинність. Важливим нововведенням є право громадян безпосередньо звертатися до суду захисту своїх прав.
Права людини та цифрова епоха
Проект адаптує систему права і свободи до сучасних умов:
- посилюється захист персональних даних та цифрових комунікацій;
- закріплюється принцип неприпустимості погіршення становища громадян;
- розширюються процесуальні гарантії під час затримання.
Це наближає національну правову систему до сучасних міжнародних стандартів.
Ідеологічні та правові новації
У Конституції закріплюються:
- шлюб як союз чоловіка та жінки;
- пріоритет національного права над міжнародним;
- збереження статусу російської як офіційного поруч із казахським.
Ці положення відображають курс на зміцнення правового суверенітету та національної ідентичності.
Система відповідальності та наступність влади
Документ запроваджує обмеження на повторні призначення на вищі посади, встановлює прозорі процедури відставки президента та чіткі терміни виборів.
Введення інституту віце-президента забезпечує стабільність та керованість у перехідні періоди.
Економіка, екологія та розвиток
Конституція передбачає:
- спеціальні правові режими у розвиток регіонів;
- формування сталого інвестиційного середовища;
- закріплення екологічної відповідальності та принципів сталого розвитку.
Це відображає інтеграцію економічного та екологічного порядку денного в Основний закон.
Референдум та участь громадян
Поправки до Конституції можуть прийматись виключно через всенародний референдум, що посилює демократичну легітимність.
Додатково розширюється участь громадян через новий інститут Народної ради, до складу якого увійдуть щонайменше 130 представників товариства.
Перехідний період та ключові дати
- 11 лютого 2026 року – проект представлений президенту;
- 15 березня 2026 року – референдум;
- 1 липня 2026 року — можливе набуття чинності Конституцією.
Перехідні положення спрямовані на запобігання правовим вакуумам та забезпечення стабільності системи.
Підсумок
Проект нової Конституції Казахстану формує модель більш структурованої, збалансованої та сталої держави.
Він об'єднує інституційні реформи, посилення правових механізмів та розширення участі громадян, відображаючи прагнення країни до модернізації та довгострокової стабільності.
Sourse: golos.tj