Лев ШевченкоОсновні тези
- Супутниковий зв’язок Starlink інтегрувався в інфраструктуру України, застосовується як цивільними, так і військовими, зокрема завдяки “білим спискам” для управління доступом.
- Фірма Adaptis здійснює пристосування Starlink до українських умов, включно з мобільністю та захистом терміналів, забезпечуючи зв’язок у критичних ситуаціях та досліджуючи перспективи розвитку ринку.
- 1 Від гуманітарного запиту до окремого проєкту: як зʼявилася компанія?
- 2 Як змінювали Starlink? Інкапсуляція, захист і швидке переставлення
- 3 “Білі списки”, реєстрація і що це змінює для користувачів?
- 4 Чому Starlink важко “замінити” і що з іншими супутниковими системами?
- 5 В чому переваги неконтрольованого обігу, імпорту і яка роль SpaceX?
- 6 Потужності виробництва і питання санкцій: які проблеми з повноцінним входом Starlink?
- 7 Блекаути та Direct-to-Cell: в чому перевага українського досвіду?
- 8 Що далі: конкуренти в LEO і плани Adaptis
- 1 Від гуманітарного запиту до окремого проєкту: як зʼявилася компанія?
- 2 Як змінювали Starlink? Інкапсуляція, захист і швидке переставлення
- 3 “Білі списки”, реєстрація і що це змінює для користувачів?
- 4 Чому Starlink важко “замінити” і що з іншими супутниковими системами?
- 5 В чому переваги неконтрольованого обігу, імпорту і яка роль SpaceX?
- 6 Потужності виробництва і питання санкцій: які проблеми з повноцінним входом Starlink?
- 7 Блекаути та Direct-to-Cell: в чому перевага українського досвіду?
- 8 Що далі: конкуренти в LEO і плани Adaptis
За майже 4 роки широкомасштабної війни сателітарний зв’язок Starlink став для України інструментом, котрий використовують громадяни, військові, підприємства, мас-медіа та організації з надання допомоги – як на лінії зіткнення, так і під час відключень світла в тилу. Нещодавно держава розпочала регулювати обіг терміналів, зокрема через реєстрацію та механізми доступу за “білими списками”. Основна причина цього – унеможливити застосування “старлінків” росіянами для управління безпілотниками.
Про те, як змінювалося використання Starlink, чому виникла потреба у “пристосуванні під Україну”, та яким чином ринок реагує на нові правила, 24 Канал поспілкувався з Антоном Садиковим – CEO компанії Adaptis, що займається адаптацією “старлінків” для України. У розмові він описує шлях від гуманітарного запиту до виробничих рішень, а також оцінює наслідки посилення контролю за терміналами для цивільних і бізнес-користувачів.
Зокрема, Садиков зачіпає питання офіційного ввезення, співпраці з державними інституціями та перспектив появи альтернатив низькоорбітальному зв’язку – від проєкту Amazon LEO до європейських і китайських систем.
Від гуманітарного запиту до окремого проєкту: як зʼявилася компанія?
Садиков повідомляє, що заснування Adaptis стало безпосередньою реакцією на практичну потребу, що постала в гуманітарній сфері – необхідно було не тільки доставляти допомогу, але й забезпечувати зв’язок там, де він вкрай потрібен. За його словами, перші рішення з’являлися в ситуаціях, коли готових виконавців не було ані в Україні, ані в Європі, а терміни та вартість імпортних послуг створювали ризики.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Наша фірма заснована три роки тому. Це було відповіддю на запит World Central Kitchen – організації, що працювала і працює в Україні: готує українцям гарячу їжу, формує продуктові набори, допомагає на місцях “прильотів”. Я був частиною цієї команди. Коли в Херсонській області звільнили території, нам було потрібно не тільки доставляти туди їжу, але й приїжджати зі зв’язком, щоб люди могли зв’язатися зі світом.
Як стверджує керівник Adaptis, на початковому етапі він отримав завдання організувати доставку зв’язку на звільнені та прифронтові території Херсонської області, і швидко зіткнувся з тим, що “просто придбати та встановити старлінк” не працює. Він пояснює, що термінали перших поколінь були великими, а встановлення на транспорт робило їх помітними здалеку.
Садиков зауважує, що на той момент термінали реалізовувалися за завищеною ціною, а пропозиція від невеликої американської команди передбачала тривале очікування – декілька тижнів на виготовлення і приблизно стільки ж на доставку. За словами співрозмовника, в умовах невизначеності це сприймалося як надто ризикований шлях, тому він вирішив самостійно розібратися в технічній частині, а згодом знайшов компанію-виконавця, яка змогла втілити його задум.
В процесі тестувань, за словами керівника Adaptis, стало зрозуміло, що рішення потрібне не тільки гуманітарним місіям – запит з’явився і з боку військових, а сама концепція використання Starlink на транспорті виявилася не вирішеною ніким системно. Він додає, що після перших комплектів для World Central Kitchen команда вирішила оформити це як окремий повноцінний проєкт, який згодом перетворився на компанію з іншою назвою (на початку, каже він, назва була Starkit).
Як змінювали Starlink? Інкапсуляція, захист і швидке переставлення
Зі слів Садикова, у перші місяці широкого використання Starlink на транспорті головною проблемою була фізика: “щогла”, парусність, розхитування і ламання, а також неможливість стабільної роботи під час руху. Він посилається на поширені відео з початку війни, де військові тримали термінал рукою з кузова/салону, або де антени стояли на автобусах у дуже помітний спосіб.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Ми знайшли технологію, як безпечно розібрати термінал Starlink і інкапсулювати його в інший спосіб: додатково захистити, враховуючи наші дороги з ямами та специфіку використання. Те “польове використання”, яке передбачалося виробником, – не те саме, що “поля” в Україні, де люди під постійним вогнем і загрозою.
Співрозмовник стверджує, що після інкапсуляції наступною вимогою стала мобільність – рішення не повинно було “прив’язувати” термінал до одного автомобіля. Як говорить керівник Adaptis, у реальних сценаріях підрозділ може приїхати на авто, залишити машину, перейти в іншу позицію або змінити транспорт – і термінал треба швидко зняти та переставити.
За словами Садикова, фіксоване кріплення він вважає помилковим саме через таку мінливість обставин. Тому команда шукала механізм, який дає змогу ставити комплект “на будь-який автомобіль” і при цьому не втрачати надійності. Він наголошує, що вимога була практичною: термінал має витримувати швидкість і не відпадати під час руху.
Термінал на авто / Фото з соцмереж Садикова
Зокрема, співрозмовник наголошує на зміні підходу до “втручання” в сам термінал. За його словами, на старті (коли компанія називалася Starkit) доводилося фізично розбирати Starlink і змінювати його конструкцію. Зараз, як каже Садиков, підхід інший: термінал залишається цілісним, гарантія лишається оригінальною, а “чохол”/корпус рішення Adaptis захищає його ззовні та не втручається у внутрішні системи, якщо немає спеціального завдання під окремий кейс.
“Білі списки”, реєстрація і що це змінює для користувачів?
Садиков оцінює посилення контролю за терміналами як крок, що ускладнює роботу супротивника з масовим використанням Starlink на тимчасово окупованих територіях і у ворожих системах зброї. Він наголошує, що з точки зору безпеки незручності для частини користувачів не є визначальним аргументом, якщо порівнювати з ефектом для оборони.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Дивіться, держава зробила дуже сильний і непередбачуваний крок для ворога. І якщо порівнювати незручності для нас із втратами/ризиками для ворога – ці незручності можна потерпіти. Це екстрене відключення допомогло завадити навалі дронів із терміналами Starlink.
За словами Садикова, противник, на його переконання, шукає шляхи активувати термінали на території України, зокрема використовуючи посередників, яких він називає “дропами” – людей, готових оформлювати реєстрації за винагороду. Водночас співрозмовник стверджує, що тепер для масового сценарію створено бар’єр: потрібно фізично звертатися у ЦНАП, ідентифікуватися, а інколи – ще й показувати обладнання.
Як наголошує керівник Adaptis, якщо реєструється більше ніж один термінал “нібито для дому, дачі, авто”, то процедура стає ще суворішою – з вимогою фізично пред’явити обладнання. Він вважає, що це обмежує масштаб: навіть якщо певна кількість ворожих активацій можлива, вона не наблизиться до “сотень тисяч”.
Зокрема, Садиков говорить про бізнес-аспект: за його словами, компанія не відчула зниження продажів. Водночас він згадує нові обмеження, які впливають на використання терміналів на транспорті: якщо Starlink встановлений на авто, то під час руху потрібно дотримуватися швидкості близько 75 км/год, інакше термінал може тимчасово блокуватися до зменшення швидкості.
У розмові окремо підняли тему пасажирських перевезень. Садиков каже, що на поїздах Укрзалізниці, зокрема на “Інтерсіті”, використовується інше обладнання – Starlink High Performance – і що інкапсуляцію для цих терміналів виконувала саме Adaptis.
Антон Садиков
Науковий ступінь/посада
На всіх поїздах “Інтерсіті” стоїть інше обладнання – Starlink High Performance. Інкапсуляцію для цих терміналів робила наша компанія – там зверху добре видно наш логотип.
Як каже керівник Adaptis, загальна логіка дій держави полягала у створенні ефекту несподіванки, і в цьому контексті зайві публічні пояснення можуть вважатися небажаними. Він пов’язує різкість змін і з управлінськими факторами – зокрема зі зміною керівництва в міністерстві оборони України та тим, що новий міністр Михайло Федоров, на його думку, має інше розуміння технологій і їхнього впливу на поле бою.
Водночас Садиков визнає, що на практиці користувачі стикаються з процедурними нюансами. За його словами, робота ЦНАПів може бути неоднорідною: десь існує система талонів, десь – жива черга, а інколи процес видачі талонів і рух черги залежать від адміністратора. Він наголошує, що бачить у цьому бюрократичні та системні проблеми, але не вважає їх визначальними порівняно з безпековою метою.
Також співрозмовник згадує інформаційні хвилі з боку супротивника. За словами Садикова, на певному етапі почали поширюватися повідомлення із закликами “терміново вимикати Starlink” – мовляв, Україна нібито зчитує GPS-координати терміналів на окупованих територіях. Він говорить про це як про елемент реакції ворога на зміну правил і додає, що сподівається на ефективність дій України.
Чому Starlink важко “замінити” і що з іншими супутниковими системами?
Радник Федорова Сергій Бескрестнов (“Флеш”) нещодавно писав, що росіяни переходять на власні супутникові системи “Ямал” і “Експрес”. Садиков стверджує, що наразі жодна інша супутникова система не надасть росіянами такого поєднання параметрів, як Starlink. Він пояснює це низькою орбітою та меншою затримкою зв’язку, яка є критичною для задач, пов’язаних з керуванням і швидким обміном даними.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Наразі жодну систему не можна порівняти зі Старлінком. Starlink – це низькоорбітальна система. Звичайні супутникові системи працюють на дуже великих відстанях, а Старлінк – на висоті близько 500 км. Через це затримка менша, обмін даними швидший. Керувати дроном через “звичайний супутниковий інтернет” – надзвичайно важко.
За словами співрозмовника, навіть якщо противник заявляє про розвиток власних супутникових систем, на практиці порівнювати їх зі Starlink у найближчій перспективі складно саме через фізику орбіт і пов’язану з цим затримку. Він акцентує, що для задач на кшталт керування дроном потрібен зв’язок із мінімальною затримкою, а це – одна з ключових переваг низькоорбітального підходу.
Рух супутників у небі / Фото Star Walk
У цьому контексті Садиков повертається до теми “білих списків” і говорить про мотивацію держави: на його думку, посилення контролю було екстреним рішенням, спрямованим на те, щоб ускладнити противнику використання Starlink у масових сценаріях.
Водночас, як каже керівник Adaptis, технічні обмеження, які з’явилися після змін (зокрема щодо використання на транспорті), стають новими умовами для бізнесу й користувачів. Він підкреслює, що ці умови не зупинили попит, але їх потрібно враховувати при плануванні використання.
В чому переваги неконтрольованого обігу, імпорту і яка роль SpaceX?
Садиков говорить, що на початковому етапі відсутність жорсткого контролю за обігом терміналів була, на його погляд, плюсом: це допомогло швидко наситити країну зв’язком на випадок блекаутів і аварійних ситуацій. Але зараз, за його словами, ринок потребує впорядкування – щоб постачання було легальним і прозорим.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Зараз купити термінал офіційно можна лише на starlink.com – і він може йти два, три, чотири місяці, ніхто точно не знає. Коштуватиме (не беруся за точні цифри) близько 600 доларів, і чекати довго. Або ж можна купити на маркетплейсі: умовно за 400, і вам віддадуть “сьогодні”. Вибір очевидний – люди купують те, що є на маркетплейсах.
За словами Садикова, дефіцит “офіційного й швидкого” каналу підштовхнув людей до покупки на відкритому ринку. Він також згадує фактор ціни й тарифів: за його словами, в Україні тариф був 95 доларів, а в Європі – 79 євро; різниця, як він каже, не колосальна, але відчутна для українських домогосподарств.
Як говорить керівник Adaptis, держава, на його думку, могла б допомогти зробити імпорт легальним, а SpaceX – налагодити продажі для великих компаній та ритейлерів. Він прямо говорить про зацікавленість Adaptis стати офіційним імпортером, і підкреслює, що в Україні достатньо фахівців, готових продавати відкрито, консультувати й супроводжувати реєстрації.
Зокрема, Садиков описує, як у 2023 – 2024 роках у SpaceX бракувало україномовної підтримки й інструкцій, і користувачам було складно самостійно розбиратися з налаштуваннями та причинами відключень. Він стверджує, що частину цієї “польової підтримки” тоді фактично брали на себе компанії-імпортери та інтегратори, зокрема Adaptis, хоча при цьому він високо оцінює систему підтримки SpaceX.
Потужності виробництва і питання санкцій: які проблеми з повноцінним входом Starlink?
Обговорюючи потенційне масштабне відкриття продажів в Україні, Садиков стверджує, що виробничих потужностей має вистачити, у світі вже є кілька мільйонів терміналів, а виробництво працює на великих лініях. Зокрема, він згадує Starlink Mini як зрозуміле й працездатне рішення, яке масштабують не “штучно”, а промислово.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Американські компанії дуже чутливі до комплаєнсу та санкційних ризиків. У минулі роки навколо окремих українських військових формувань існували складні юридичні дискусії в США, що могло формувати обережність великих корпорацій.
Як говорить керівник Adaptis, він розглядає це як можливу причину обережності SpaceX щодо прямих продажів в Україну. Він називає це “конфліктом інтересів” і наголошує, що Україна є найбільшим ринком Starlink, але сам ринок має і позитивні, і проблемні прояви.
Садиков також згадує практики, які були на ринку: окремі продавці купували акційні термінали в Європі та перепродавали їх в Україні “з боргами”. Він описує це як окремий пласт проблем, який підсилює потребу у формалізації та зрозумілих правилах імпорту.
У цьому контексті співрозмовник наголошує, що Adaptis нині купує термінали вже на території України, оскільки для компанії критичним є етап перероблення/захисту та адаптації під умови експлуатації, а не сама закупівля. Як каже Садиков, фокус – на фізичному захисті термінала як факторі, що “рятує життя” користувачів у бойових умовах.
Блекаути та Direct-to-Cell: в чому перевага українського досвіду?
Садиков стверджує, що Україна накопичила досвід використання низькоорбітального зв’язку, якого в такому масштабі наразі ніде немає. Він наголошує, що саме війна й енергетичні кризи створили умови, де перевіряються і мережі зв’язку, і автономність інфраструктури.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Україна зараз – випробувальний майданчик для світу. Тут тестується не тільки зброя й інновації, а й технології низькоорбітального зв’язку… У нас може бути ситуація, коли велике місто на кшталт Києва лишається без світла, батареї на мережах операторів сідають, і ти розумієш: навіть на Подолі не можеш нікому подзвонити.
За словами Садикова, паралельно розвиваються й інші технології: він згадує Київстар і технологію Direct-to-Cell як можливість мати базовий зв’язок (SMS, а з часом – потенційно більше), але підкреслює, що порівнювати це з повноцінним Starlink некоректно через різний клас сервісу.
Як говорить керівник Adaptis, окремий сегмент користувачів – журналісти. Він згадує співпрацю з Associated Press і журналістом Феліпе Дана. За спогадами, разом вони тестували кріплення та живлення Starlink від батарей V-Mount (які застосовують у відеовиробництві). Садиков стверджує, що такі комплекти працювали не тільки в Україні, а й у різних країнах – зокрема в Африці, Бразилії та Іспанії – у складі робочих поїздок Associated Press.
Він додає, що компанія бачить цивільну перспективу – після завершення бойових дій, за словами співрозмовника, попит на зв’язок “у дорозі” нікуди не зникне – це і подорожі у віддалені місця Карпати, і поїздки “будинками на колесах”, і яхти. Водночас він повторює, що місія Adaptis для нього – давати зв’язок там, де він потрібен найбільше, включно з кризовими ситуаціями.
Зокрема, Садиков згадує роботу в гуманітарних місіях за межами України. У 2023 році він працював у Туреччині після землетрусу разом із World Central Kitchen і мав із собою тестовий зразок Starlink. Він називає конкретні локації – Хатай та Газіантеп – і описує ситуації, де не було ні світла, ні зв’язку, а відновлення інфраструктури “на завтра” було нереалістичним.
Що далі: конкуренти в LEO і плани Adaptis
Говорячи про перспективи, Садиков акцентує на тому, що українські команди навчилися швидко пристосовувати технології під реальні потреби й витискати з них ефект “тут і зараз”. Він також говорить про очікування нових гравців у низькоорбітальному сегменті й про те, що ринок зв’язку в перспективі стане більш конкурентним.
Антон Садиков
CEO Adaptis
Ми чекаємо виходу проєкту Amazon LEO у низькоорбітальному інтернеті: вони мали вийти ще минулого року, але цього року, як очікується, мають з’явитися (спочатку невеликою кількістю супутників). Ми чекаємо, щоб теж адаптувати ці рішення – це змінить ринок. Також Європейський Союз робить свою захищену систему, Китай працює над своїми.
За словами Садикова, появу нових систем Adaptis розглядає як предмет для майбутньої адаптації під українські сценарії використання – так само як це вже робилося зі Starlink. Він підкреслює, що мова не лише про бойове застосування, а й про цивільні потреби в автономному зв’язку.
Окремою темою він називає формалізацію ринку. Співрозмовник стверджує, що очікує подальших кроків від держави – зокрема від міністерства цифрової трансформації – щоб ринок став прозорішим, а компанії могли офіційно імпортувати, продавати й супроводжувати користувачів. Він додає, що Adaptis уже співпрацює з Мінцифрою з окремих питань і готова розширювати цю взаємодію.
Водночас CEO Adaptis повертається до принципу, з якого починався проєкт: забезпечувати зв’язок у ситуаціях, коли інші канали недоступні. За його словами, це стосується як українських умов війни та блекаутів, так і міжнародних кризових сценаріїв, де зв’язок потрібен для координації рятувальних і гуманітарних дій.
Часті питання❓Як Україна регулює використання Starlink під час війни?❓Які технічні зміни було введено для використання Starlink в Україні?❓Чому Starlink важко замінити іншими супутниковими системами?❓Яку роль відіграє компанія Adaptis в адаптації Starlink для України?❓Які виклики неконтрольованого обігу терміналів Starlink в Україні?Читають зараз:Сирський назвав два напрямки, де Сили оборони проводять штурмові дії
Источник: www.24tv.ua