Комітет Ради з нацздоровʼя працює над прискоренням оновлення медичних протоколів – нардеп
Комітет ВР працює над механізмом динамічного оновлення медичних протоколів для швидкої адаптації до міжнародних стандартів. Зміни стосуватимуться всіх напрямків медицини, включаючи лікування рідкісних захворювань.
Медичні протоколи в Україні потребують постійного оновлення, щоб відповідати сучасним міжнародним стандартам лікування. Чинне законодавство передбачає їхній перегляд раз на п’ять років, однак прогресивні напрацювання необхідно впроваджувати швидше. Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування працює над розробкою механізму динамічного оновлення національних протоколів для адаптації до нових доказових методів лікування та змін у міжнародній медичній практиці. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів член парламентського комітету Валерій Зуб.
Контекст
Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран “людей-метеликів” виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад пʼять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином “людей-метеликів” в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.
Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні “людей-метеликів”. “Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність”, – йдеться у документі.
Економічна доцільність зокрема повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.
Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілу низку виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю. Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.
Але в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і вперто говорять про те, що виключно шведські повʼязки можна застосовувати пацієнтам з бульозним епідермолізом.
Деталі
“Відповідно до наших сучасних наказів, є настанови клінічні, і всі національні протоколи переглядаються один раз на 5 років. Відповідно до сьогоднішнього законодавства”, – зазначив Валерій Зуб.
За його словами, фахівці державного підприємства “Експертний центр Міністерства охорони здоровʼя” повинні раз на 5 років переглядати медичні настанови.
Зуб розповів, що, наприклад, є деякі протоколи щодо лікування раку, які діють ще з 2007 року та з 2015 року. “Ми практично зараз 30 нозологій, найбільш частих локалізацій раку, опрацювали. Далі в нас близько 80 форм раку, які ми плануємо ще доповнити. І ми ініціювали, що в принципі, якщо відбулися великі конференції ESMO тощо, якщо проводилися якісь клінічні дослідження, які точно є доказовою базою щодо ефективності нового виду лікування, чи нового препарату, щоб ми вносили так, як зараз робиться в більшості країн розвинутих. Буквально зразу протягом 3-6 місяців вносяться всі зміни одразу в наші національні протоколи”, – розповів Зуб.
Він додав, що зараз комітет працює над тим, щоб національні медичні протоколи можна було змінювати не раз на 5 років, а постійно. “І встановити таку норму: якщо протокол зміняється більше, ніж на 50 відсотків, практично повністю міняється підхід до лікування, наприклад, раку шлунку, то тоді створюється новий протокол. Якщо менше, ніж на 50 відсотків, то тоді можна вносити правки. Вносити їх в примітках, щоб додати якийсь новий препарат…”, – пояснив Зуб.
Він нагадав, що по всіх медичних напрямках створені відповідні робочі групи за наказом МОЗ. Саме ці робочі групи повинні відслідковувати зміни в міжнародних протоколах. “Як правило, це роблять всі робочі групи по кожному напрямку. І, відповідно, експертний центр, це його теж роль. Якщо вони відслідковують ці зміни, вони можуть запропонувати робочій групі переглянути якийсь протокол”, – зазначив Зуб.
Нагадаємо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки “Орфанні захворювання України”, яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу “Орфанних захворювань України” та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.
Источник: www.unn.com.ua
