Реформа МСЕК: гучна назва чи реальні зміни?

МОЗ розробило законопроєкт про реформування медико-соціальної експертизи. Планується ліквідувати МСЕК та створити нові експертні комісії, змінити процедуру направлення та проведення оцінки функціонування особи.

Міністерство охорони здоров’я виставило на громадське обговорення законопроєкт про реформування медико-соціальної експертної комісії. Проєкт закону передбачає ліквідацію МСЕКів, запровадження проведення експертиз в кластерних та надкластерних лікарнях, зміни порядку направлення на комісії та багато іншого. УНН вирішив проаналізувати, що саме пропонує МОЗ, чи вдасться побороти стару корумповану систему та прибрати купу папірців, які необхідні для проходження комісії.

Що таке МСЕК

Інституція під назвою медико-соціальна експертна комісія, яку в народі вже давно називають “приватною компанією”, існує в Україні з 1992 року, коли прийшла на заміну радянським лікарсько-трудовим експертним комісіям. За роки свого існування МСЕК, на жаль, уже стала синонімом слова “корупція”, особливо після початку повномасштабного вторгнення.

Останнім часом члени МСЕКів стали такими собі ньюзмейкерами новин про масштабні зловживання та корупцію. Як, наприклад, посадовиця МСЕК з Хмельницької області, яка разом зі своїм сином – керівником облуправління ПФУ – збагатилася на мільйони. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.

На Хмельниччині викрито керівницю МСЕК та очільника облуправління ПФУ на незаконному збагачені на мільйони доларів4 жовтня 2024, 09:07 • 12344 перегляди

Також минулого тижня правоохоронці встановили, що голова міжрегіональної медико-соціальної експертної комісії на Київщині сприяв громадянам в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.

Що ж робить членів МСЕК такими впливовими, а завдяки корупційним зловживанням – і багатими? Спочатку розберемося, що таке МСЕК і для чого вона потрібна.

Медико-соціальна експертна комісія – спеціальний заклад у системі охорони здоров’я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

Тобто саме МСЕК вирішує, чи є має людина підстави для встановленні групи інвалідності, чи ні.

В Україні МСЕК перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом:

обласні;
центральні міські у місті Києві;
міські, міжрайонні, районні.

Імовірно, раніше цього ніхто не помічав, але після повномасштабного вторгнення проходження МСЕК стало ще більш бюрократичним та корумпованим. Доходить до абсурдних ситуацій, коли людина без інвалідності – може отримати групу, а людині з інвалідністю необхідно доводити, що вона має підстави для неї.

Реформа МСЕК

Про реформу МСЕК чомусь активно почали говорити лише після затримань. На цьому ж тлі міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що наразі на дії МСЕК надійшло 3 тисячі скарг.

Голова комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький переконаний, що корупція у медико-соціальних експертних комісіях є спадщиною радянського союзу.

Тож, що передбачає законопроєкт, який розробило МОЗ? Напевно, найголовніше в цьому документі є ліквідація медико-соціальних експертних комісій як доволі усталеного органу, а натомість передбачається створення “експертних комісій з оцінювання повсякденного функціонування особи” (ЕКОПФО). Відмінною рисою буде те, що склад таких комісій буде формуватися індивідуального для кожного випадку з числа лікарів та фахівців з реабілітації в сфері охорони здоров’я.

Функціями комісії буде:

направлення за потреби на додаткове обстеження функціональності структур та функції організму;
формування результату оцінювання повсякденного повсякденного функціонування особи на підставі відомостей про стан здоров’я;
визначення компенсаторів повсякденного функціонування особи;
планування та проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи;
встановлення групи інвалідності, фіксування причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;
встановлення ступеню втрати професійної працездатності;
внесення до електронної системи охорони здоров’я відомостей про результат проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи.

Передбачається також ліквідувати “медико-соціальну експертизу”, яка проводиться МСЕК, та замінити її “оцінюванням повсякденного функціонування людини” – вид медичної експертизи, що проводиться експертною комісією особі з обмеженнями повсякденного функціонування з метою визначення рівнів порушення структур та функцій оранізму людини, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмеження життєдіяльності.

Законопроєктом передбачається, що держава забезпечує проведення та фінансування оцінювання повсякденного функціонування людини.

Планується ліквідація медико-соціальної експертизи втрати працездатності та стійких обмежень життєдіяльності, а натомість ввести “медичну експертизу з тимчасової непрацездатності”.

Також передбачається доповнення закону “Про охорону здоров’я” статтею 69-1 “Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи”, яка проводиться з метою визначення обмежень, що перешкоджають, або унеможливлюють особі виконувати повсякденну діяльність способом та в об’ємі звичайних для особи і призводить до обмеження життєдіяльності.

Зазначається, що комплексна оцінка буде мати наступні етапи:

оцінювання повсякденного функціонування особи;
оцінювання потреб особи у соціальних послугах, відповідно до закону “Про соціальні послуги”, яке здійснюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім’єю та їхнім найближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб;
оцінювання потреб здобувача освіти в освітній сфері, що включає в себе формування індивідуальної освітньої траєкторії;
оцінювання потреб у сфери зайнятості, що включає в себе визначення рівня працездатності.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та функцій організму.

Оцінювання повсякденного функціонування людини буде складатися з наступних етапів:

виявлення необхідності проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
направлення за потреби на додаткове обстеження;
формування результатів оцінювання повсякденного функціонування особи;
встановлення необхідності проведення інших етапів комплексної оцінки обмежень життєдіяльності;
визначення компенсаторів повсякденного функціонування особи.

Відповідно до законопроєкту, “компенсатори повсякденного функціонування особи” – це сукупність лікарських засобів та медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового чи постійного застосування/використання, що призначаються медичними працівниками або фахівцями з реабілітації.

У разі ухвалення законопроєкту, рішення МСЕКів у період їх роботи залишаються чинними, але їх зможуть передивитися у випадках, визначених Кабміном.

Самі ж МСЕКи продовжать виконувати свої повноваження до утворення та початку діяльності експертних комісій з оцінювання повсякденного функціонування особи у відповідній області, а потім ліквідовуються засновником.

Законопроєкт передбачає, що проводити експертизу будуть в кластерних (багатопрофільні лікарні, які забезпечуватимуть потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювань) та надкластерних (спеціалізуються на рідкісних захворюваннях) лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження.

Також направлення на експертизу буде відбуватися на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи.

Сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Загалом же законопроєкт вносить зміни до 27 законів та кодексів України.

У пояснювальній записці до проєкту закону вказується, що основним завданням є спрощення процесів у встановленні інвалідності за рахунок формалізації відповідних критеріїв і врегулювання процедур; цифровізація проходження експертизи; запровадження прозорих механізмів оскарження; зміна механізму фінансування медико-соціальних експертиз.

У МОЗ сподіваються, що реалізація розпочнеться вже у 2025 році, і на це планують спеціальну бюджетну програму “Забезпечення надання медичних послуг з оцінювання повсякденного функціонування особи”, на яку протягом трьох наступних років необхідно буде по 458 млн 646,5 тис. грн.

Як усе відбувається зараз

Наразі для того, щоб потрапити на МСЕК, необхідно пройти 9 кіл пекла, адже направлення на нього дають уже на ЛКК. Спочатку людині, яка хоче або встановити інвалідність, або ж продовжити групу, необхідно звернутися до сімейного лікаря, щоб пройти діагностику, повне медичне обстеження й лікування. Повне медичне обстеження означає, що людина протягом п’яти днів має здати потрібні аналізи і пройти всіх профільних лікарів, які зроблять висновки про її хворобу.

Після обходу профільних лікарів, який може тривати тижнями, адже запис до них може бути розписаний на місяці вперед, людина знову звертається до сімейного лікаря. Після заповнення купи паперів сімейним лікарем людині необхідно звернутися до ЛКК, і тут – сюрприз: необхідно знову ходити по кабінетах, на що може піти багато часу, щоб отримати завітний підпис від лікаря про проходження профільних спеціалістів.

Зазначимо, що довідки про стан здоров’я від вузьких спеціалістів, результати аналізів та інших обстежень діють місяць, і якщо прийти на МСЕК, наприклад, через півтора місяця, то людину можуть відправити на повторне обстеження.

Уже нібито все, підпис є, висновки лікарів є, але далі необхідно йти на ЛКК, яка першою ухвалює рішення про наявність чи відсутність у людини інвалідності.

Коли всі члени комісії погодять результати обстеження і підпишуть форму 088/о – людину направляють на медико-соціальну експертизу. Експертиза має відбутися протягом п’ятьох робочих днів – відколи ЛКК надіслала направлення пацієнта.

Ця експертиза має не лише підтвердити інвалідність людини, а й на основі обстежень надати їй необхідний план лікування і реабілітації.

Уже на самій МСЕК людині встановлюють, або не встановлюють інвалідність. Групу з інвалідності можуть призначити від 1 до 3 років, або ж пожиттєво. Існують абсурдні випадки, коли людині без кисті руки дають групу з інвалідності на рік, і щороку вона має оббивати пороги лікарень, щоб заново підтвердити відсутність кінцівки. Можливо, у МСЕК логіка така, що кисть за рік відросте?

У МОЗ вказували, що загальною метою реформування медико-соціальної експертизи є визначення потреб людини й максимальне повернення у соціум з можливістю активного життя й працевлаштування.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявляв, що реформа МСЕК передбачає точкові зміни, які спрощують процес проходження МСЕК та повинні запобігати будь-яким маніпуляціям, а також загальна реформа експертизи, яка передбачає зміну медичної та соціальної частини.

В Україні працюють над реформою МСЕК: Ляшко розповів, що зміниться10 жовтня 2024, 17:39 • 15037 переглядiв

Зазначимо, що Верховна Рада зробила крок до точкової реформи МСЕК, ухваливши у першому читанні законопроєкт, який торкається окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема пропонується виключити обов’язок особи проходити медичний огляд у МСЕК та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн).

Законопроєкт Третьякової та Безуглої: ВР планує змінити процедуру проведення МСЕК 16 вересня 2024, 08:59 • 22655 переглядiв

Источник: www.unn.com.ua

No votes yet.

Please wait...