Нова порція оприлюднених «файлів Епштейна» виявила його зацікавленість в українській власності на землю та підозрілі фінансові операції.
Джеффрі Епштейн та особняк у Львові / © Колаж із зображень Getty Images та Google Maps
У розсекречених паперах Міністерства юстиції США про злочинну організацію засудженого за педофілію ділка Джеффрі Епштейна раптово спливло місто Львів. Виявилося, що бізнесмен багато років розробляв план придбання старовинного будинку на Кастелівці.
Про це зазначено в матеріалах, які 31 січня презентувало американське Мін’юст, інформує «BBC News Україна».
Що відомо про будинок у Львові, котрий прагнув придбати Епштейн?
Епштейн, імовірно, обмірковував варіанти інвестування у майно на території України. Спеціально, увагу могли приділити будівлі у Львові за адресою вулиця Бориса Романицького, 24.
У так званих файлах Епштейна є докладна електронна кореспонденція за 2017 рік, присвячена ймовірному придбанню цього львівського об’єкта. Переписка відбувалася між самим підприємцем, Анастасією Сірооченко, фінансистом Майклом Стейном і Джоном Томлінсоном, якого вважають ріелтором.
За інформацією з документів, особняк 2015 року придбала мати Анастасії — Тетяна Сірооченко. Ціна операції склала 128 500 дол., продавцем була громадянка Польщі Ольга Кравчук. Фінансування угоди забезпечила компанія Lviv Enterprises LLC.
В одному з листів Епштейн називав продавчиню «кримінальним елементом» і цікавився, чи не втекла вона з України, оскільки жінка переїхала до Польщі ще до завершення офіційних дій оформлення угоди.
Вілла у Львові на вулиці Бориса Романицького, 24 / © Google Maps
Між бухгалтером і Анастасією Сірооченко виникла суперечка: Стейн не схотів підписувати податкову звітність за 2015 рік через розбіжності у питанні права власності на будівлю. Анастасія наполягала, що саме вона є покупцем і власником об’єкта. Але бухгалтер стверджував, що справжнім власником була її мати, котра згодом «подарувала» будівлю дочці, що одразу спричиняє необхідність сплати податку на дарування.
Після виходу статті громадська діячка і народна депутатка VIII скликання від фракції «Самопоміч», колишня заступниця міністра культури Ірина Подоляк звернулася до редакції. Вона зауважила, що будівля, згадана у файлах Епштейна, насправді має адресу Романицького, 24а, і зараз там працює студія пілатесу.
Будівля на вулиці Бориса Романицького, 24 а, якою, за деякими версіями, насправді цікавився Епштейн у листуванні / © Google Maps
Будиночок 1866 року, який розташований біля вілли, який нібито хотів купити Епштейн. Він на мапі позначений червоним і на ньому знак N. Вілли, збудованої 1894 року, на цьому плані ще немає / © Тетяна Казанцева
Що повідомила власниця особняка?
Журналісти сконтактували з власницею приміщення за адресою Романицького, 24а, де студія пілатесу працює вже понад 15 років. Жінка попросила не розголошувати її прізвище та пояснила, що приміщення є надбудовою над гаражами й не має історичної значущості. За її словами, студія знаходиться там набагато довше, ніж події, описані у файлах Епштейна.
«Якби нас хотіли купити такі люди, ми б про це знали, але ми вперше про це почули зі ЗМІ вчора. Запевняю вас, навряд чи б наше приміщення прагнули придбати такі люди. Мені здається, що все ж йдеться про ту чудову віллу за адресою Романицького 24, у дворі якої ми знаходимося», — зазначила власниця.
Минуле особняка
Про сам особняк розповіла українська дослідниця архітектури Тетяна Казанцева.
«Мальовнича архітектура в стилі історизму. Неоренесанс, повністю типовий для Львова», — описала вона будівлю.
За словами дослідниці, будинок звели 1894 року, а першою власницею була Гощук Катажина (Катерина), вірогідно представниця української сім’ї. Будинок знаходиться у районі Кастелівки — житловій зоні між теперішніми вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Кольберга. Основна забудова району припадає на кінець XIX — початок XX століття, однак вілла на Романицького, 24 була побудована раніше.
Вілла 1894 року побудови, якою цікавився Епштейн у листуванні / © Тетяна Казанцева
Дізнавшись про згадку будівлі у файлах Епштейна, Казанцева планує відкрити архівну справу особняка, щоб детальніше дослідити її минуле.
«Якщо ми заглибимося, наприклад, на 200 років тому, то ми є на березі такого ставка, що зветься Сопків став. Вгорі Кастелівка. Ці будинки зведені на плоскогір’ї, а озеро лежить внизу. І це така рекреаційна зона. І, наскільки мені відомо, цей будинок був станцією для човнів», — розповіла історикиня.
Вона також звернула увагу на архітектурні деталі будівлі.
«З іншого боку, він дуже гарно видно в перспективі вулиці. Ми вже звертали увагу, там нагорі є вежа конусоподібна і куля. І от в цій кулі, каже архітектор Іван Щурко, який вивчав дахи, може зберігатися інформація з будівництва вілли», — зазначила Казанцева.
Історикиня сподівається колись потрапити до підвалу будинку, щоб встановити, чи збереглися там ланцюги та стовпи від колишньої човнової станції. Зараз же, за її словами, у будівлі живуть люди.
Щодо приміщення з адресою 24а, Казанцева додає, що, згідно з планами, воно також зведене у XIX столітті — 1866 року.
Забужко про «особняк Епштейна»
Про історію вілли та згадку у файлах Епштейна написала і українська романістка Оксана Забужко.
«Подейкують, Епстайн перед арештом майже встиг завершити у Львові складну багаторічну угоду з придбання чудового (зараз дещо занедбаного через відсутність господаря) довоєнного будинку на Кастелівці», — йдеться в її повідомленні.
Забужко впевнена, що Епштейн не міг працювати в Україні сам. На її думку, за цим стояли українські зв’язки, пов’язані з Росією, які контролювали «чорне ріелтерство» і торгівлю людьми.
Що відомо про файли Епштейна?
Це мільйони нових матеріалів, пов’язаних із померлим фінансистом і засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Їх оприлюднення стало найбільшою хвилею публікацій від уряду США від моменту ухвалення торік закону, який зобов’язує розкривати такі матеріали.
Загалом відкрито понад 3 млн сторінок документів, 180 тис. зображень і близько 2000 відео — це найбільший масив даних за весь час дії відповідного закону.
Матеріали охоплюють практично всі аспекти життя Епштейна: його перебування у в’язниці, психологічні експертизи, обставини смерті, розслідування щодо Гіслейн Максвелл — спільниці фінансиста, засудженої за торгівлю неповнолітніми, а також листування із впливовими політиками та світовими зірками.
Справa Епштейна вважається одним із найбільших сексуальних скандалів у новітній історії США. Мільярдера звинувачували у створенні багаторічної мережі сексуальної експлуатації неповнолітніх, до якої він залучав дівчат під виглядом «моделей» або «асистенток».
До слова, засновниця української модельної агенції Linea 12 Models Маша Манюк у «Сніданку з 1+1» спростувала причетність до злочинів Епштейна після оприлюднення розсекречених матеріалів Мін’юсту США. У файлах виявили листування 2010 року між нею і французьким агентом Жаном-Люком Брюнелем (соратником Епштейна, заарештованим за зґвалтування) щодо поїздки української моделі до США. Манюк стверджує, що спілкування було цілком професійним і стосувалося стандартних робочих контрактів для американського ринку, а про «інший бік» Брюнеля чи діяльність Епштейна вона нічого не знала.