СПЕЦПРОЄКТ Матеріали з позначкою “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал” чи “Актуально” розміщені на комерційній основі. Редакція може не поділяти цю позицію. Юлія Бабич
Територія України розбудовувалася з давніх-давен. Перші архітектурні споруди сягають часів палеоліту. Про розвинену традицію будівництва свідчать залишки трипільської культури. Київська Русь принесла перші церкви та оборонні споруди, гетьманщина – монастирі та собори, у 19 столітті зводили палаци, театри та банки.
Так, сьогодні в Україні налічують приблизно 140 тисяч нерухомих культурних памʼяток. А як щодо часів незалежності? Що побудували в Україні після її відновлення у 1991 році? Про найвизначнішу архітектуру нашого часу, яка має потенціал стати історичною пам’яткою, 24 Канал розповідає у новому матеріалі проєкту “33 моменти гордості”.
Українцям є чим пишатися! Ми – талановита нація, яка вміє як ревіталізовувати старі простори, так і реалізовувати нові проєкти. Разом з брендом Nemiroff розповідаємо про найвизначніші архітектурні проєкти, які вже сталили культовими.
Nemiroff De luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That’s my spirit!
Пошук нових форм
З відновленням незалежності у 1991 році, в Україні розпочалися фундаментальні зміни, які зачепили усі галузі матеріального виробництва, зокрема будівництво. У той час держава припинила фінансувати реалізацію масового житла, тож вітчизняні архітектори та будівельники почали шукати нові форми та напрями.
Це можна прослідкувати на прикладі на прикладі офісного центру “Київ-Донбас”, зведеного за принципами мінімалізму. Попри те, що проєкт погоджувався наприкінці 80-х років XX століття, завершили його вдалося лише у 1996 році. Цікаво, що на час закінчення будівництва оригінальну цеглу, яку можна побачити на нижніх поверхах, вже не виробляли. Відтак команда була змушена шукати альтернативу.
Крім того, під час будівництва використовували багато сучасних матеріалів, наприклад, гіпсокартон. Колони будівлі були виготовлені з нержавіючої сталі.
Офіс-центр “Київ-Донбас” / Фото Wikimedia
Утім, не весь постмодернізм був таким же стриманим та пластичним як “Київ-Донбас”. Через відсутність належної бази, напрямок, що прийшов зі Заходу, був неправильно інтерпретовний тогочасною генерацією архітекторів. Як наслідок – в Україні з’являються псевдоісторичні архітектурні об’єкти. Прикладом є перебудова району Воздвиженка в Києві. Проєкт завершували без інвесторів, а коли все було готово, виявилося, що у ЖК відсутні комунікації, а високий рівень ґрунтових вод призводить до сирості у приміщеннях.
Дещо пізніше – в Україні починає розвиватися ідея контекстуальної архітектури, яка вписується в контекст середовища. Спершу такі концепти “завезли” до нас іноземці. Так, архітектор Ханс ван Бек у співпраці з українською командою Garazd Architects створив сучасне та інтегроване у забудову Контрактової площі приміщення посольства Королівства Нідерланди. А команда німецького архітектурного бюро Martini + Grossmann Architekten реалізувала у столиці функціональну будівлю посольства Німеччини, яка стала медіатором між ранньоукраїнським постмодернізмом і сучасною архітектурою.
Будівля канцелярії Посольства Німеччини / Фото Посольство Німеччини
Водночас в українських містах стає все більше хмарочосів. Очевидно, що першим підхоплює тренд густозаселений Київ. Згодом багатоповерхові споруди починають зводити в інших мегаполісах країни. Одним з найуспішніших таких об’єктів став житловий комплекс “Башти” у Дніпрі – 30-поверхові житлові хмарочоси-близнюки стали частиною архітектурного ансамблю “Крутогірний” та отримали статус найвищих поза межами Києва.
Закладання фундаменту розпочалося ще у 1999 році / Фото Macos. Ms
Разом з розбудовою міст тривало створення місць відпочинку. Одним з найграндіозніших проєктів середини 2000-х став готель “Ріксос-Прикарпаття” у Трускавці. Для створення 14-поверхового готелю було залучено 50 мільйонів доларів. Це була рекордна на той час сума. Зводили готель 60 українських та турецьких компаній. А у 2010 році споруда була відзначена Державною премією в галузі архітектури.
Акцент на стадіони
Україна 2010-х років перебувала у футбольній лихоманці. До Євро-2012 готувалися усі. Чимало роботи довелося проробити українським архітектурним та будівельним компаніям.
Наймасштабнішим проєктом того часу стала реконструкція НСК “Олімпійський” у Києві. Його головною родзинкою став дах із 640 “парасольок”, який зміг закрити трибуни від дощу, не перешкоджаючи при цьому проникненню сонця. Впізнаваності споруді додає і мембранне покриття з ліхтарями.
Важко повірити, що занедбана сьогодні “Донбас Арена” була справжнім архітектурним діамантом у 2009 році. Тоді, під час відкриття, вся Європа була вражена масштабами об’єкта. Повне засклення фасаду, спеціальні нахили, підсвітка, завдяки якій стадіон сяяв у темну пору доби…
“Донбас Арена” / ФК “Шахтар”
На жаль, 10 років російської окупації не минули безслідно. І сьогодні величний стадіон більше нагадує привида. Однак після повернення Донецька додому “Донбас Арена” має всі шанси стати легендарною історичною пам’яткою, що пережила максимально складний для країни час.
До речі. Один з найдорожчих об’єктів, збудованих до Євро-2012, – Донецький аеропорт, став епіцентром бойових дій. Після деокупації міста це місце може стати своєрідним меморіалом для наступних поколінь.
Третій найдорожчий стадіон в історії України – “Арена Львів”. Навколо спортивної споруди передбачено висадження декількох тисяч рослин – дерев. А сам стадіон є “зеленим”. Спеціальна система поливу газону стадіону також орієнтована на гармонійне поєднання з навколишнім середовищем: два басейни біля стадіону збирають дощову воду для подальшого використання.
Нова українська архітектура
Одним з найсуперечливіших проєктів України став театр на Подолі. Нове приміщення, що офіційно завершили у 2016 році, кияни критикували за сучасність, яка вибивається зі загального стилю Андріївського узвозу. А у соцмережах будівлю називали “саркофагом”.
Насправді ж дискусія навколо будівництва показала, наскільки сильно українці не готові змінювати свої смаки та переконання. І те, що театр таки збудували, стало переломним моментом: стереотипи почали ламатися, а мислення людей – розширюватися.
Театр на Подолі / Фото Wikipedia
Водночас театр отримав позитивні відгуки від професійного середовища, а у 2019 році його номінували на архітектурну премію Mies van der Rohe Award.
Наступним нетиповим проєктом став Центр імені Митрополита Андрея Шептицького. Мультифункціональну будівлю відкрили у 2017 році. Подія була присвячена 25-річчю Українського католицького університету. Сьогодні тут функціонують аудиторії для навчання, публічний простір, бібліотека.
Центр Шептицького став місцем зустрічі, навчання та зародження ідей / Фото УКУ
Як і театр на Подолі, колегіум змінив уявлення українців. Цього разу – про освітні заклади. Центр Шептицького – про відкритість. І саме цей термін характеризую будівлю якнайкраще. Це передано і у плануванні, і у зв‘язку з навколишнім середовищем, і у безбар’єрності.
ЖК з офісними й торговельними приміщеннями Heirloom – це ще один приклад продуманої архітектури. Компанії Drozdov & Partners вдалося інтегрувати сучасну будівлю в історичну частину міста. Сам будинок складається з двох частин: вища призначена для проживання (тут розміщено 7 квартир), нижча – для торговельних приміщень та офісів.
Heirloom у Харкові / Фото Drozdov & Partners
Фасад з червоної цегли є відсилкою до індустріального Харкова, HPL-панелі під дерево допомагають створити більш сучасний образ міста. Це не лише має красивий вигляд, але й високу функціональність. А сам проєкт є одним із найбільш впізнаваною сучасною архітектурою Харкова.
Окремо варто відзначити, що українці активно ревіталізовують та реконструюють старі будівлі. Один з наймасштабніших таких проєктів розташований в Івано-Франківську. Йдеться про “Промприлад.Реновація”. Це імпактоорієнтована громадська платформа, яка стрімко перетворилася з закинутого заводу на сучасний простір, що працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти.
Сьогодні центр забезпечує робоче середовище зі зручними офісами, лабораторіями зі спеціалізованим обладнанням, коворкінг-зонами та подієвим майданчиком для навчання і розвитку. А інвестором проєкту може стати кожен.
Сьогодні центр забезпечує робоче середовище зі зручними лабораторіями / Фото Promprylad.Renovation
Не менш грандіозний проєкт, відзначений низкою нагород, створили у Харкові. Тут простір колишнього виставкового центру, який отримав назву Unit Factory, поділений на дві функціональні зони: ІТ-школу та сучасний коворкінг, що розташований на двох поверхах. Також у будівлі обладнанні кімнати для переговорів, сучасний конференц-зал, лаунж-зони, кухня та душові. Цікаво, що офіси першого поверху частково реалізовані з морських контейнерів.
Unit Factory / Фото UPD
Знаковою для столиці та України стала реновація території колишнього заводу Арсенал та реконструкція Арсенальної площі. Колись закрита територія заводу стала привітним відкритим простором, а історичні корпуси – пристосовувалися до потреб сучасного суспільства.
На території колишнього промислового району виріс і львівський артпростір Jam Factory Art Center. Ревіталізована будівля має багату історію. У другій половині XIX тут розташовувалася фабрика з виготовлення алкоголю, а у радянські часи тут облаштували цех з переробки овочів та фруктів. Звідси й з’явилась назва “Фабрика повидла”.
Новий вигляд старої фабрики / Фото Jam Factory Art Center
Зараз колишня фабрика отримала нову ідентичність. Після багаторічної роботи величезна команда добилася ідеального результату. Сьогодні цей трансформований простір вміщує сучасну культуру.
Ця підбірка лише невелика частина проєктів, якими ми можемо пишатися. І це – тільки початок. Надалі ми зможемо створити ще більше визначних споруд, житлових комплексів та громадських місць, які стануть нашими символами незалежності, свободи, а також любові до наших міст та їхніх мешканців.
Источник: www.24tv.ua
