Масштабний обмін ув’язненими між Росією та Заходом: що відомо про звільнених та які мотиви Росії Софія Рожик
Що відомо про масштабний обмін ув’язненими між Росією та Заходом / Колаж 24 Каналу
У Туреччині 1 серпня відбувся наймасштабніший обмін ув’язненими з часів холодної війни між Росією та Заходом. З російських в’язниць повернулися щонайменше 10 російських політв’язнів, 2 американців, звинувачених у шпигунстві, та засуджений до страти у Білорусі громадянин Німеччини.
- 1 Кого звільнила Росія
- 2 Кого віддав Захід у межах обміну
- 3 Як відреагували у західних країнах на обмін
- 4 Чому Росія була зацікавлена в обміні полоненими зі США
- 5 Скільки політв’язнів досі утримує Росія
Напередодні обміну стало відомо, що із російських в’язниць за 2 дні зникли 6 політв’язнів. Їхні адвокати стверджували, що це схоже на підготовку до обміну, але й не відкидали інших варіантів. У більшості випадків причини та напрямки етапування були невідомі. Правозахисники зниклих також зауважували, що не пам’ятають подібних випадків, щоб одночасно етапували таку кількість політв’язнів.
Уже наступного дня, 1 серпня, у західних ЗМІ почала з’являтися інформація про звільнення деяких бранців Кремля. Згодом це підтвердив президент США Джо Байден. Власне, у межах цього обміну Росія віддала Європі журналістів та культурних діячів, а натомість отримала кілерів та шпигунів.
У США додали, що цей обмін ніяк не пов’язаний із переговорами щодо війни в Україні.
Все, що відомо про масштабний обмін між Росією та Заходом, читайте у матеріалі 24 Каналу.
Кого звільнила Росія
Серед звільнених з російських в’язниць як росіяни, так і громадяни США та Німеччини.
На волі опинилися:
- Ілля Яшин. Засуджений до 8 з половиною років за “фейки” про армію;
- Володимир Кара-Мурза. Отримав 25 років за звинуваченням у держзраді;
- Алсу Курмашева. Журналістка “Радіо Свобода”, засуджена за відмову повідомити про статус “іноагента”;
- Андрій Пивоваров. Колишній глава “Открытой России”, обвинувачений за діяльність небажаної організації;
- Олег Орлов. Правозахисник, голова “Меморіалу”;
- Олександра Скочиленко. Затримана за антивоєнні акції;
- Лілія Чанишева. Колишня очільниця уфимського штабу Навального;
- Ксенія Фадєєва. Колишня голова штабу Навального в Томську;
- Ріко Крігер. Колишній співробітник німецького Червоного Хреста, який був засуджений до смертної кари у Білорусі, але згодом “помилуваний” Лукашенком.
- Кевін Лік. Наймолодший політв’язень, засуджений за “держзраду”;
- Демурі Воронін. Політолог, фігурант справи Івана Сафронова;
- Вадим Останін. Колишній голова барнаульського штабу Навального;
- Патрік Шьобель. Німецький громадянин, затриманий за володіння марихуаною;
- Пол Вілан. Колишній морпіх, засуджений за шпигунство;
- Герман Мойжес. Юрист, ідеолог велоруху.
Це дуже хороший день. Сьогодні ми повертаємо додому Пола, Евана, Алсу, Володимира – трьох громадян США, а також одного постійного резидента США. Російська влада заарештувала їх, засудила на фейкових судах і відправила на тривалі терміни до в’язниць без будь-яких законних підстав. Жодних,
– заявив президент США Джо Байден.
Він також наголосив, що влада Росії засудила, зокрема чотирьох західних діячів, на фейкових судах, і вони відправилися до в’язниць на тривалі терміни без будь-яких законних підстав.
Кого віддав Захід у межах обміну
У межах обміну Росії повернули найманого вбивцю, шпигунів, хакерів тощо. Зокрема, у списку звільнених злочинців є:
- Артем і Анна Дульцеви. Проживали в Словенії під вигаданими іменами Людвіга Гіша та Марії Рози Майєр Муньос. Затримані в Любляні. Можливо, є нелегалами ГРУ.
- Павло Рубцов. Агент ГРУ, видавав себе за іспанського журналіста Пабло Гонсалеса. Затриманий на польсько-українському кордоні. Звинувачений у шпигунстві на користь Росії.
- Роман Селезньов. Російський хакер, засуджений у США до 27 років тюремного ув’язнення за шахрайство з використанням комп’ютерних технологій і крадіжку персональних даних.
- Владислав Клюшин. Визнаний винним в інсайдерській торгівлі Бостонським судом у США. Засуджений до 9 років ув’язнення.
- Михайло Мікушин. У травні 2022 року суд у Норвегії висунув йому обвинувачення в шпигунстві.
- Вадим Конощенок. Один з учасників контрабандистської мережі “Сернія”, яка нелегально вивозила високотехнологічне обладнання із США та через країни ЄС постачала його російським державним компаніям.
За усіма цими людьми однозначно стоїть ФСБ або інші російські силові структури.
Росія зізналася в злочинах, визнала зацікавленість у цих людях, показала, що має безпосереднє відношення до тих вбивств, які відбувалися за кордоном,
– підкреслив політолог Ігор Рейтерович.
Прибули злочинці до Росії увечері 1 серпня. Їх зустріли у московському аеропорту із червоною доріжкою. Побачити своїх посіпак прийшла мало не вся кремлівська еліта. Серед них був, звісно, сам російський диктатор Владімір Путін. Він з обіймами зустрів кілера Красікова.
Як відреагували у західних країнах на обмін
Німецькі слідчі заявили, що вони вкрай незадоволені передачею засудженого до довічного ув’язнення Красікова за вбивство громадянина Грузії в Берліні. Там це називають “надмірною поступливістю щодо Путіна”.
Німецький уряд не прийняв це рішення з легкістю. Зацікавленість держави у виконанні тюремного покарання засудженого злочинця була нівельована свободою, фізичним добробутом і – в деяких випадках – життям невинних людей, ув’язнених в Росії, а також тих, хто був несправедливо ув’язнений з політичних мотивів,
– вказав речник німецького уряду Штеффен Гебештрайт.
У США ж вважають обмін успішним. Президент США Байден заявив, що відчуває “задоволення” через повернення американців додому. Водночас він залишив послання Путіну одним словом.
Зупинись (Stop англійською – 24 Канал),
– сказав Байден.
Віцепрезидентка Гарріс також зауважила, що цей успішний обмін ув’язненими – це “сила дипломатії”. Вона назвала цей день “неймовірним”.
Чому Росія була зацікавлена в обміні полоненими зі США
Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж зауважив, що до обміну було залучено низка відомств з різних країн. Вони є невипадковими та до них готуються упродовж багатьох місяців.
Над обміном працювали розвідки США, Німеччини, Польщі, Словенії, також була низка посередників.
До слова таку кількість осіб обміняли вперше з часів “холодної війни”. Раніше йшлося лише про одного – двох громадян. Росія прагнула повернути своїх розвідників та агентуру, тобто “надкритичних людей”.
Це була особиста позиція Путіна, щоб повернути Вадима Краснікова й так показати, що він своїх не кидає. Щодо інших осіб так само. Йому було важливо показати визволення цих людей, щоб підійняти свій престиж,
– зауважив екскерівник Служби зовнішньої розвідки.
Він також додав, що Росія пішла на обмін, адже згодом зможе використати своїх звільнених посіпак у пропагандистських цілях.
Скільки політв’язнів досі утримує Росія
За інформацією російських правозахисників, Кремль продовжує утримувати за ґратами приблизно 1300 політв’язнів.
Сьогодні політичних в’язнів у Росії поменшало. Коли кількість несправедливо ув’язнених людей скорочується, це завжди хороша новина. Цьому можна і треба радіти, хоч би як було важко в іншому. Про важке говорити також важливо,
– заявили російські правозахисники.
Вони зауважили, що цей обмін свідчить про нелюдську практику Росії – брати людей у заручники, щоб згодом їх обміняти на конкретних ув’язнених.
За словами адвокатів, боротьба із репресіями, свавіллям силовиків і корумпованою системою в Росії все ще триває.
Источник: www.24tv.ua
