Валерия Городинская
- 1 Як Росія чинила тиск на Європу газом?
- 2 Які обмеження вказані у постанові про російський газ?
- 3 Який вплив це вплине на Росію?
- 4 Які держави можуть замінити російський газ для ЄС?
- 1 Як Росія чинила тиск на Європу газом?
- 2 Які обмеження вказані у постанові про російський газ?
- 3 Який вплив це вплине на Росію?
- 4 Які держави можуть замінити російський газ для ЄС?
Европейский Союз официально начинает процесс полного відмови від російського газу, який ще кілька років тому був важливим енергоресурсом для об’єднання. 26 січня країни ухвалили рішення про поступове припинення використання трубопровідного та зрідженого газу.
Незважаючи на те, що за роки повномасштабної війни частка постачання газу з Росії до ЄС зменшилася, вона все ще перебуває на певному рівні. Цим кроком Європа остаточно прагне позбутися залежності від російських енергоносіїв.
Для Росії ж це рішення спричинить подальше обмеження доступу до одного з найбільш прибуткових ринків збуту.
24 Канал з’ясував, що передбачає постанову про відмову від російського газу, коли Європа остаточно припинить імпорт за короткостроковими та довгостроковими контрактами, і як це позначиться на Росії.
Як Росія чинила тиск на Європу газом?
Як розповів для 24 Каналу експерт у галузі енергетики Ігор Стукаленко, ще 2022 року, після того, як Росія вторглася в Україну повномасштабно, Європа почала розробляти план RePowerEU.
Зверніть увагу! Стратегічна частина плану RePowerEU полягала якраз у тому, щоб зупинити імпорт російського палива, зокрема газу.
У той період загалом становище з постачанням газу було скрутне, зокрема через те, що росіяни чинили тиск на європейський ринок.
Игорь Стукаленко
Керівник енергетичних програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”, старший науковий співробітник
Зокрема, сталося тиск “Північним потоком”, коли росіяни вимагали оплату за газ від європейців, а потім почали урізати постачання. У результаті вони повністю перекрили “Північний потік”, а потім на ньому стався вибух.
Зауважте! Вибухи на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” сталися 26 вересня 2022 року, що призвело до масштабних витоків газу. До речі, “Північний потік – 2” так і не було введено в експлуатацію, адже його зведення завершилося лише 2021 року, а згодом Росія розпочала вторгнення в Україну.
Після цих подій російський газ все ще продовжував надходити до європейських країн, незважаючи на припинення поставок північними трубопроводами “Північний потік” та Ямал – Європа.
- Тому постачання мережевого газу (магістрального) тривало двома маршрутами: українським та турецьким. Ці постачання були приблизно на наступних рівнях: транзитом через Україну проходило десь у середньому до 50 мільйонів кубометрів газу на добу, через Туреччину так само.
- Втім, на початку 2025 року Україна завершила транзитний контракт з “Газпромом”. Натомість через “Турецький потік”, а саме через пункт перетину кордону між Туреччиною та Болгарією, лише за вчора (26 січня – 24 Канал) надійшло 56 мільйонів кубічних метрів на добу, каже Стукаленко.
Ситуація з російським ЗПГ зовсім інша, адже постачання цього газу до Європи не тільки не припинилося, вони ще й розвивалося з 2022 року.
Були різні причини, зокрема, будівництво заводів з виробництва зрідженого газу на Ямалі, де була частка європейських компаній. На сьогодні поставки ЗПГ продовжуються,
– добавляет господин Игорь.
За словами експерта, Євросоюзу довгий час не вдавалося ухвалити чіткий план із заборони російського газу. І одна з причин – позиція Угорщини та Словаччини. Вони аргументували та аргументують досі це безпекою країни, а тому блокували остаточне ухвалення плану.
Наразі відомо, що Угорщина та Словаччина планують оскаржити в суді рішення ЄС про відмову від російських енергоносіїв. Зокрема, Петер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини, назвав регламент “масштабним юридичним шахрайством”.
Єврокомісія ж визнала право Угорщини та Словаччини на судове оскарження, проте поки що там сподіваються вирішити питання шляхом обговорення.
Які обмеження вказані у постанові про російський газ?
Як додає Стукаленко, ще у грудні 2025 року в Європейській раді вдалося досягти певного компромісу. Йдеться про так звану програму поступового скорочення імпорту російського газу:
- Перша заборона стосується нових контрактів щодо постачання. Є певна кількість контрактів, які ще діють на сьогодні, але нових не укладатимуть. Дедлайн – 1 січня 2026 року.
- Другий стосується ЗПГ. Є два види контрактів: довготривалі та короткострокові. Короткострокові забороняють укладати вже з 25 квітня цього року.
- Третій – довгострокові контракти щодо ЗПГ. До 1 січня 2027 року припиняється дія таких контрактів.
- Четверте стосується магістрального газу – до 17 червня має закінчитися укладання нових короткострокових контрактів. Щодо довгострокових – до 30 вересня 2027 року.
Єдине, що за цими контрактами є примітка про можливе перенесення дати, але не пізніше 1 листопада 2027 року. Думаю, що така примітка стосується таких країн, як Угорщина, насамперед,
– Додає експерт.
Крім того, у регламенті збережено пункт про зупинення, що дає можливість Європейській комісії призупинити дію рішення до чотирьох тижнів у разі раптових подій, наприклад, загрози енергопостачання.
Також до 1 березня 2026 року держави ЄС зобов’язані підготувати національні плани диверсифікації газових постачань та визначити можливі труднощі із заміщенням російського газу.
Таким чином, як зазначає для 24 Каналу економіст Олег Гетьман, діючими до певного періоду будуть лише старі контракти щодо постачання російського газу, а нові не укладатимуться.
Олег Гетман
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи
Цікаво, що ціни на газ після припинення контрактів не підскочать вгору. Справа в тому, що з 2022 по 2025 рік європейці майже відмовилися від російського газу. Наприклад, раніше обсяги трубопровідного російського газу були понад 100 мільярдів кубометрів на рік, а зараз лише 18 кубометрів.
- Нагадуємо, 27 держав – членів ЄС офіційно ухвалили постанову про поступове припинення імпорту російського газу з трубопроводів та зрідженого природного газу до ЄС, пишуть у прес-службі Ради Євросоюзу. Нові правила також включають заходи щодо ефективного моніторингу та диверсифікації енергопостачання.
- За порушення правил у регламенті передбачено санкції: для фізичних осіб – штраф не менше ніж 2,5 мільйона євро; для компаній – штраф не менше €40 мільйонів євро, або не менше ніж 3,5% від загального річного світового обороту компанії, або 300% від оціненого обороту відповідної транзакції.
Каким будет влияние на Россию?
Стукаленко заявляє, що за нинішніх умов російський газ становить від 12 до 13% у загальному пакеті імпорту Європи. Раніше її частка могла становити навіть до 50%.
Незважаючи на це, Європа досі платить Росії чималі кошти за газ:
- За даними звіту CREA за грудень 2025 року, Угорщина стала найбільшим імпортером ЄС, придбавши російське викопне паливо на суму 337 мільйонів євро, з яких трубопровідного газу – на 207 мільйонів євро.
- У звіті йдеться про те, що ЄС залишається найбільшим покупцем ЗПГ Росії, забезпечуючи реалізацію майже половини (49%) загального обсягу її експорту. По трубопровідному газу ЄС також лідирував серед покупців, імпортуючи 35% трубопровідного газу Росії.
- А якщо взяти 5 найбільших імпортерів російського викопного палива разом з ЄС, то вони разом заплатили в грудні Росії 1,4 мільярда євро.
- Однак у 2024 році Європейський Союз заплатив Росії приблизно 21,6 – 23 мільярди євро за імпорт енергоносіїв, зокрема газу та нафти. А у першій половині 2025 року ЄС імпортував російських енергоресурсів, включаючи трубопровідний газ та ЗПГ, на понад 11,4 мільярда євро, писав Reuters.
Гетьман розповідає, що саме Угорщина та Словаччина зараз отримують газ із Росії через “Турецький потік” – єдиний трубопровід, який досі транзитом постачає газ до Європи.
- На рік це 18 мільярдів кубометрів, тобто орієнтовно 5 мільярдів євро, які сплачують ці країни Росії.
- Крім того, росіяни продають обсяг ЗПГ Європі орієнтовно на 7 мільярдів євро на рік.
- Тому заборона цих двох ресурсів коштуватиме російському бюджету приблизно 12 мільярдів євро.
Це буде досить відчутно, особливо на тлі того, що зараз росіяни мають величезний дефіцит бюджету, каже пан Олег. А ще додається різкий спад цін на світову нафту: російська марка нафти Urals на 15 – 20 доларів за барель дешевша, ніж міжнародна еталонна марка нафти Brent.
Торік через спад ціни на нафту російський бюджет мав дефіцит близько 5 трильйонів рублів, і цього року дефіцит буде таким самим.
Тобто ще більше дефіциту, ще більше кредитів на внутрішньому ринку під великі відсотки, а також друкування рублів, що призведе до девальвації нацвалюти, очікується вже цього року в Росії,
– добавляет Олег Гетман.
Які країни можуть замінити російський газ для ЄС?
Стукаленко додає, що після заборони на російський газ для ЄС важливими шляхами постачання залишається трубопровідний газ із Норвегії. Крім того, це ще й пункт з’єднання між Африкою та Європою, через який іде імпорт газу з Алжиру.
Залишається важливим південний коридор постачання, зокрема газ з Азербайджану, якому, до речі, надаються певні преференції у регламенті про заборону російського газу,
– отметил господин Игорь.
- Цікаво, що у документі навіть окремо прописано щодо митного оформлення та подання декларацій про походження газу, щоб не пропускати до ЄС російський газ під виглядом якогось іншого.
- Справа в тому, що частина газу з Азербайджану йде через Туреччину. Зважаючи на те, що в Туреччині є чимало джерел надходження ресурсу, Європа хоче перестрахуватися, щоб через пункт передачі до них не потрапляв російський газ.
Однак постачальників ЗПГ є чимало, а основний для Європи – американський ЗПГ. Крім того, ринок ЗПГ схожий на ринок нафти. І те, що зараз виробляється, вже більше, ніж те, що споживається.
Кроме того, инфраструктура СПГ в Европе довольно существенная – практически все побережье Средиземного моря, Северного моря, Балтийского моря, а также Атлантического океана,
– підсумував енергетичний експерт.
Позитивно налаштований із цього приводу і Гетьман, який наголошує на тому, що Європі вдалося диверсифікувати свої поставки.
Ті обсяги, що залишилися, – це менше ніж 10% від обсягів, які ЄС споживає того чи іншого газу. Тому замінити цей обсяг не важко, і зробити це можна протягом року,
– говорит Гетман.
Як і Стукаленко, Гетьман говорить про американський ЗПГ, майже половину споживання якого США постачають до Європи. Також постачальниками ЗПГ до Європи є окремі країни Аравійського півострова та Африки.
Читають зараз:Отопити Троєщину генераторами неможливо, – Бахматов розповів, що ТЕЦ-6 перестала видавати тепло