Чи може Європа засікти запуск “Горішника”, і як їй допомагає в цьому американська РЛС AN/FPS-132 Сергій Попович
- Європейські держави залежать від Сполучених Штатів у питаннях виявлення стартів балістичних ракет завдяки системі AN/FPS-132, розташованій у Великій Британії, та мережі супутників SBIRS.
- Європейські країни прагнуть розвитку власних систем завчасного оповіщення, проте стикаються з технічними та організаційними перешкодами.
AN/FPS-132 / Raytheon
У Європи відсутня своя розвинена мережа супутників чи радіолокаційних станцій для фіксації стартів БРСД “Ліщина” або 9М729 “Новатор”. Проте у цьому питанні Європа може покладатися на США.
Європейському континенту у цьому сприяє американська система AN/FPS-132, що у Британії, і мережу супутників SBIRS. Про це повідомляє Defence Express, посилаючись на публікацію в Military Balance Blog від авторитетного IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень).
Як США стали єдиним постачальником систем завчасного виявлення?
Росія вже двічі використовувала балістичну ракету середньої дальності “Горішник” для завдання ударів по території України – у листопаді 2024 року та січні 2026 року. До того ж, противник регулярно запускає крилаті ракети 9М729 “Новатор” із комплексу “Іскандер-М1” з української інфраструктури. У зв’язку з цим виникає питання про здатність Європи виявляти подібні пуски за допомогою супутників і місцезнаходження американської радіолокаційної станції AN/FPS-132 у Сполученому Королівстві.
Експерти наголошують, що на даний момент найширші можливості щодо завчасного виявлення ракет є у США. Їх система SEWS включає мережу супутників SBIRS, здатних відстежувати старти по інфрачервоному сліду, а роботу супутників доповнює РЛС AN/FPS-132 на авіабазі Fylingdales у Великобританії. Ця станція, введена в дію ще в 1963 році і пройшла кілька етапів модернізації, може одночасно спостерігати за сотнями об’єктів на відстані до 5600 кілометрів і є частиною американської системи BMEWS (Ballistic Missile Early Warning System), яка відстежує міжконтинентальні балістичні ракети через Північний полюс.
Європейські держави, які входять до НАТО, намагаються нарощувати власні можливості раннього попередження, проте стикаються із труднощами. Франція в 1990-х роках запустила проект Spirale – на орбіту було виведено двох демонстраційних супутників, але подальшого розвитку проект не отримав. Німеччина з 2025 року веде роботу над наносупутником ERNST 12 U, який минулого року пройшов тестування сенсорного комплексу та каналу передачі даних у X-діапазоні, проте поки що залишається скоріше демонстратором технологій. ЄС у 2019 році ініціював проект TWISTER для створення мережі супутників раннього виявлення пусків ракет, але практичної реалізації досі немає.
Висновок: на сьогоднішній день Європа не має незалежної від США системи для оперативного виявлення стартів балістичних ракет, що створює значні ризики для безпеки континенту, особливо на тлі пусків “Горішника” та 9М729 “Новатор”.
Каков запас ракет “Орешник” у России?
-
На даний момент Росія має в своєму розпорядженні всього 3 – 4 ракети типу “Горішник”. Російське міністерство оборони планує у 2026 році розпочати серійне виробництво “Горішника” і випускати не менше 5 ракет на рік.
-
Бойова ефективність цієї ракети, як зазначає перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський, є сумнівною, оскільки вона створена на застарілих технологіях і потребує постійного технічного обслуговування та усунення несправностей.
Читають зараз: На Київщині пролунали вибухи: працює ППО