Політики застосовують SLAPP-атаки проти журналістів: Україна має рік, щоб вирішити це питання Анастасія КолесниковаГоловні тези
- В Україні все частіше застосовуються SLAPP-позови для тиску на журналістів.
- До 2027 року Україна має запровадити анти-SLAPP законодавство відповідно до норм ЄС, яке дозволить оперативно відсівати позови, що зловживають, і забезпечить відшкодування збитків постраждалим від подібних атак.li>
До 2027 года Украина должна внедрить анти-SLAPP законодательство / Коллаж 24 Канала
Українські політики все частіше використовують судові інстанції не для захисту честі, а як спосіб тиску на журналістів, редакції та громадських діячів. Найбільш поширені методи – “потрібний” суд, затягування процесів та спочатку завищені суми позовних вимог.
Навіть за мінімальних шансів на перемогу у справі, сам процес стає покаранням: роки судових розглядів, витрати на адвокатів та судові витрати змушують медіа думати не про якість матеріалів, а про доцільність написання взагалі. Це призводить до самоцензури, повідомляє 24 Канал із посиланням на “Голка”.
Як недоброзичливці застосовують позови для тиску на медіа?
Подібний тип тиску називається SLAPP-позови – це судові справи, мета яких не перемогти, а залякати та виснажити ресурси опонента.
У ЄС уже функціонують механізми протидії таким позовам, і міжнародні партнери наполягають, щоби аналогічні норми з’явилися і в Україні.
У грудні в Україні розпочала роботу група, яка розробляє законодавчі зміни проти SLAPP-атак. Очікується, що відповідний законопроект можуть подати на початку 2026 року. Водночас, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин визнає: підтримка в Раді буде складною, оскільки частина депутатів сама вдається до таких позовів проти медіа.
Одним із найвідоміших прикладів SLAPP-практики стали судові кампанії, ініційовані колишнім високопосадовцем часів Януковича Андрієм Портновим. Зокрема, він намагався змусити рух ЧЕСНО виключити його з Реєстру зрадників і навмисно залучив НАЗК як співвідповідач, щоб змінити підсудність та перенести справу до Печерського суду. Саме цей суд неодноразово виносив рішення на його користь у суперечках із журналістами та розслідувальними проектами.
Ще одна характерна ознака SLAPP – фінансовий тиск. У справах Портнова йшлося про сотні тисяч гривень компенсацій за юридичну допомогу, а в інших випадках суми моральної шкоди сягали сотень тисяч і навіть мільйонів гривень.
Наприклад, з головного редактора “Волинь Online” Мар’яни Метельської намагалися стягнути 750 тисяч гривень після публікації розслідування про ділові зв’язки компаній “Техноторг” із Росією та Білоруссю.
Ще одна схема – подання кількох позовів поспіль від різних осіб. Так чинила родина Гладковських у справах проти Bihus.Info: після програшу сина з позовом звернувся батько, додавши вимогу про два мільйони гривень моральної шкоди. Навіть коли такі вимоги не задовольняють, сам процес створює фінансові перепони для подальшого оскарження – лише апеляційний збір може сягати десятків тисяч гривень.
Додатковим інструментом тиску стає затягування розгляду справ. Процеси можуть затягуватися на роки через зміну суддів, велику кількість клопотань, експертиз та навмисне порушення процесуальних правил.
SLAPP-атаки не обмежуються судовими інстанціями. У деяких випадках використовуються рішення чи висновки різних комісій та “репутаційних” структур, які потім стають аргументами в суді або частиною інформаційних кампаній проти журналістів.
До 2027 року Україна зобов’язана запровадити анти-SLAPP законодавство відповідно до норм ЄС. Йдеться про зміни до процесуальних кодексів, які дозволять судам оперативно відсівати позови, що явно зловживають. Ключовий принцип – у справах, що стосуються суспільного інтересу, саме позивач має доводити обґрунтованість своїх претензій. Певна практика вже формується у Верховному Суді.
Зокрема, у 2025 році суд відмовив у відкритті проваджень за позовами народних депутатів Ігоря Фріса та Олександра Горобця до регіональних медіа, визнавши ці справи незначними. Майбутній закон також має передбачати компенсації для журналістів та активістів, які постраждали від SLAPP-атак.
У парламенті визнають: ухвалити анти-SLAPP закон буде непросто, але без цього говорити про реальний захист свободи слова та європейської інтеграції неможливо.
Последние новости о противостоянии политиков и медиа
- Дональд Трамп погрожував подати позов проти ВВС на 1 мільярд доларів через редагування його промови. Після звинувачень у упередженості гендиректор ВВС та керівник відділу новин звільнилися, визнавши помилки в роботі організації.
- Проректор Львівського університету Володимир Качмар відкликав позов проти 24 каналу. Суд припинив справу. Він судився через публікацію про можливі домагання, в якій колишня студентка публічно звинуватила його в неналежній поведінці.
- Bihus.Info виграли суд проти мережі заправок “БРСМ Нафта”. Голосіївський районний суд Києва повністю скасував усі претензії. Позов проти журналістів подали ТОВ “БРСМ Нафта” та ТОВ “Євро Смарт Пауер” після виходу розслідування про тіньове фінансування “Партії Шарію” восени 2020 року.
Читають зараз:Дає право Трампу на анексію Гренландії: до Конгресу США внесли скандальний законопроект