Задля створення водосховищ радянська влада пожертвувала долями людей / Колаж 24 Каналу, фото Texty і Довженко-центр
Журналісти Texty.org.ua реконструювали вигляд річища Дніпра до того, як там було збудовано каскад водосховищ. Вони звернули увагу, що під час будування цих споруд було затоплено 232 населені пункти.
Це не перша реконструкція, пов’язана з дніпровськими водосховищами. Раніше Texty.org.ua показали унікальні карти козацького Великого Лугу до побудови Каховської ГЕС.
Заради споруд під водою поховали численні села
Під час створення дніпровського каскаду гідроелектростанцій дев’ять десятих річища Дніпра були зарегульовані шістьма водосховищами – Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам’янським, Дніпровським і Каховським, яке було знищене російськими військовими у 2023 році. Під час створення цих водосховищ радянська влада затопила 232 населені пункти, вказано в матеріалі.
На тлі розлогих плям сучасних водосховищ на нашій карті проступила історична “інфраструктура” старого Дніпра з його численними рукавами, старицями, озерами, заплавами, косами, островами і плавнями. У цьому водяному плетиві, ніби ягоди на гіллі, висять людські поселення, які так чи інакше постраждали внаслідок створення низки ГЕС, – 232 населені пункти. Це лише ті, які ми змогли знайти на картах,
– ідеться в статті.
У дослідженні було використано американські карти 1953 року, радянські карти 1930-х та їхні перевидання, здійснені Вермахтом під час Другої світової війни. Журналісти Texty.org.ua відновили назви затоплених населених пунктів.
За їхніми даними, найбільше населених пунктів затопили під час будівництва Кременчуцького водосховища – 107. Це майже половина всіх сіл і містечок, які зникли у водах Дніпровського каскаду ГЕС.
На другому місці Кам’янське водосховище, під час будівництва якого затопили 37 населених пунктів.
Під час створення решти водосховищ під товщею води поховали 86 населених пунктів. Зокрема, під час будівництва Київського водосховища затопили 13 населених пунктів, Канівського – 20, Дніпровського – 26, Каховського – 29.
Як виглядало річище Дніпра до будівництва водосховищ – дивіться на реконструйованих журналістами картах:
Навіщо створили водосховища
У матеріалі журналісти шукають відповідь на запитання, поставлене ще Довженком у “Поемі про море”: “Навіщо це все”. Так, було створено запаси прісної води, які без водосховищ просто витікали би у море. Так, водосховища дали змогу працювати металургійним заводам (і забруднювати воду). Так, стало можливим везти баржі з кавунами вгору по Дніпру з Херсона просто до Києва. Але екосистема змінилася. Краєвиди також сильно змінилися. Окрім сіл, під воду пішли численні історичні пам’ятки, старі кладовища, пишні сади. І дніпровські пороги.
Більше цікавих історичних деталей читайте в матеріалі Texty.org.ua.
Що таке “Поема про море” Це фільм за сценарієм Довженка, який вийшов у 1958 році. В ньому показано процес будівництва Каховської ГЕС.
“Для майбутньої кінострічки хронікери-оператори зафіксували на плівку панораму Каховського будівництва, перекриття Дніпра, затоплення котловану та інші етапи будівництва. Довженко закінчив підготовчу роботу і до останнього сподівався встигнути зафільмувати стрічку, але пішов з життя напередодні першого дня зйомок. Закінчувала фільм його дружина Юлія Солнцева”, – сказано на сторінці Довженко-центру.
Источник: www.24tv.ua
