В Україні почали боротьбу з нелегальним секонд-хендом, який завозиться в країну під виглядом гуманітарної допомоги. Що буде із крамницями вживаного одягу і взуття?
Магазини секонд-хенду вже багато років користуються великою популярністю в Україні. Не всім по кишені модні бутіки, тож крамниці, що пропонують вживаний одяг, для багатьох є життєвою необхідністю.
За даними Української асоціації підприємств легкої промисловості “Укрлегпром”, 2017-го року Україна була третьою у світі за обсягами імпорту вживаного одягу та взуття, поступившись лише Пакистану і Малайзії. Як правило, товар потрапляє до цих магазинів у два способи: законний гуртовий імпорт та під виглядом гуманітарної допомоги. І саме цю “лавочку” із “гуманітаркою” в українському уряді тепер хочуть прикрити.
Шахрайські схеми
Чинні правила завезення гуманітарної допомоги в Україну дозволяють будь-якому благодійному фонду чи релігійній організації під виглядом гуманітарної допомоги без митного огляду завезти що завгодно. Значна частина такої “гуманітарки” потрапляє в магазини секонд-хенду.
У Міністерстві соціальної політики України порахували, що через шахрайські схеми із вживаним одягом держава недоотримує щотижня близько 50 мільйонів гривень, а щороку – понад 2 мільярди гривень платежів та митних зборів.
Обсяги гуманітарної допомоги, яка завозиться в Україну, становлять 1 мільйон кілограмів, зауважує заступник міністра соцполітики Олег Коваль. “За рік було 437 звернень, але лише 142 вантажі визнані гуманітарною допомогою. З них десь третина заявлені як різдвяні подарунки. Це приблизно 1 мільйон 600 тисяч подарунків. Ну де стільки безкоштовних подарунків отримали українські діти на Новий рік?” – запитує Коваль.
За його словами, в Україні існує реєстр благодійних і релігійних організацій, які мають право завозити гуманітарні вантажі. Але доставляти гуманітарну допомогу вони можуть лише адресно із зазначенням контактних даних отримувача. Однак гуманітарна допомога і сьогодні, як і на початку 1990-х, часто не доходить до адресатів, а натомість збувається. “До мене звернувся пастор і переконував, що все віддає людям. Та коли ми спільного з чиновниками Донецької ОДА перевірили тільки половину зі сотні набувачів 22-тонного гуманітарного вантажу, де кожен мав отримати по 200 кіло одягу, то отримали наступні дані: 27 осіб про неї не чули, семеро отримали по 10 кг, а більшість телефонів взагалі не існує”, – обурюється заступник міністра соцполітики.
Посилений контроль
Нині його відомство розробляє зміни до нормативно-правових актів задля посилення контролю за ввезенням гуманітарної допомоги. Зокрема, пропонується заборонити ввезення вживаного одягу та взуття, окрім спецодягу, що направляється до Збройних сил, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ та Державної служи надзвичайних ситуацій, а також медичним установам. Здебільшого таке коштовне спецобмундирування, наприклад, для пожежних, на безоплатній основі віддають українським рятувальникам.
Окрім цього ввозити вантаж можна буде лише після того, як Міністерство соцполітики визнає його гуманітарним, а не автоматично, як зараз, коли благодійні організації, що є у реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, безперешкодно завозять все, а звіти про розподіл допомоги подають лише згодом. “Ми – гідна нація і нам не потрібні мільйони тонн секонд-хенду в країні”, – наголошує Коваль.
Також Мінсоцполітики запроваджує подачу документів про визнання вантажу гуманітарним за два тижні перед перетином українського кордону, а митниця здійснюватиме обов’язковий митний огляд вантажу з конкретизацією ваги та в розрізі кількості найменувань. Соціальні працівники залучатимуться для контролю за розподілом гуманітарної допомоги отримувачам. Будуть розширені і підстави для виключення недобросовісних фондів з реєстрів та заборону їхнім засновникам завозити гуманітарні вантажі. Зараз у реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги значиться 1432 благодійні та релігійні організації.
У міжнародному благодійному фонді “Карітас України” кажуть, що досі доброчесним благодійникам складно було виконати всі правила завезення гуманітарних вантажів через надмірну забюрократизованість. “Нам нещодавно відправили 120 піджаків, то на кожен ми мали подати 120 прізвищ з номерами телефонів людей, які отримають ці піджаки і ще купу документів”, – нарікає представник київського офісу “Карітас України” Роман Сиротич, але припускає, що посилення правил тепер відсіє недоброчесні організації, які заробляють на ввезенні секонд-хенду для продажу.
При цьому, за його словами, нині збирати вживаний одяг як пожертву стало набагато простіше, аніж завозити з-закордону, тому його організація зараз здебільшого збирає гуманітарну допомогу для нужденних усередині країни.
Діяльність секонд-хендів має стати прозорішою
Урядову ініціативу із заборони ввезення секонд-хенду під виглядом гуманітарної допомоги привітали українські текстильники. “Хтось отримує прибуток, не сплачуються податки, бюджет втрачає мільярди щороку, а ми втрачаємо десятки тисяч робочих місць, бо на наших підприємствах спад виробництва”, – зазначає директор департаменту організаційно-аналітичного забезпечення “Укрлегпрому” Ірина Науменко.
За даними асоціації, за 9 місяців поточного року в Україну завезли близько 100 тисяч тонн вживаних речей, включаючи і гуманітарні вантажі. Це 3,2 кілограми ношеного одягу на кожного жителя України.
Тож чи варто очікувати повного згортання секонд-хенду в Україні? Через хвилю ажіотажу після анонсованих змін, у понеділок, 30 грудня, у Мінсоцполітики окремо уточнили, що про повне закриття і заборону торгівлі вживаним крамом ніяк не йдеться, а усі заходи спрямовані лише на боротьбу з корупцією.
Источник: www.ua.korrespondent.net
