Експерт: українське законодавство недружнє до інвесторів та акціонерів
Українське законодавство критикують за недружній підхід до акціонерів та інвесторів, особливо в банківському секторі
Захист прав акціонерів, а надто в банківській сфері, був і залишається проблемним. Загалом же українське побудовано на недружніх щодо акціонерів та інвесторів засадах. Таку думку у коментарі УНН висловив завідувач кафедри, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України Олег Подцерковний.
Якщо ми кажемо про акціонерів загалом в Україні, то захист прав акціонерів будь-яких організацій, не лише банківських установ, звісно, є великою проблемою. Щодо банків – це подвійна проблема, у тому плані, що чинне законодавство повністю орієнтовано на пріоритет у визнанні правомірності рішень НБУ, ФГВФО й інших державних органів, які так чи інакше дотичні до функціонування банківської системи
– вважає правник.
Подцерковний зауважив, що подібна ситуація загалом не є виключно українською проблемою, адже в деяких інших країнах на тлі пережитих фінансових криз намітився ухил у бік диктату держави у банківському секторі, особливо в аспекті ліквідації банків.
“З одного боку це обумовлено турботою про вкладників, а з іншого – говорити про захист інвесторів у цих умовах досить важко”, – уточнює експерт та додає, що наразі і в Україні “утворилася ситуація, коли законодавство побудоване на, скажімо так, недружніх до інвесторів і акціонерів засадах”.
Подцерковний наголошує, що навіть рішення про відкликання ліцензії, ліквідацію банку, навіть якщо і може бути оскаржено в суді, то суто для формування бази відшкодування вартості акцій банку.
“Але законодавство прописано таким чином, зокрема закон про банки і банківську діяльність, що отримати відповідне відшкодування надзвичайно важко, чи якщо це взагалі можливо. Принаймні мені поки що не відомі факти, що це можна було здійснити. Тому що НБУ затверджує перелік компаній, які мають проводити оцінку, лише він може укладати з ними договір про оцінку вартості, він встановлює критерії, порядок оцінки. Окрім того, маса обмежень щодо включення тих чи інших активів у розрахунок вартості акцій також зводить практично нанівець можливість відшкодування збитків, які можуть виникнути у зв’язку з ухваленням неправомірного рішення, чи-то НБУ, чи ФГВФО.
Фактично, ми маємо констатувати на сьогодні, що з погляду акціонерів, з погляду інвесторів на сьогодні національне законодавство не створює сприятливий режим у сфері банківської діяльності. Навіть не беручи до уваги воєнний стан, адже відповідні законодавчі норми були введені до моменту воєнного стану”, – вважає юрист.
Коментуючи ситуацію з ліквідацією платоспроможних банків, зокрема банку “Конкорд”, що на момент ухвалення рішення про відкликання ліцензії був прибутковою фінустановою, юрист нагадав, що в українському законодавстві існує великий перелік підстав для ухвалення рішення регулятором про ліквідацію банків, і деякі з цих причин досить формальні і потребували б перевірки. Однак, в українських рішення ухвалюється і по суті не може бути переглянуто в судовому порядку.
“Тобто прямими нормами закону законодавець заборонив це робити судам, тому в судовому порядку оскаржувати відповідні рішення можна лише з метою відшкодування шкоди, яка завдана акціонерам. Таким чином, якщо ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії з причин інших, ніж неплатоспроможність банку, а це досить багато підстав – серед яких у тому числі порушення законодавства про легалізацію брудних коштів, там непоповнення статутного капіталу вчасно тощо – тобто деякі інші порушення, які існують в договорах з вкладниками… Тобто деякі формальні моменти, які, здавалося б, потребують перевірки перед ухваленням такого відповідального рішення, як ліквідація банку, – вони на сьогодні не можуть бути переглянуті з метою відновлення стану банку, який існував до ухвалення такого рішення. (…) Тому акціонери банку, кредитори банку можуть постраждати від таких рішень. І, на жаль, інших механізмів, як намагатися відшкодувати шкоду, законодавством не передбачено”, – пояснив Подцерковний.
За словами правника, чинні законодавчі норми, що були ухвалені у 2020 році і відомі як “антиколомойський закон”, по суті зламали порядок оскарження актів та дій держорганів, що існував раніше і коли через суд можна було відновити стан речей, що існував до ухвалення того чи іншого рішення. Наразі ж це стало неможливим.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року процес ліквідації був розпочатий щодо 8 банків. Цього року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Процес позбавлення банківської установи відбувається без суду. Звісно, власники, акціонери банків можуть оскаржувати рішення регулятора – НБУ, уже після ухвалення ним рішення про ліквідацію банку, однак, загалом процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним. Окрім того, в Україні не урегульовано питання проведення ліквідації прибуткового банку. Як заявляла співвласниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів в фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: www.unn.com.ua
