Ізраїльська операція проти ХАМАСу – що відомо про Залізні мечі

Ізраїль обіцяє знищити ХАМАС під час операції наступу на Сектор Гази “Залізні мечі”. Водночас в країні поки не бачать очевидного фіналу і не мають чіткого плану керування спустошеним палестинським анклавом після перемоги на полі бою.

Про це йдеться у матеріалі Reuters з посиланням на вісім регіональних і західних офіційних осіб, які обізнані в конфлікті.

Операція “Залізні мечі”

Військова кампанія під кодовою назвою “Операція “Залізні мечі” стане “неперевершеною за своєю жорстокістю та не матиме аналогів з тим, що вже здійснював Ізраїль у секторі Гази в минулому, йдеться у джерелі.

Ізраїль призвав рекордні 360 тисяч резервістів і безперервно бомбардує анклав після нападу, який скоїв ХАМАС 7 жовтня, у результаті чого загинуло близько 1400 людей, переважно мирних жителів.

За словами трьох регіональних чиновників, знайомих з дискусіями між лідерами США та Близького Сходу, стратегія Ізраїлю полягає в тому, щоб знищити інфраструктуру Гази, навіть ціною значних втрат серед цивільного населення, відштовхнути людей анклаву до єгипетського кордону та переслідувати ХАМАС шляхом підриву їхнього лабіринту підземних тунелів, що було побудувано для здійснення операцій.

Водночас арабські чиновники стурбовані тим, що Ізраїль не виклав чіткого плану щодо майбутнього анклаву, яким керує ХАМАС з 2006 року, де проживає 2,3 мільйона людей.

“В Ізраїлю немає фінального плану для Гази. Їхня стратегія полягає в тому, щоб скинути тисячі бомб, знищити все, але що потім? У них немає стратегії на наступний день”, — йдеться у заяві однієї з осіб у галузі регіональної безпеки.

Ізраїльське вторгнення ще не почалося, але за інформацією Гази, 3500 палестинців вже вбито внаслідок повітряного бомбардування. Близько третини з убитих – діти, що більше, ніж у будь-якому попередньому конфлікті між ХАМАС та Ізраїлем.

Візит Байдена до Ізраїлю

Президент США Джо Байден під час свого візиту до Ізраїлю закликав не припускатися помилок, які зробили Сполучені Штати теракту 11 вересня в Нью-Йорку.

“Переважна більшість палестинців — не ХАМАС. ХАМАС не представляє палестинський народ”, — сказав він.

Експерт з Близького Сходу з Фонду Карнегі за міжнародний мир Аарон Девід Міллер сказав, що Байден міг посприяти тому, щоби змусити ізраїльського лідера Біньяміна Нетаньягу продумати такі питання, як “пропорційне застосування сили та довгострокові плани щодо Гази”.

Ізраїльські чиновники, включаючи Нетаньягу, заявили, що знищать ХАМАС і відплатять за найбільш смертоносний напад бойовиків у 75-річній історії Ізраїлю.

Що далі?..

Джерела свідчать, що майбутній наступ Ізраїлю буде набагато масштабнішим, ніж минулі операції в Газі, які ізраїльські офіційні особи раніше називали “косінням трави”.

Водночас у Вашингтоні маютть “менше оптимізму” щодо повного знищення Ізраїлем ХАМАСу.

Ба більше, офіційні особи США вважають малоймовірним, що Ізраїль захоче утримати будь-яку територію сектору Гази або знову її окупувати.

За словами співрозмовника видання, більш імовірним сценарієм, було б ліквідація чи взяття в полон Ізраїлем якомога більшої кількості членів ХАМАС, підрив тунелів та ракетних виробництв, а потім пошук способу оголосити про перемогу та вийти з анклаву.

Вашингтон пропонує активізувати Палестинську адміністрацію (ПА), яка втратила контроль над сектором Гази у 2007 році, хоча є великі сумніви, чи зможе ПА або будь-яка інша влада керувати прибережним анклавом у разі вигнання звідти бойовиків ХАМАС.

Міллер взагалі висловив “глибокий скептицизм” щодо такої можливості.

“Я міг би намалювати вам картину, яка б більш відповідала далекій-далекій галактиці, а не на планеті Земля, про те, як можна об’єднати ООН, Палестинську автономію, Саудівську Аравію, єгиптян на чолі з США, які збирають європейців, щоб фактично навернути Газа від в'язниці під відкритим небом до чогось набагато кращого”, – сказав він.

Нагадаємо, що Ізраїль та палестинська сторона звинуватили одне одного в ракетному ударі по лікарні Аль-Ахлі у Газі, унаслідок чого там загинуло щонайменше 500 людей.

На ракетний обстріл Гази відреагували і в країнах арабського світу. Єгипет, Туніс, Ліван, Йорданія, Іран, Туреччина і Західний Берег Річки Йордану, де живуть і палестинці, висловили протести, що на вулицях міст цих країн переросли у заворушення.