Міжнародна політика різко змінює вектори.
“На біса нам потрібен такий союз?” – це питання вже не хвилює президента Білорусі Олександра Лукашенка. У нього знову змінився погляд на Росію. Іншими очима подивитися на поведінку Москви закликає НАТО і президент Франції. Що все це означає для України – йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
Білоруський аншлюс
Багаторічні ігри з балансуванням між Заходом та Росією для Олександра Лукашенка схоже скінчилися. Кремлівський зашморг давно затягувався і врешті міцно вхопився за Білорусь. Володимиру Путіну більше не потрібні слова. Він хоче єдину Союзну державу, а з нею можливість іще на два терміни подовжити свій нескінченний президентський строк. Сакраментальне питання Лукашенка – “На біса нам такий союз” – більше не стоїть. Посол Білорусі цього тижня заявив: країни таки домовилися про єдиний парламент, єдиний уряд, єдиний ринок нафти, газу та енергетики. Експерти заговорили про Аншлюс Білорусі, а інтеграція відбудеться вже 2021-го. Дата звичайно може посунутись, але українській владі треба готуватися до того, що слова Лукашенка ніби через білоруський кордон ніколи не поїдуть танки, а лиш трактори – просто слова, які він більше не може нічим гарантувати.
Премія Сенцову
Пам'ятати про це потрібно не тільки Україні. Принаймні так мали почути слова Олега Сенцова в Страсбурзі. Там найвідомішому політичному баранцю Кремля цього тижня урочисто вручали премію імені Сахарова – “За свободу думки”.
“Я не вірю Путіну і закликає вас не вірити йому. Росіяни обов'язково обдурять, вони не хочуть миру на Донеччині, не хочуть миру в Україні, вони хочуть бачити Україну на колінах, хочуть впливати на європолітику своїм силовим методом. Ми не допустимо. Ми боремося за свободу. Ми будемо боротися до кінця”, – сказав Сенцов.
Виступаючи з трибуни Європарламенту Олег Сенцов нагадав: із його визволенням дива не сталося: росіяни й далі утримують сотні українців та кримських татар у своїх в’язницях. Він закликав подовжити тиск на Москву і не піддаватись ілюзіям про добрі наміри Путіна.
Кремлівський (не)друг
Тим загрозливіше для України звучать слова президента Франції Еммануеля Макрона. Боротися потрібно з тероризмом, а не з Росією, заявив цього тижня французький лідер. Політик не згоден із тим, що Росія й Китай можуть бути позначені як вороги НАТО.
“Чи є Росія сьогодні нашим ворогом, як я іноді чую? Або Китай? Мета НАТО – позначити їх як ворогів? Не згоден! Наш спільний ворог сьогодні – тероризм, який спокусився на кожну з наших країн”, – сказав французький лідер.
На таку заяву відреагував генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ. Він вважає, що протидіяти Росії та боротися з тероризмом можна одночасно.
Загрозливий саміт
Схоже, цьогорічний саміт Північноатлантичного альянсу, який розпочнеться вже за два дні в Лондоні, не минеться без політичних сюрпризів. Які вони будуть для України – прогнозувати важко. Точно відомо лише, що питання війни на Донбасі є в порядку денному саміту. На ньому таки буде присутня Україна. Відомо і про подарунок НАТО від Дональда Трампа, який навряд чи сподобається країнам-членам – американський президент вирішив скоротити внески США до колективного бюджету НАТО з 22% до 16%. Утім, заощаджені Вашингтоном кошти, каже Трамп, можуть піти, зокрема, в Україну та Грузію, які зараз на передовій у протистоянні з Росією. Утім, хай там як, роздрай у стані наших західних союзників Києву точно не на руку. Є всі підстави сподіватися на те, що це все лише дипломатичні маневри. Альянс, як завжди, уникне кризи і між собою домовиться.
