У регіоні немає жодних перспектив для розвитку та життя для молоді.
В окупованому російською армією Придністров'ї немає жодних перспектив для розвитку та життя для молоді. Будь-яка людина, яка може втекти з тієї території, робить це якнайшвидше. Одні дівчата та юнаки їдуть у Кишинів по освіту, інші перебираються до контрольованої Молдовою території, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Разом із сім'єю Cергій переїхав ближче до Кишинева із Бендер з невизнаного Придністров'я. Він взяв кредит у банку, закупив обладнання і створив ферму. На ній вирощує огірки, які мають попит не лише в Молдові, а й за кордоном.
20-річний стаж механіка холодильних установок знадобився Сергію, щоби зберігати врожаї. Щорічно з цієї ділянки молдовський фермер збирає до 20 тонн огірків.
Таких історій, як у Сергія дедалі більшає, каже ексдепутатка парламету Віталія Павліченко. На окупованих територіях життя є лише для пенсіонерів та інших бюджетників. “Росія. Є багато рішень. Вони платять там добавки до пенсій, а старим людям що треба? Там знизилося населення: було 750 тисяч, а зараз десь 450 тисяч”, – каже вона.
Молоді залишається хіба тікати з Придністров'я, бо життя у регіоні без майбутнього їх не влаштовує.
Відео
Утікають від "руського миру": молодь масово виїздить з безперспективного Придністров’я
В окупованому російською армією та колаборантами Москви Придністров'ї немає жодних перспектив для розвитку та життя для молоді. Будь-яка людина, яка може втекти з тієї території, робить це якнайшвидше. Одні дівчата та юнаки їдуть в Кишинів за освітою, інші перебираються до контрольованої Молдовою території.
Притік населення з депресивних територій відчули у Молдові, розповідає директорка дитсадка села Кошниця Надія Койко. Вона каже, що всі групи в садках і класи в школах переповнені переселенцями. Її садок №2 розрахований на 115 дітей, але змушений прийняти 166 дошкільнят, які навчаються виключно державною мовою.
В буферній зоні між силами невизнаної республіки та контрольованою Кишиневом територією ми зустрілися з Ніколаєм. Воював на боці Молдови, але залишився жити з іншого боку, бо там його дім. Ніколай розповідає, що у Придністров'ї для молодої людини один варіант – це найнятися у силові структури. Заробити десь-інде нереально. В армію мало не загримів його син. Перспектива стати бійцем армії невизнаної республіки не привабила юнака і він втік до Кишинева. Не факт, що він там і залишиться на постійно.
Сімейна справа – запорука успіху фермера Павла Терентьєва, який повернувся в Молдову. До того Павло 10 років пропрацював кухарем в Каліфорнії, нині допомагає батькам. Щоправда, таких як Павло Терентьєв у Молдові ще не так багато. Більшість молодих людей шукають кращої долі подалі від рідної землі. За майже 30 років замороженого конфлікту у Придністров'ї, за кордон виїхали до третини із майже чотири-мільйонного населення країни.
Кореспондент ТСН Дмитро Мороз.
