Скільки назв українських страв і продуктів ми насправді знаємо? А скільки просто звикли говорити російською, навіть не замислюючись, що в українській для них давно є свої слова?
Чи є слово “пахта” в українській мові та як ще називається цей продукт українською, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Що таке – “пахта”?
Ми можемо роками називати звичні речі російськими словами й навіть не помічати цього. Не тому, що українська їх не мала. Просто ці назви поступово витіснилися з повсякденного вжитку. Іноді достатньо відкрити старий словник або художню книжку, щоб здивуватися: “То ми ж мали своє слово, а я й не знав!”
Особливо добре це помітно на кухні. Назви продуктів, страв, начиння (тільки не кажіть – “утварь”) десятиліттями переходили з однієї мови в іншу, а українські слова поступово випадали з повсякденного вжитку.
Ось хоча б цікаве слово “пахта”. Для багатьох це звична назва молочного продукту, про користь якого можна прочитати у багатьох публікаціях в інтернеті та знайти чимало рецептів.
Словник української мови у 20-ти томах фіксує цю назву як термін для позначення рідини, що утворюється як побічний продукт під час збивання вершкового масла. З неї виготовляють кисломолочні продукти й напої, використовують у хлібопекарстві, кондитерській справі та навіть косметології.
Слово “пахта” чи “бахта” тюркського походження, ним називали бавовну чи виріб з неї – велике покривало. Можливо, назва виникла через асоціацію – щось біле та повітряне.
Крім того, ресурс “Горох” не фіксує це слово для позначення одного з продуктів набілу, але подає його у значенні – “оренда”, та наводить приклад з літератури:
- “Послухай, реб Мендель, віддай ти мені, Що дать обіцяв за дочкою! Пора нам на свій хліб ..” Озвіривсь на мене старий. “На свій хліб? Якого ж ще хліба забаг ти?” “Я пахту візьму тут в сусідстві”. (Іван Франко).
Незалежно від формату, навчання може бути цікавим та ефективним. Це щодня доводить перша дистанційна школа в Україні “Оптіма”, якій довіряють 13 000 родин. Отримайте демодоступ, аби і ваші діти випробували освіту майбутнього вже сьогодні.
Як сказати “пахта” українською?
Але якщо ми зазирнемо у давніші словники, то побачимо, що такого слова “пахта” ми не мали, а для позначення цієї молочної продукції користувалися геть іншими словами.
Рідину, яка залишається після збивання масла, в українській мові називали – “маслянкою”. Слово “маслянка” можна буквально уявити: є масло – продукт зі збитих вершків, а є щось, що від нього залишилося.
Її фіксував ще Борис Грінченко у своєму “Словарі української мови”. Тобто це не сучасна спроба вигадати український відповідник до “пахти”, а слово, яке давно жило в українській мові.
Ба більше, “маслянка” зустрічається в українській художній літературі. У словнику Грінченка наведено приклади з творів Павла Чубинського та Степана Руданського. Отже, це було цілком живе побутове слово, пов’язане зі звичайним селянським життям.
- Як ніколи старалася Уляна, змішуючи борошно пшеничне та гречане. Залила суміш найсвіжішою маслянкою. (Юрій Логвин).
- І за стареньке шмаття з паненят для малих дітей, і за маслянку від панських корів, за все випадало [Білашисі] не раз “послухати” панів, коли не роботою, то чим іншим. (Леся Українка).
- Припав циган до маслянки, .. Аж тут кума вареники З печі висуває. (Степан Руданський).
І є ще одна кумедна деталь: “маслянка” в українській мові – слово багатозначне. Це не тільки молочний продукт. У словниках вона також може означати посудину для масла, тобто – “масельничку”.
“Маслянка” якраз нагадує: варто час від часу заглядати не лише в сучасний словник, а й у старі українські книжки. Там можна знайти чимало слів, які здаються нам новими, хоча вони набагато старші за нас.
Чим корисна “маслянка”: дивіться відео
А що ж таке – “сколотини”?
І це ще не все. Українська мова логічна та асоціативна: щось зробили чи виготовили, а підсумок – виникло слово.
Для позначення “пахти” ми маємо ще два слова. І одне з них – вкрай рідкісне: почувши його, не одразу здогадаєшся, що мовиться про харчовий продукт.
Ви чули таке слово, як – “сколотини”? А саме так називають той самий побічний рідкий продукт, що одержують за збивання або сколочування солодковершкового й вершкового масла.
Виникло воно від “колотити” – в основі праслов’янське слово “*koltiti”. Це і: бити, стукати; змішувати; трясти, коливати, порушувати стан спокою. А “сколотити” – щось перемішати. Усе логічно: колотити → сколочувати → сколотини.
- Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, та запивши сколотинами.., витягли [хорунженко з панотцем] самотужки по носатці тернівки. (Григорій Квітка-Основ’яненко).
- У хаті пахло .. молоком і свіжими сколотинами. (Максим Рудь).
А на останок згадаємо ще одне слово – “кислянка”, яким теж називали українці пахту. І тут уже інша асоціація – смак.
Тому, коли наступного разу побачите на пляшці етикетку “Маслянка” чи “Сколотини”, не поспішайте думати, що перед вами якесь новітнє слово, вигадане для реклами. Ми просто знову повертаємо своє!