Розбираємося, якою має бути температура гарячої води, хто за неї відповідає та як домогтися перерахунку.
Ледь тепла вода з крана – проблема, з якою стикається чимало мешканців багатоповерхівок. При цьому не варто списувати все на ситуацію в країні – іноді за це цілком справедливо вимагати компенсацію або перерахунок.
Представники Управління з питань контролю у сфері житлово-комунальних послуг пояснили у коментарі УНІАН, якою має бути температура гарячої води та як її правильно вимірювати, а засновник ГО “Спілка споживачів комунальних послуг” Олег Попенко, зі свого боку, розповів, скільки за законом можна бути без гарячої води та чи реально домогтися зменшення платіжки.
- Яка температура має бути у гарячої води з-під крана – хто за це відповідає
- Хто може не платити за комунальні послуги – що передбачено законом
- Скільки за законом можна бути без гарячої води – що робити на практиці
Яка температура має бути у гарячої води з-під крана – хто за це відповідає
Згідно з постановою Кабінету міністрів №127, температура гарячої води на вході в будинок має становити від 50 до 75°C. При цьому йдеться про місце, де зовнішні мережі підключаються до внутрішньобудинкової системи.
Як зазначили в Управлінні, такий підхід пов’язаний насамперед із розподілом відповідальності між постачальником послуги та співвласниками багатоквартирного будинку.
Внутрішньобудинкові мережі є частиною будинку, а отже – належать до сфери відповідальності його мешканців як співвласників.
А ось виконавець послуги (теплопостачальна компанія) відповідає лише за зовнішні мережі та обладнання. Через це, зокрема, температура води може відрізнятися навіть у квартирах одного будинку – наприклад, на першому та останньому поверхах.
Як виміряти температуру води без термометра
За словами фахівців, якщо споживач сумнівається в якості комунальної послуги, він може вимагати її перевірки. Водночас для офіційної фіксації порушення недостатньо просто виміряти температуру води з-під крана побутовим термометром.
Відповідно до затверджених правил, під час складання акта-претензії представники виконавця послуг або управитель будинку зобов’язані проводити вимірювання лише на металевій частині корпусу фільтра (який встановлюють перед лічильником води у квартирі).
При цьому температуру води вимірюють через одну хвилину після відкриття водорозбірного крана. А якщо в будинку немає лічильника гарячої води, замір проводять безпосередньо в місці набору води – також не раніше ніж через хвилину після відкриття крана.
Хто може не платити за комунальні послуги – що передбачено законом
В установі наголосили, що сам факт невідповідності температури встановленій нормі не дає споживачеві права повністю відмовитися від оплати послуги. Спочатку необхідно встановити причину порушення та визначити, хто саме за неї відповідає.
Причини можуть бути як з боку теплопостачальної організації, так і з боку споживача або житлової організації.
Водночас постанова Кабміну №127, за словами експертів, передбачає зменшення плати за гарячу воду залежно від того, наскільки її температура нижча за встановлену норму:
- якщо відхилення становить 5°C, застосовується коефіцієнт 0,1 (сума платіжки множиться на 0,1);
- при відхиленні на 6–10°C коефіцієнт становить 0,2;
- а якщо температура нижча на 11–19 °C – 0,3.
Отже, чим сильніше температура води не відповідає встановленим вимогам, тим більшим має бути перерахунок за період, коли порушення було офіційно зафіксоване.
Як довести, що гаряча вода не відповідає нормі
Як зі свого боку зазначив засновник ГО “Спілка споживачів комунальних послуг” Олег Попенко, якщо споживач хоче домогтися перерахунку, він має офіційно зафіксувати неналежну якість послуги. Для цього, відповідно до статті 27 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, можна викликати виконавця для перевірки кількості та якості водопостачання.
І тільки після того, як визначити 50-60 градусів води (тобто її знижену температуру) зможуть вже виконавці, може бути складено акт-претензію.
Після цього виконавець має п’ять робочих днів, щоб задовольнити вимоги споживача або надати обґрунтовану письмову відмову.
Крім того, якщо споживач вважає, що його права порушують, він також може звернутися до Держпродспоживслужби.
Скільки за законом можна бути без гарячої води – що робити на практиці
Окреме питання виникає, коли мешканцям доводиться тривалий час зливати воду, перш ніж вона стане гарячою. За словами Попенка, у такій ситуації знову необхідно з’ясувати, де саме виникають втрати температури.
Річ у тім, що гаряча вода постійно перебуває у внутрішньобудинковій системі, і якщо не користуватися нею певний час, вона поступово охолоджується. Через це, зокрема, температуру води за правилами вимірюють через одну хвилину після відкриття крана – коли до квартири надходить нова гаряча вода.
Якщо ж проблема саме у поступовому охолодженні води в трубах, домогтися перерахунку за “злиті літри” буде складно.
Загалом, експерт зазначив, що хоча скарги на недостатньо гарячу воду є досить поширеними, на практиці споживачам часто важко довести факт порушення та домогтися зменшення платіжки.
Так, наприклад, навіть якщо лічильник вхідної води з термостатом показує температуру нижчу за норму, необхідно домогтися приїзду представників відповідних служб (Теплокомуненерго, Держпродспоживслужба), що зазвичай досить складно організувати.
Більше того, у день звернення вода дійсно може бути недостатньо гарячою, але нерідко трапляється, що через кілька днів, коли приїдуть представники відповідних організацій, її температура вже відповідатиме нормі: “тож вони приїдуть і зафіксують, що все нормально”, – пояснив Попенко.
Скільки років “служить” бойлер: як зрозуміти, що скоро зламається і чому це може статися
Чому маленька ванна в ремонті виходить дорожчою за велику, – майстер
Криниця чи свердловина: де копати, як перевіряти воду і чи потрібен дозвіл, – експерти
Таким чином, за словами фахівця, сьогодні для споживача фактично немає простого й зрозумілого алгоритму, який дозволяв би швидко зафіксувати неналежну якість гарячого водопостачання та на цій підставі вимагати перерахунку. При цьому подібні труднощі виникають і в разі проблем з іншими комунальними та енергетичними послугами.
Одна з причин цього, на думку Попенка, полягає у відсутності в Україні повноцінної системи професійного управління житловим фондом: значну частину відповідальності за стан будинків поклали безпосередньо на співвласників, хоча далеко не всі мешканці розуміють, за що саме вони мають відповідати.
Також він пов’язав нинішню ситуацію з передачею будинків від органів місцевого самоврядування до ОСББ та приватних компаній, оскільки будинки при цьому мали відновлювати до належного стану, однак на практиці цього не відбувалося.
Олег Попенко
експерт з питань ЖКГ та енергетики
Олег Попенко – експерт з питань житлово-комунального господарства та енергетики, засновник громадського об’єднання «Союз споживачів комунальних послуг»
- Які обстеження та аналізи можна зробити безкоштовно у 2026 році: повний перелік
- Конвектор чи керамічна панель: інженер пояснив, що краще гріє і менше “мотає” світла
- Скільки коштує монтаж душової кабіни: сантехнік підказав, як не переплатити