Хворобу Альцгеймера почали розглядати як стан, що піддається лікуванню та профілактиці, йдеться у новому великому звіті.
Світовий звіт про хворобу Альцгеймера за 2026 рік, опублікований сьогодні міжнародною організацією Alzheimer’s Disease International, стверджує, що попри роки повільного прогресу, клінічні випробування наближаються до діагностичних та медичних проривів.
За прогнозами, до 2050 року кількість людей, які живуть із деменцією у світі, перевищить 139 мільйонів, що зробить її однією з провідних причин смерті.
Хоча ліки поки що далеко, медичні дослідження докорінно змінюють розуміння хвороби.
«Я думаю, що довгий час у сфері деменції домінував доволі нігілістичний погляд, ніби це те, що може статися просто з віком, і ми нічого не можемо з цим вдіяти», — зазначив доктор Кемпбелл Ле Герон, невролог, нейробіолог і представник Alzheimer’s NZ.
«Ці випробування показують нам, що ми потенційно можемо щось із цим зробити — принаймні в певних ситуаціях — але я вважаю, що наше біологічне розуміння стану виявляє шляхи, якими ми можемо насправді запобігти йому», — додав він.
Доктор Кемпбелл Ле Герон.
Надано
Протягом останніх кількох років на міжнародному ринку з’явилися препарати, що уповільнюють прогресування хвороби.
Ле Герон розповів, що ці ліки націлені на видалення амілоїдних бляшок, які накопичуються в мозку хворих за роки до появи симптомів.
Тривають клінічні випробування, деякі з яких за участю Нової Зеландії, де пацієнтів лікують до появи симптомів, щоб з’ясувати, чи можна запобігти когнітивним порушенням.
«Ми ще не знаємо, чи буде це так, але я вважаю, ми повинні мислити про майбутнє, бо саме цього ми сподіваємося досягти», — пояснив Ле Герон.
«І якщо це так, то нам справді потрібно… покращувати діагностичні шляхи для людей з когнітивними порушеннями, а також думати про те, як ми можемо виявити людей, які перебувають у зоні ризику розвитку когнітивних порушень через хворобу Альцгеймера».
Поява аналізів крові для діагностики хвороби також є значним досягненням у ранньому виявленні Альцгеймера, зазначається у звіті.
Випробування цих тестів тривають у Великій Британії та Австралії.
Ле Герон зазначив, що наразі хворобу діагностують за допомогою спеціалізованої візуалізації мозку та поперекової пункції, але ці методи є важкодоступними для людей.
Він додав, що тести ще не є досконалими і потребуватимуть інтеграції в повну клінічну оцінку.
«На мою думку, одна з дійсно важливих переваг цих тестів полягає в тому, що вони, сподіваюся, будуть значно дешевшими за поточні методи, і, оскільки це аналіз крові, він буде набагато доступнішим для всіх у країні порівняно з необхідністю звертатися до спеціалізованого центру».
З огляду на ці швидкі розробки, Ле Герон наголосив на необхідності покращення доступу до діагностичних інструментів, розширення штату спеціалістів, підготовки лікарів первинної ланки та фінансування громадських служб для догляду за хворими на деменцію.
«Ми не можемо дозволити, щоб ці досягнення стали доступними лише для тих, хто живе поблизу спеціалізованих закладів, або хто має знання, гроші та зв’язки, необхідні для доступу до них».
Він також підкреслив, що маорі, тихоокеанські народи та сільські громади не повинні залишатися осторонь.
До заступника міністра охорони здоров’я та міністра у справах старших Кейсі Костелло звернулися за коментарем.
Чи можна запобігти хворобі Альцгеймера за допомогою зміни способу життя?
У звіті згадуються клінічні випробування, які досліджують, як спосіб життя може вплинути на прогресування когнітивного спаду — не в лабораторіях, а на кухнях, у спортзалах і громадських центрах.
Одне дослідження, розпочате у Фінляндії у 2009 році, мало на меті перевірити, чи може спосіб життя захистити старіючий мозок. Учасники віком від 60 до 77 років пройшли дворічну програму, яка включала здорове харчування, фізичну активність, вправи для мозку та соціальну взаємодію.
Ті, хто впровадив зміни у спосіб життя, показали приблизно на 25% кращі когнітивні результати порівняно з групою, яка цього не робила, зазначив він.
Ле Герон рекомендував займатися спортом п’ять днів на тиждень до стану «задишки», дотримуватися середземноморської дієти з великою кількістю фруктів та овочів, а також надавати перевагу соціальній активності.
А як щодо кросвордів чи головоломок для мозку?
«Докази щодо розгадування кросвордів, ймовірно, не є надзвичайно переконливими. Це не означає, що не варто цього робити, але я б точно не нехтував просто спілкуванням з людьми та участю в житті громади, що, як ми знаємо, також є дуже важливим».