Росія провела успішний пуск ракети-носія “Союз-2.1б” з військовим супутником на борту.
Запуск здійснили з космодрому Плесецьк в Архангельській області. За даними Міноборони РФ, встановлено стабільний телеметричний зв’язок із космічним апаратом, а бортові системи функціонують у штатному режимі.
За припущеннями видання “Мілітарний”, засекреченим космічним апаратом може бути навігаційний супутник системи ГЛОНАСС (російський аналог GPS) або супутник з системи “Рассвет”.
Видання зазначає, що обмеження для авіації та судноплавства, оприлюднені перед запуском, вказують на траєкторію польоту, характерну для запусків навігаційних супутників ГЛОНАСС із Плесецька ракетою “Союз-2.1б”. Райони падіння відпрацьованих частин ракети були визначені в Республіці Комі, Тюменській області та Тихому океані, що відповідає схемі запусків апаратів ГЛОНАСС.
Цій версії також сприяє конфігурація ракети. 24 серпня аналогічна версія ракети стартувала з Плесецька з супутником “Глонасс-К1”.
“Мілітарний” не виключає, що запуск може бути пов’язаний із розгортанням російської низькоорбітальної системи зв’язку “Рассвет”, яка позиціонується як російський військовий аналог американського “Старлінка”. Росія вже використовувала ракети “Союз-2.1б” та космодром Плесецьк для виведення апаратів цієї системи.
Російський Starlink
“Союз-2.1б” залучається до розгортання російського супутникового угруповання “Рассвет” – системи широкосмугового супутникового зв’язку, яку Росія розглядає як аналог Starlink.
За словами Андрія Колесника, колишнього радника голови Державного космічного агентства України, перша партія супутників була запущена наприкінці березня 2026 року. Більшість досягли висоти трохи більше 500 кілометрів, хоча планувалося 800 км. Один із супутників з цієї партії зійшов з орбіти й згорів в атмосфері, а кілька інших не змогли досягти запланованої висоти, але, можливо, ще функціонують.
Друга партія російських супутників була запущена 19 липня. За майже півтора місяця після запуску більшість із них піднялися лише до висоти 330–340 км. Можливо, апарати другої партії досі перебувають на цій висоті та тестують обладнання для роботи саме на ній.
Колесник зазначив, що для України позитивним є те, що росіяни поки що перебувають на стадії тестування.
Він також наголосив, що удари українською ракетою по космічному центру “Прогрес” у Самарі, де збирають ракети-носії для виведення супутників на орбіту, пригальмували програму. Йдеться про пошкодження унікального обладнання, яке важко або неможливо відтворити.