Вахеда Мухаммад Алі долала страшну морську подорож з Близького Сходу до Африки, щоб врятуватися від запеклих боїв на батьківщині, в Ємені.
Щонайменше 100 000 людей втекли з Ємену відтоді, як цього місяця загострилися бойові дії між урядовими силами та хуситськими повстанцями, підтримуваними Іраном, які захопили контроль над узбережжям країни.
За даними уряду, понад 2 000 єменців прибули до крихітної країни Африканського Рогу, Джибуті, перетнувши коротку, але небезпечну ділянку води, яку зазвичай використовують мігранти, що прямують у протилежному напрямку в пошуках роботи в Перській затоці.
Дехто “прибув із козами, холодильниками чи навіть сонячними панелями, бо вони думають, що ситуація затягнеться”, — розповів AFP Александре Койссак, керівник місії Міжнародної організації з міграції (МОМ) ООН у Джибуті.
Алі, 40 років, втекла зі свого дому в єменському прибережному місті Зубаб.
“Стрілянина була всюди, ми були абсолютно безпорадними, без їжі чи води”, — сказала вона. “Діти плакали, налякані боями та вибухами… Ми постійно молилися, щоб дістатися безпечно”.
Раніше хусити контролювали значну частину північного Ємену, включно зі столицею Саною та західним містом Ходейда, але цього місяця вони блискавично просунулися вздовж узбережжя, захопивши портове місто Моха минулого четверга.
Зараз вони контролюють стратегічну протоку Баб-ель-Мандеб, життєво важливий шлях для морського трафіку між Азією та Європою, важливість якого зросла з блокадою Ормузької протоки Іраном останніми місяцями.
Сотні людей загинули в нещодавніх боях.
“Літаки, що пролітали над нами. Все було зруйновано. У нас не було вибору, крім як тікати”, — розповіла Алі, описуючи човнову подорож, що тривала майже цілу добу.
МОМ похвалила “щедрість” Джибуті у прийомі вимушених переселенців, серед яких багато маленьких дітей.
Однак міністр економіки Джибуті Ільяс Муса Давалех заявив у X, що ситуація стає “все складнішою” для його країни, яка має площу лише 23 000 квадратних кілометрів і населення ледь сягає мільйона.
Касим Ібн Касим, 40-річний рибалка, втік зі своїми дітьми та родиною на великому човні-дау.
“Ми нічого не брали. Все залишили вдома. Все. Ми взяли лише кілька ковдр і одягу для дітей… Все інше там”, — сказав він.
“Найважче — це жити в постійному страху війни”, — додав він.
У Джибуті розташовані кілька іноземних військових баз, зокрема США та Китаю, і країна є ключовим транзитним пунктом для мігрантів, переважно ефіопів, які шукають роботу на Близькому Сході.
Міграційні потоки до Перської затоки природно зменшилися через бойові дії, сказав Койссак.
Але він попередив, що “незабаром вони знову досягнуть великих обсягів, часто змушуючи мігрантів обирати ще більш небезпечні маршрути, ніж раніше, намагаючись дістатися країн Перської затоки”.