Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозри керівнику Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семену Кривоносу та особі, близькій до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
За словами Кравченка, перша підозра стосується директора НАБУ Семена Кривоноса. Його підозрюють у підробленні офіційних документів, отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою уникнення відповідальності в суді.
Друга підозра стосується близької до керівника САП особи. Її підозрюють у впливі на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), пропозиції їм неправомірної вигоди, а також у сприянні в ухиленні від мобілізації.
“Саме це кримінальне провадження і стало тригером та істинною причиною нічного штурму Офісу Генпрокурора. Раніше від ухвалення цих рішень мене політично стримував президент, стримували і самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканності в обмін на відмову від ухвалення підозри. Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що цього, крім мене, ніхто б не зробив”, – сказав Кравченко. Він додав, що докази було зібрано задовго до операції “Карфаген”. За його словами, намагалися зупинити його як “прямого політичного опонента, як людину, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП”.
Кравченко також порадив Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку подати у відставку. Він стверджує, що Кривонос фіктивно усиновив дитину та замішаний у хабарництві. “На жаль, ми живемо в країні кривих дзеркал, де доброчесність перетворили на декорацію, за якою приховуються зовсім інші цілі”, – заявив Кравченко. Він вважає, що коли один орган викрадає в іншого матеріали справи, це не боротьба з корупцією, а перетворення правоохоронного органу на самостійний центр політичної влади, якого не обирав український народ.
На його думку, операція “Карфаген” була спрямована не тільки проти нього, а її “справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ і САП”, а після цього усунути генпрокурора і зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах.
За словами Кравченка, під час обшуків працівники НАБУ і САП отримали доступ до матеріалів проваджень, які стосуються їхніх керівників і працівників.
Кравченко зазначив, що не тримається за посаду, але й “не дозволить використовувати мою відставку для зупинення всіх кримінальних проваджень, приховування чи знищення доказів і встановлення контролю над прокуратурою тими, чиї дії вона розслідувала”.
Справа “Карфаген”: що відомо
На початку вересня НАБУ та САП оприлюднили записи розмов у межах справи “Карфаген”. Правоохоронці викрили злочинну організацію, створену одним із керівників структурних підрозділів Офісу генпрокурора.
За даними НАБУ, угруповання сформували у середині 2025 року. До нього, за версією правоохоронців, увійшли чинні працівники прокуратури та наближені до посадовця особи. Основним напрямом діяльності було отримання хабарів за невтручання у роботу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців.
Як встановило слідство, отримані кошти легалізували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна. Загалом на такі активи, за даними Бюро, витратили понад 20 млн грн. Ще понад 12 млн грн становила вартість нерухомості в одному з популярних апарт-комплексів Буковеля, яку, як стверджує НАБУ, переоформили на третіх осіб. Понад 10 млн грн учасники схеми розмістили на рахунках наближених людей під виглядом законних доходів.
У заяві НАБУ зазначалося, що це створило умови для заведення в систему прокуратури своїх людей. Саме так у серпні 2025 року на керівну посаду в Офісі генерального прокурора було призначено так званого “Канцлера” – Сергія Кропиву, який був заступником начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора.
В оприлюднених записах, окрім організатора угруповання, якого називають “Канцлером”, фігурують інші учасники злочинної групи, зокрема “Шеф” та “Муза”. Єлизавета Івахненко, яку слідство називає “Музою” у нових записах НАБУ та САП у межах операції “Карфаген”, у 22 роки обіймала посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії.
У червні 2025 року вона стала власницею автомобіля MERCEDES-BENZ EQE 350 2023 року випуску. А вже в жовтні того ж року придбала нежитлове приміщення площею понад 150 квадратних метрів у Печерському районі Києва.
За даними НАБУ та САП, у січні 2026 року нерухомість з’явилася і у матері Івахненко. Йдеться про квартиру в Одесі площею 64,5 квадратного метра.
За версією слідства, Єлизавета Івахненко, яка фігурує на записах під псевдонімом “Муза”, була коханкою Сергія Кропиви.
У Бюро стверджують, що “Канцлер” працював в інтересах особи з псевдонімом “Шеф”, ім’я якої в матеріалах не називається, однак на плівках “Канцлер” звертається до такого собі Андрійовича і називає його “шефом”. Не виключено, що це генпрокурор Руслан Кравченко, який по-батькові є Андрійовичем.