Марокканський художник створив у музеї Танжера простір для дослідження крихкості, вимушеного переселення та змін.
Виставка під назвою “На волосині” розглядає теми міграції, вимушеного переселення та ідентичності.
У понад 30 роботах нитка є наскрізним елементом, що поєднує частини, розірвані життям, війною та міграцією.
“Я бачу нитку двояко: по-перше, вона символізує крихкість, ідею про те, що все може зруйнуватися”, — розповідає кураторка виставки Кенза Ямід.
Золота статуя в центрі одного із залів має зелений шнурок, схожий на нитку, що з’єднує окремі частини тіла й обличчя, які спрямовані в різні боки.
Композиція в техніці змішаної техніки, що складається з червоного килима на задньому плані та картини на передньому, також з’єднана червоною ниткою.
На картині зображено спотворені, але пов’язані між собою людські та тваринні форми.
Легліті використовує різноманітні повсякденні матеріали, зокрема колаж, текстиль, килими та маски, щоб представити свої ідеї.
“Виставка насамперед розповідає про крихкість, нестабільність і трансформацію. Ми бачимо напружені, неврівноважені тіла, які іноді зазнають мутацій”, — зазначає Ямід.
Художник народився в місті Таза, а живе і працює в Монпельє, Франція.
Виставка, що триватиме до кінця листопада, розташована в будівлі, яка колись була частиною в’язниці Касба, збудованої у XVII столітті.
Вона функціонувала як в’язниця до 1970-х років, після чого була відремонтована та перетворена на простір сучасного мистецтва у січні 2022 року.