Чи справді “Ліза” — це українське ім’я? Не поспішаймо відповідати “так” або “ні”. Тут усе цікавіше.
Звідки походить, що означає та якої української форми набуло ім’я Ліза, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Не “Ліза” – як ще назвати Єлизавету українською
Ім’я Ліза – досить популярне жіноче ім’я. Ви зустрінете як дівчинку, так і бабусю з цим іменем. А повна його українська версія – Єлизавета.
“Єлизавета” походить від давньоєврейського слова “еisheva” (אֱלִישֶׁבַע), яке тлумачать як “Богом я клянуся” або “клятва Богові”.
До української мовної традиції ім’я прийшло не безпосередньо з давньоєврейської, а через грецьку та церковнослов’янську мови. Згодом воно закріпилося в давній східнослов’янській писемності, а українська мова виробила власну форму – “Єлизавета”.
Досить часто його вимовляють як ЄлІзавета, але це російський варіант звучання імені – “Елизавета”.
А як бути з “Лізою”?
“Ліза” – коротка форма, яка теж вживається в українському мовленні, але вона не є єдиною формою імені. В українській можна утворити значно більше лагідних звертань:
- Лізонька;
- Лізочка;
- Лізуня;
- Лізуся;
- Лізуня;
- Лізечка;
- Єлизаветонька;
- Єлизаветочка;
- Єлизаветонька.
Цікаво, що ім’я має цілу родину міжнародних відповідників: англійське – Elizabeth, французьке – Élisabeth, німецьке – Elisabeth, польське – Elżbieta, португальське – Isabel.
День Ангела Єлизавета відзначає кілька разів на рік – 5 лютого, 18 липня, 12, 18 вересня, 4, 14, 20 листопада, 31 грудня.
Раніше у народі були поширені варіанти – Лисавета, а також Савета. Вважається, що й давньоруське ім’я – Олісава (іноді Олисава) теж утворене від Єлизавети.
Тож якщо хочеться звернутися красиво й по-українськи, зовсім не обов’язково обмежуватися “Лізою”. Єлизаветка, Лізонька, Лізочка, Лізуся – і кожна форма має свій настрій.
Однак застерігаємо від закінчень -ша, вони не притаманні для української фонетики – ні для чоловічих імен (Ілюша, Матюша, Тімоша, Льоша), ні для жіночих (Даша, Катюша, Маріша, Танюша, Валюша) – це російське калькування.
Бо іноді достатньо змінити кілька звуків – і звичне ім’я вже звучить зовсім по-іншому.