За 26 років правління Володимир Путін дедалі більше віддалявся не лише від власного народу, а й від своєї еліти.
24 серпня президент РФ Володимир Путін підписав указ, який майже не привернув уваги за межами Росії. Однак, цей крок найкраще відображає реалії сучасного правління Путіна, пише історик Марк Галеотті у статті для The IPaper.
Галеотті зазначає, що цей указ, виданий у Кремлі, збудованому на ґрунті невпевненості та параної, вказує на одну з найсерйозніших слабкостей старіючого диктатора.
Указ дозволив голові Слідчого комітету Олександру Бастрикіну залишатися на посаді ще на один рік. Бастрикіну, як і Путіну, 73 роки. Він входить до кола старіючих соратників, якими президент РФ оточив себе, ізолюючи себе від свіжих поглядів та молодих чиновників, які краще розуміють сучасний світ.
Згідно з російським законодавством, державні чиновники зобов’язані виходити на пенсію у віці 70 років. Щоб продовжити перебування на посаді після досягнення цього віку, щорічно потрібен спеціальний указ президента.
Автор статті зазначає, що Путін останнім часом змушений часто видавати такі укази, оскільки тримається за старіюче коло “секурократів” – політично впливових чиновників з органів безпеки. Їхня лояльність для нього важливіша за їхнє здоров’я чи навіть компетентність.
“Слідчий комітет є однією з найстрашніших інституцій у сучасній Росії, яка веде багато справ, що закінчуються ув’язненням та залякуванням критиків Путіна”, – йдеться в статті.
Саме тому для Путіна важливо, щоб на чолі комітету стояв той, кому він довіряє. Він знає, що Бастрикін, його однокурсник з Ленінградського державного університету 1970-х років, завдячує своїм високим становищем прихильності президента. Тому він зробить усе необхідне, щоб зберегти цю прихильність.
Галеотті зауважив, що іншою головною службою внутрішньої безпеки, на яку покладається Путін, – Федеральною службою безпеки (ФСБ) – керує 74-річний Олександр Бортников.
За даними, Бортников не лише старий, а й, як відомо, хворий. Тому він часто змушений брати участь у засіданнях через відеозв’язок, а також не може проводити повний робочий тиждень у штаб-квартирі ФСБ у центрі Москви.
Автор статті розповів, що, як повідомлялося, Бортников просив дозволу піти на пенсію, але Путін не відпускає його.
Зазначається, що решта керівництва силових структур також не відрізняється молодістю. Зокрема, голові Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергію Наришкіну 71 рік, і, як відомо, він сподівається отримати місце в Раді Федерації, щоб забезпечити собі комфортну напівпенсію.
“Командувач Національної гвардії Віктор Золотов – 72-річний. Генерал Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу та архітектор жорстокої війни Путіна в Україні, має 70 років і, ймовірно, залишиться на посаді до кінця передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Сергій Лавров, який також роками просив дозволу піти на пенсію, має 76 років”, – додав автор статті.
Історик вважає, що це є відображенням невпевненості Путіна. За 26 років прямого чи непрямого правління в Росії він дедалі більше віддалявся не лише від власного народу, а й навіть від своєї еліти.
“Він насправді не знає молодого покоління чиновників, за винятком своїх особистих помічників та охоронців, і тому не обов’язково їм довіряє”, – вважає Галеотті.
Примітно, що він намагався вивести кількох із них на політичні посади, але лише одному з них, Олексію Дюміну, вдалося зробити стрибок від “живого щита” до політика.
Проте Путін, схоже, вирішив, що не може обійтися без нього. І хоча той обіймав посади заступника міністра оборони, а потім губернатора Тульської області, зараз він повернувся до Кремля як помічник президента.
Автор статті додав, що за лаштунками чекають здібні дублери, які з нетерпінням очікують на свій вихід на сцену. 64-річний заступник Бортникова, генерал Сергій Корольов, – безжалісний, здібний і амбітний.
Президент Фінляндії пояснив, чому Росія не застосовуватиме ядерну зброю
Президент Естонії назвав терміни, коли Росія може напасти на країну
Путін посилює погрози Заходу, але не хоче війни з НАТО: BBC розкрило, що задумав диктатор
Галеотті розповів, що хоча Путін знає Бортникова ще з часів їхньої спільної служби в КДБ у 1970-х роках, він не знає Корольова. Той, у будь-якому разі, також має впливових противників, і вже роками відкладає передачу повноважень, яку передбачалося здійснити у 2022 році.
Так само Герасимова широко критикують за його невміле ведення війни. Генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Андрій Мордвічев наразі вважається головним претендентом на цю посаду.
“Жорсткий, компетентний і шанований своїми військами, у свої лише 50 років Мордвичов не тільки отримав звання Героя Російської Федерації, але й нагороджений Орденом “За військові заслуги”, що є типовою відзнакою “бойового генерала””, – розповів автор статті.
Галеотті висловив думку, що, тримаючись за своїх старіючих соратників через побоювання доручити владу молодому поколінню силовиків, яких він не знає, Путін, як це не парадоксально, спричиняє зростання напруженості.
Як наслідок, 60-річні, побоюючись втратити шанс на вершину влади, починають ставитися до нього з неприязню, водночас самі намагаючись придушувати амбітних 50-річних, які стоять нижче за ними.
“Це також означає, що Путін оточив себе колегами-ветеранами радянської епохи – людьми, чиї поради відображають його упередження, а досвід дедалі більше відстає від часу. Це люди, просякнуті імперськими уявленнями, що сягають часів “холодної війни”, коли Москва була столицею світової наддержави”, – зауважив історик.
Водночас він згадав Україну, де 48-річний президент Володимир Зеленський має 39-річного міністра оборони, 43-річного головнокомандувача, 52-річного керівника Служби безпеки та 51-річного міністра закордонних справ.
“У добу стрімких геополітичних змін, дронової та кібервійни, коли інтернет-меми та короткі цитати можуть мати таку ж силу, як і традиційна дипломатія, рішучість Путіна триматися за своїх сімдесятирічних “секурократів” може виявитися однією з його найбільших слабкостей”, – вважає автор статті.
Мирні переговори: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час свого візиту до Москви запропонував провести тристоронню зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним з метою припинення війни в Україні. Axios, посилаючись на власні джерела, стверджує, що візит Реткліффа частково був спрямований на з’ясування того, чи зможуть керівники російських спецслужб допомогти переконати Путіна відновити переговори з Україною за посередництва США. Газета New York Times раніше повідомила, що Реткліфф дав Бортникову “похмуру оцінку” стану війни та закликав Росію укласти угоду до того, як ситуація погіршиться.
Також ми писали, що прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що саміт між Володимиром Путіним, президентом України Володимиром Зеленським та американським лідером Дональдом Трампом можна провести, але лише для фіксації домовленостей. Пєсков зазначив, що “це складний процес, що складається з величезної кількості деталей”. Прессекретар Путіна заявив, що Україна нібито “не хоче займатися питаннями врегулювання” війни.
- Удари по НПЗ змусили Росію шукати авіапаливо за кордоном: ГУР розкрило схему імпорту
- РФ готує удари по британській оборонці: у Daily Mail з’ясували, які компанії під загрозою
- Поки Росія слабшає, Китай набирає сили: WSJ розкрило, що стоїть за зустріччю Путіна та Сі