У медичному центрі Мфаране, розташованому в окрузі Мохалес-Хук, чоловік-акушер Сехлохо Нтлхане проводить огляд наступної пацієнтки.
Нтлхане є одним із приблизно 300 чоловіків-акушерів у Лесото і працює за цією спеціальністю вже два десятиліття. Точна кількість чоловіків-акушерів невідома, оскільки уряд не веде статистику за статтю.
Жвавий і завжди готовий до жарту, він прагне розслабити жінок вже з першого візиту до пологів.
Нтлхане мав хороші оцінки у школі та хотів стати медбратом, щоб допомогти вирішити труднощі, свідком яких він був, зростаючи у своєму сільському поселенні.
“Коли я ріс, наше село було далеко від медичного закладу, тому більшість вагітних жінок народжували вдома, і це був справжній хаос. Тому я сказав собі, що виросту і стану медбратом”, – розповідає він.
Пізніше органи охорони здоров’я заохотили його та інших медбратів пройти підготовку на акушерів, щоб допомогти зменшити кількість смертей під час пологів у країні з браком медичного персоналу в сільських закладах та населенням трохи більше 2 мільйонів людей.
Завдяки зусиллям із наближення медичної допомоги до сільських громад, дані ЮНІСЕФ показують, що 92% пологів у Лесото нині приймають кваліфіковані медичні працівники.
Нтлхане відданий своїй професії; він витрачає три години на подорож гірськими дорогами, щоб дістатися до клініки та жінок, яким він допомагає.
Він вважає, що чоловіки-акушери є необхідністю і поступово отримують визнання.
“Їх досить багато, і якщо ви об’їдете країну, то в більшості наших медичних центрів керують саме чоловіки-акушери. Навіть у навчальних групах ви побачите двадцять студентів-медсестер чи студентів-акушерів, і десять із них – чоловіки. Це свідчить про те, що для Лесото бути акушером – це нормально”, – каже Нтлхане.
Зрозуміло, що його професія приносить йому гордість і задоволення.
“Коли я озираюся назад і кажу: “Цю дитину? Я знаю, що я був тим, хто її приймав. Коли я бачу тих близнюків, яких я зустрів у пологовому будинку? Я знаю, що вони мої діти. Я такий щасливий, я згадую це з щасливою посмішкою”, – говорить він.
За даними Організації Об’єднаних Націй, на кожні 100 000 народжених живими дітей помирає близько 530 жінок – це значно вище за середньосвітовий показник приблизно 200.
Уряд наголошує, що стать не повинна мати значення під час догляду за вагітними та породіллями.
Хоча деякі жінки віддають перевагу жінкам-акушеркам, інші цінують уважний догляд, який надають чоловіки-акушери.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, чоловіки складають менше 1% усіх акушерів у світі. Організації, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ, закликають більше людей, як чоловіків, так і жінок, ставати акушерами та вирішувати проблему дефіциту медичних працівників під час пологів.
Бландіна Мотаунґ, координаторка з питань сексуального та репродуктивного здоров’я та прав UNFPA, зазначає, що в багатьох випадках чоловіки виявляють більше турботи та обережності, ніж жінки-акушерки, оскільки вони менш знайомі з процесом вагітності та пологів.
“Більшість жінок-акушерок пройшли або пройдуть процес вагітності та пологів, але чоловіки, оскільки вони не пройшли цей процес, стають більш пильними та уважними до деталей, і це само по собі є покращенням якості догляду, який вони надають”, – каже вона.
Майбутня мати Мполокенг Маферека зізнається, що почувається менш комфортно під наглядом чоловіка-акушера.
“Мені комфортніше, коли мною займається жінка. Мені комфортніше з жінкою, тому що чоловіки зазвичай не працюють у сфері вагітності”, – говорить вона.
Нтлхане визнає, що це питання завоювання довіри жінок. Він намагається розвіяти їхні побоювання, пояснюючи, що він приймає пологи роками і сам виріс у схожих сільських умовах.
21-річна Боноло Тебелло каже, що ніколи не мала проблем із тим, щоб її оглядав чоловік-акушер.
“Я рада, що мною займається чоловік, тому що вони надають той самий рівень догляду”, – каже вона.