Росія дедалі активніше перевіряє межі готовності Заходу реагувати на нові загрози. Кремлю не обов’язково починати повномасштабну війну проти НАТО — значно небезпечнішим може виявитися сценарій обмеженої провокації. Це поставить союзників перед складним вибором і покаже, наскільки ефективними залишаються їхні гарантії безпеки.
Експерт Ради з питань зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв в ефірі 24 Каналу пояснив, який сценарій Росія може спробувати реалізувати проти однієї з країн НАТО. Він також припустив, що саме від подібних кроків директор ЦРУ Джон Раткліфф міг застерігати Москву.
Росії не потрібне повномасштабне вторгнення в НАТО
Для нової агресії Кремлю не обов’язково перекидати танкові колони через кордон чи намагатися захопити великі території. Значно реалістичнішим може бути сценарій локальної провокації, подібної до тих, що Росія вже влаштовувала на Донбасі та в Криму.
Серед потенційно вразливих точок Краєв назвав естонське місто Нарва, де Москва може спробувати розіграти тему нібито “утисків російськомовних”. Також він згадав норвезький архіпелаг Шпіцберген, де зберігається значна російська присутність. Приводом для втручання може стати штучно створена надзвичайна ситуація або інцидент, після якого Кремль заявить про необхідність “захищати” своїх громадян.
“Можливостей для таких провокацій — хоч греблю гати. Наші партнери по НАТО розглядають їх ще з 2017 року і готуються до них. Проблема в тому, що Європа досі не готова швидко на це реагувати”, — пояснив Краєв.
Метою такої операції може бути не захоплення нової території і навіть не пряме військове зіткнення з усім Альянсом. Кремлю важливо створити ситуацію, яку частина союзників зможе назвати внутрішнім конфліктом або недостатнім підґрунтям для повноцінної колективної відповіді.
“Ключове завдання Росії — показати, що НАТО не в змозі нічого зробити. Подібна провокація в Нарві, на Шпіцбергені чи будь-де інде може продемонструвати, що п’ята стаття не працює”, — сказав експерт.
Якщо Москва переконається, що обмежена агресія не викликає жорсткої спільної реакції, це може стати для неї сигналом до подальших провокацій. Краєв попередив, що після такого прецеденту стримувати наступні агресивні дії Росії буде значно складніше.
Трамп намагатиметься відтермінувати новий кризовий момент
Для Дональда Трампа важливо, щоб можлива російська провокація проти НАТО не переросла в нову війну саме під час його президентства. Краєв порівняв такий підхід із рішенням щодо Афганістану: домовленості про виведення американських військ запускалися ще в перший термін Трампа, а найтяжчі наслідки вже припали на президентство Джо Байдена.
“Це стандартна “трампівська” схема: зробити все можливе для досягнення певного результату, але максимально уникнути потенційних проблем та звинувачень у тому, що ти щось недоробив або зробив не так”, — пояснив Краєв.
У питаннях європейської безпеки Трамп може діяти за аналогічною логікою, перекладаючи дедалі більше відповідальності на саму Європу. Контакти з Москвою в такому випадку потрібні, щоб стримувати загострення та не допустити сценарію, за якого Вашингтону доведеться безпосередньо реагувати на російську провокацію проти союзників.
“Якщо раптом виникнуть якісь загострення, він буде посилати Раткліффа до Москви, буде відтерміновувати ці загострення. Він робитиме все можливе, щоб цього не сталося в найближчі два-три роки. А далі — хоч потоп”, — сказав експерт.
Нова війна в Європі під час президентського терміну Трампа поклала б відповідальність безпосередньо на його адміністрацію, і перекласти її на політичних опонентів було б значно складніше. Поїздка директора ЦРУ до Москви могла бути одним зі способів заздалегідь донести до Кремля межі, за які Вашингтон не хотів би вийти в контексті російської ескалації.
Краєв пояснив сценарій провокації Росії проти НАТО: дивіться відео.
Джерело: www.24tv.ua