Жителі столиці Нігеру, міста Ніамей, у суботу повідомили про звуки пострілів, що лунали вночі поблизу військової бази в міжнародному аеропорту. Цей об’єкт двічі зазнавав нападів джихадистів цього року.
Нігер протягом трьох років перебуває під владою військового керівництва, яке намагається стримати джихадистське насильство, що триває в західноафриканській країні вже близько десятиліття.
«Біля Бази 101 у Ніамеї чути інтенсивну стрілянину та вибухи», — повідомив агентству AFP один із місцевих жителів. Це повідомлення підтвердили й інші свідки.
У соціальних мережах також з’явилися повідомлення про стрілянину та вибухи в місті, особливо в адміністративному районі, де розташовані президентський палац та національна телерадіокомпанія. В онлайн-відео було видно розгортання бронетехніки для посилення безпеки в районі поблизу аеропорту. Походження стрілянини наразі невідоме, офіційних коментарів не надходило.
Суперництво джихадистських груп
Міжнародний аеропорт Ніамея двічі зазнавав нападів джихадистів цього року. Спочатку, в січні, це зробили представники «Ісламської держави в Сахелі» (EIS), а потім, наприкінці червня, — їхні конкуренти з «Групи підтримки ісламу та мусульман» (JNIM), сахельського крила «Аль-Каїди».
Ці суперницькі джихадистські угруповання не тільки нападають на цивільних осіб та військових, але й борються за домінування одне з одним у регіоні Сахель, і зокрема в Нігері.
За даними влади, під час січневого нападу було вбито двадцять бойовиків, а чотири військових отримали поранення. Начальник військового режиму, який прийшов до влади в результаті перевороту в липні 2023 року, генерал Абдурахаман Тіані, в січні говорив про «системний збій», який «дозволив здійснити напад», метою якого було «знищити весь повітряний потенціал» армії.
У червні, згідно з даними міністерства оборони, загинули щонайменше 11 військових і двоє цивільних, а також 22 нападники. Обидва напади були відбиті армією.
Угруповання EIS та JNIM також діють у сусідніх Буркіна-Фасо та Малі, які є союзниками Нігеру та перебувають під владою військових хунт, що прийшли до влади внаслідок переворотів.
Ці три країни вийшли зі складу Економічної спільноти держав Західної Африки (ECOWAS), відвернулися від традиційних західних партнерів у боротьбі проти джихадистського насильства, особливо від Франції, і шукали тісніших зв’язків з Росією, однак без можливості відновити безпеку.